За минулі два тижні (28 липня – 10 серпня 2025 року) матеріали про стан справ в Україні були в топі світових медіа. Цікавість викликала інформація про можливу участь представників латиноамериканських злочинних угруповань у війні в Україні, щоб навчитися керувати сучасними бойовими дронами. Також увагу привернув процес мобілізації в Україні, суспільні емоції, пов’язані з цим питанням, та вплив російської пропаганди. Обговорювали ситуацію на фронті та звучали прогнози щодо подальшого розвитку російсько-української війни. Про ці та інші важливі теми читайте нижче у нашому огляді закордонних медіа.
Представники мексиканських наркокартелів опановували дрони в Україні
Такі припущення у своїх матеріалах висловили американський мілітарний портал «War Zone» та французьке видання «Intelligence Online», що спеціалізується на дослідженні діяльності спецслужб. Зокрема, зазначається, що використання FPV-дронів під час війни в Україні є настільки успішним, що представники кримінального світу Латинської Америки, зокрема, члени мексиканських наркокартелів, тепер шукають способи, як навчитися на практиці їх експлуатації. Наразі спецслужби у Києві та Мехіко проводять розслідування щодо членів картелю, які нібито приєдналися до Інтернаціонального легіону України, створеного на початку повномасштабної російської агресії проти України для залучення іноземців, і прагнули допомогти нашій країні у війні.
«Intelligence Online» стверджує, що нещодавно Мексиканський Національний центр розвідки (CNI) нібито надіслав конфіденційний меморандум управлінню контррозвідки СБУ з попередженням, що деякі мексиканські добровольці, котрі приєдналися до Інтернаціонального легіону, роблять це з метою отримання практичних знань і вмінь управління дронами, щоб потім застосовувати їх у себе на батьківщині. В свою чергу, «War Zone» відзначає, що використання квадрокоптерів бойовиками ворогуючих між собою мексиканських наркокартелів розпочалося приблизно п’ять років тому, потім вони почали скидати боєприпаси з дронів на конкурентів і правоохоронців. А використання FPV-дронів зафіксоване з березня цього року.
Офіційні особи у Києві висловили обурення щодо припущення, що члени картелів прагнуть навчитися управлінню FPV лише для того, щоб краще використовувати їх проти своїх суперників удома. «Ми добросовісно приймали добровольців, але тепер повинні визнати, що Україна стала платформою для глобального поширення тактик FPV, — коментує представник СБУ для «Intelligence Online». - Дехто приїжджає сюди вчитися вбивати за допомогою дрона за 400 доларів, а потім продає ці знання іншим за найвищою ціною».
Дивовижний порятунок бійця за допомогою електробайка
Британське видання «The Telegraph» захоплюється дивовижною історією порятунку пораненого українського військового за допомогою електровелосипеда. Це відео нещодавно оприлюднила бригада Національної гвардії України «Рубіж», і на ньому видно, як безпілотник опускає з повітря велосипед пораненому бійцеві, який був оточений росіянами, після чого той від’їжджає на великій швидкості.
Передісторія, зі слів начальника штабу бригади Миколи Гриценка, була така: троє українських військових загинули від поранень у бою під Сіверськом на півночі Донеччини, живим залишився лише один боєць з позивним «Танкер», котрий попри поранення ноги продовжував утримувати позицію близно 4-5 днів. Він не міг евакуюватися та був оточений ворогом з усіх боків, до найближчої української позиції було 1,5 км, і рятувальна команда не могла дістатися до воїна через ризик самим потрапити під російський вогонь та загинути.
Тоді на допомогу прийшли оператори БпЛА. Перші дві спроби запустити безпілотник для порятунку бійця були невдалими: у першому випадку дрон був збитий ворогом, у другому перегоріли двигуни під час польоту. Врешті-решт, з третьої спроби пощастило: дрон скинув нашому воїну електробайк, і він зміг проїхати 400 м, перш ніж напоровся на міну дистанційної дії та був буквально підкинутий у повітря разом з велосипедом. Потім йому на допомогу прийшли побратими, які відтягнули воїна у більш безпечне місце; далі дрон скинув ще один велосипед, на якому воїн все ж зумів евакуюватися. Вже згадуваний начштабу бригади М. Гриценко підсумовує, що порятунок одного бійця був цілою складною операцією, оскільки вимагав детального планування та врахування часу доби та погодних умов.
Мобілізаційний процес в Україні та суспільні емоції
Популярне польське видання «Gazeta Wyborcza» фокусує увагу на процесі мобілізації в Україні, що викликає, за словами авторів матеріалу, значний суспільний резонанс. Зокрема, детально описаний нещодавній конфліктний інцидент у Вінниці, що трапився в ніч з 1 на 2 серпня та полягав у тому, що натовп місцевих жителів намагався прорватися до тимчасового пункту базування місцевого ТЦК, де перебували нещодавно мобілізовані чоловіки, аби завадити їх відправці до війська. В результаті сутичок наряди поліції були змушені застосувати сльозогінний газ і фізичну силу до учасників конфлікту, деяких з них затримали та щодо них відкрито кримінальні провадження.
«Gazeta Wyborcza» відзначає емоції, що вирують навколо мобілізаційного процесу: в соцмережах з’являються відеозаписи затримання осіб, котрі ухиляються від мобілізації, співробітниками ТЦК. Водночас і самі представники ТЦК нерідко стають об’єктами фізичного насильства з боку членів сімей і знайомих мобілізованих.
Підсумовуючи, польські автори наголошують, що мобілізацію в Україні часто використовує російська пропаганда для інформаційних атак проти нашої країни. Основна мета ворога – підбурювання суспільного напруження та саботаж мобілізаційних зусиль. Також москва вдається до прямих методів порушення роботи ТЦК в Україні: впродовж червня-липня будівлі мобілізаційних установ у деяких великих українських містах стали безпосередніми цілями повітряних атак росіян. Український військовий експерт Іван Ступак у коментарі каже, що ворог, б’ючи по будівлях ТЦК, розраховує не тільки знищити їх персонал, а також змусити мобілізованих осіб тікати з цих об’єктів.
Українець причетний до пошкодження критичної інфраструктури в Польщі
Інше польське видання «Rzeczpospolita» розповідає про справу 36-річного українця Ігоря Г., який був затриманий у липні за підозрою у пошкодженні об’єктів критичної інфраструктури на території Польщі. Правоохоронці сусідньої держави висунули йому підозру у тому, що 15 липня він проник до споруд водозабору у польському місті Сопоті та пошкодив кілька елементів водопровідної мережі, а саме - енергетичне обладнання та підключення до водопровідної мережі та свердловин. Ігор Г. також зняв клапан свердловини, що спричинило порушення роботи частини водопровідної мережі в усьому Сопоті. За два дні до того українець також вкрав польський паспорт.
Між іншим, наприкінці червня підозрюваний пошкодив п’ять електричних щитків на садових ділянках біля міста. Свої дії представникам поліції він пояснював тим, що начебто намагався таким чином вирішити соціальну проблему, адже люди багато часу проводять біля своїх електронних гаджетів замість живого спілкування. 12 серпня він має бути обстежений психіатром щодо стану психічного здоров’я та осудності. Наразі ж Ігор Г. заарештований на три місяці, йому загрожує до 8 років ув’язнення.
Видання відзначає, що справою українця зацікавилася польська контррозвідка ABW і його дії точно не є звичайними хуліганськими витівками, перевіряється версія щодо вчинення цих акцій на російське замовлення. Встановлено, що підозрюваний перебував на території Польщі мінімум з початку 2021 року, а з середини лютого до червня 2025 року виїжджав за межі країни.
Прем’єр-міністр країни Дональд Туск заявив нещодавно, що польські служби вже затримали 32 особи, котрих підозрюють у співпраці з російськими спецслужбами, проте масштаб цього явища може бути набагато більшим. Джерела видання у польських спецслужбах твердять, що російське ГРУ вербує в диверсанти переважно українців і білорусів. Вони найчастіше роблять це за гроші або з ідеологічних причин. Все починається з «невинних» замовлень для перевірки, а якщо завербований їх виконує, рівень складності завдання зростає. Мета всіх акцій на замовлення російських спецслужб – викликати паніку, страх і неприязнь до українців чи білорусів.
Український м’ясний бізнес на європейському ринку
Європейський новинний сайт «Euractiv» (в основному розміщує матеріали про життя країн ЄС, головна редакція розташована у Брюсселі) розповідає про вихід великих українських компаній – виробників м’ясної продукції - на європейський ринок. Зокрема, повідомляється, що провідна українська птахівнича компанія МХП нещодавно уклала угоду про придбання 92% акцій іспанської компанії «Uvesa», яка є одним із провідних іспанських виробників птиці та свинини. МХП входить до числа найбільших роботодавців України, є також провідним європейським виробником птиці, але її зростаюча європейська присутність не обійшлася без суперечок.
У червні цього року Європейський банк реконструкції та розвитку надав МХП додаткові 40 мільйонів євро для підвищення енергетичної безпеки, нарощування виробництва та диверсифікації операцій для пом'якшення впливу війни. Але компанію критикували в ЄС за начебто невідповідність екологічним стандартам і стандартам утримання птиці. У 2024 році з критикою виступив президент Франції Еммануель Макрон, котрий на тлі протестів фермерів у Франції заявив, що дозвіл на необмежений імпорт курятини нібито переважно вигідний засновнику та генеральному директору МХП Юрію Косюку.
Конкуруючі європейські виробничі групи кажуть, що швидке розширення українських птахівничих компаній сигналізує про «значну фінансову спроможність». А генеральна секретар європейського птахівничого лобі AVEC Бірте Стеенберг відзначила, що подальші заклики до винятковості торговельних преференцій для українських виробників і фінансової підтримки від міжнародних донорів можуть здаватися суперечливими. Видання нагадує, що за новою угодою про торгівлю між ЄС та Україною квота експорту птиці буде підвищена з 90000 до 120000 тон на рік. Вона також включає застереження про призупинення імпорту, якщо він негативно впливатиме на ринок ЄС (з економічних або суспільних підстав) – положення, яке розглядається як суперечливе українськими виробниками.
Ситуація на фронті у фокусі уваги французьких журналістів
Одне з топових французьких видань «Le Figaro» аналізує поточну ситуацію на фронті російсько-української війни та висуває прогнози подальшого розвитку військової кампанії. Москва 31 липня оголосила про захоплення Часового Яру - невеликого міста з 14000 мешканців, що розташоване за 11 км на захід від Бахмута в Донецькій області. Українське командування заперечує повне захоплення міста, але звіт Інституту вивчення війни (ISW) оцінює, що ворожі сили контролюють більшу частину міста та його перехід під контроль російської армії може статися найближчими днями.
Якщо це підтвердиться, захоплення Часового Яру поставить російські сили у стратегічно важливе положення для атаки на «пояс» укріплених міст, який є хребтом української оборони в Донецькій області. Втрата цього міста може призвести до втрати Костянтинівки і послаблення українського фронту в напрямку Запоріжжя. Однак, за даними ISW і російських військових блогерів, війська, залучені москвою, не зможуть атакувати цей укріплений пояс до кінця 2025 року. Як вказують автори матеріалу, цілі кремля залишаються тими ж - досягнення повного контролю в двох областях — Донецькій і Луганській, які були частково окуповані росією з 2014 року. Також мета полягає у максимально можливому віддаленні українських сил від російського кордону та їх витісненні з частини росії, яку вони ще контролюють на території Курської області.
Загалом, твердить «Le Figaro», фронт залишається відносно стабільним, але просування росіян викликає занепокоєння у київського керівництва. Деякі джерела описують ситуацію як песимістичну, підживлювану зміною балансу сил у сфері дронів, що раніше була на користь України, але кремль наздогнав у кількості дронів. Українська армія також продемонструвала свої можливості, завдавши 1 липня удар по російському промисловому центру Іжевськ, що знаходиться більш ніж за 1000 кілометрів від фронту, через місяць після операції «Павутина», яка була спрямована на російські авіабази далеко за лінією фронту. Втім, підсумовують автори матеріалу, у довгостроковій перспективі ситуація не виглядає вигідною для України, яка відчуває нестачу живої сили та західних боєприпасів.
Репортаж із сумського притулку для жінок
Журналісти американського видання «The New York Times» поспілкувалися з адміністрацією та підопічними притулку для жінок, які постраждали від домашнього насильства, у прифронтовому місті Суми. Відзначається, що тепер жінки переїжджають до притулку не тільки рятуватися від домашнього насильства, а й тікаючи від війни. Всі регіони України повинні мати державний притулок, але фінансування зменшилося з початком повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року, зазначила директорка закладу, 42-річна Тетяна Берес.
У матеріалі з посиланням на експертів наголошується, що рівень домашнього насильства в Україні зріс, що, ймовірно, є результатом як війни, так і зростаючого усвідомлення, що таке зловживання є неправильним. В Україні домашнє насильство було криміналізоване у 2019 році; хоча деякі випадки можна було переслідувати за законом раніше, покарання здебільшого полягало у штрафах і громадських роботах. У 2021 році, за рік до вторгнення, Генеральна прокуратура зареєструвала близько 4800 випадків домашнього насильства в Україні. У 2024 році їх було вже 8900.
Також журналісти переказують історії жінок - підопічних притулку. 37-річну Ніну Голубєву, 30-річну Аліну Сердюк та 41-річну Юлію, яка не побажала озвучити своє прізвище, об’єднує схоже минуле: складні соціальні та побутові умови, постійний домашній терор з боку їх сімейних партнерів та вимушена евакуація внаслідок загрози російського наступу, оскільки їх населені пункти знаходяться лише у кількох кілометрах від ворожого кордону. Наразі для них та їхніх маленьких дітей притулок у Сумах став єдиним прихистком, але і його стіни постійно здригаються від вибухів, коли росіяни майже щоденно обстрілюють місто. Ці звуки дуже нервують та лякають дітей, що проживають у закладі разом із матерями.
