Штучний інтелект на цьому етапі історії вважається найпотужнішою технологією, яка швидко розвивається та стає невід'ємною частиною сучасної військової стратегії, відкриває нові можливості та підвищує ефективність армій у всьому світі. Нині більшість військових аналітиків стверджують, що саме використання у військовій сфері штучного інтелекту та квантові обчислення дадуть країні, яка воює з переважаючими силами противника, потужні переваги. Тож у цьому матеріалі ми розглянемо, як саме технології ШІ допомагають військовим справлятися із найскладнішими завданнями.
Бойові системи
Штучний інтелект активно застосовують для створення автономних бойових платформ, які можуть діяти без постійного втручання людини. Це можуть бути безпілотники, здатні самостійно виявляти та вражати цілі, або автоматизовані системи ППО, які за секунди реагують на погрози та мінімізують ймовірність людської помилки.
Так, наприклад, відомо, що американська компанія Allen Control Systems (ACS) запустила інноваційну лабораторію для створення автономних систем захисту від дронів. Основним фокусом проєкту є розробка рішень на базі штучного інтелекту та машинного навчання для боротьби з безпілотними загрозами на сучасних полях бою. Ключовим продуктом ACS є роботизована бойова станція Bullfrog, здатна автономно наводити зброю на цілі з високою точністю без участі оператора.
Автономна кулеметна система Bullfrog Gun Turret для знищення БПЛА. Фото: Allen Control Systems
Стратегічне планування
Однією з найсильніших сторін ШІ є допомога у прийнятті складних стратегічних рішень. Створення автономного "інтелектуального штабіста" – такого собі цифрового радника, що аналізує ситуацію, прогнозує сценарії розвитку та підказує командиру оптимальні рішення як шаховий комп’ютер, що прораховує наступні ходи суперника, є одним з ключових напрямків розвитку ШІ в Китаї.
До речі, подібні системи вже воюють у складі армії Ізраїлю: інструменти на кшталт The Gospel і Lavender під час останнього конфлікту з Іраном і в секторі Газа виявляли цілі для ударів з рекордною швидкістю. У перспективі такі інструменти мають працювати як "другий мозок" командира — генерувати сценарії, знаходити слабкі місця в планах і позиціях ворога, прогнозувати ризики.
Управління перспективних досліджень та розробок Міністерства оборони США (DARPA) концентрується на створенні для військових потреб штучного інтелекту нового покоління. Основні вимоги до нього сформульовані так: штучний інтелект має вміти самостійно приймати рішення, швидко реагувати на зміни навколишнього середовища, запам'ятовувати результати своїх попередніх дій та їх ефективність, використовувати позитивні результати у подальшій роботі. Йдеться про такий аспект можливостей, який має бути реалізований ШІ як самонавчання. Суть у тому, що система ШІ, яка зазнала нападу, повинна швидко навчатися: виявляти та аналізувати факт і спосіб нападу, оцінювати характеристики застосованих при цьому технічних засобів, визначати методи ефективного протидії. Таким чином, кожна атака супротивника робить ШІ-систему ще більш ефективною, якщо не знищить її з першого разу.
Одним з основних завдань ШІ в військовій сфері є допомога у штабному плануванні. Фото: Арміяinform
Бойові тренування та симуляції
ШІ дозволяє створювати дуже реалістичні симулятори, що допомагають бійцям максимально ефективно готуватися до реальних операцій. Військові можуть відпрацьовувати сотні можливих сценаріїв і тактик у безпечному віртуальному середовищі, що значно підвищує їхню готовність і впевненість перед виходом на реальне поле бою.
Розпізнавання та враження цілей
Комп'ютерний зір на основі ШІ істотно покращує можливості виявлення та ідентифікації цілей на полі бою. За допомогою відеокамер, тепловізорів та інших датчиків штучний інтелект моментально розрізняє техніку супротивника, особовий склад чи важливі об'єкти інфраструктури, роблячи бойові дії більш точними та ефективними.
Такі системи вже доволі масово використовують на фронтах російсько-української війни. В Україні компанія Compass Engineering на замовлення Сил оборони серійно виготовляє доволі цікаву систему під назвою «ЗІР». Принцип її роботи наступний: стаціонарна камера цілодобово чатує на позиції, відстежуючи можливу появу особового складу, техніки або безпілотників ворога. Щойно об’єкт виявлено – система фіксує їхні координати та піднімає тривогу. Розташування об’єктів у реальному часі на своїх екранах бачить черговий офіцер, котрий ухвалює рішення про їх ліквідацію. Перевага на полі бою полягає в мінімізації людського фактору – машина самотужки підказує про загрозу та надає необхідні дані для ефективного ураження. Відомо, що «ЗІР» вже використовує Держприкордонслужба.
Кадри роботи системи «ЗІР». Фото: Compass Engineering
Оперативний моніторинг загроз
Сучасні системи ШІ здатні вести постійний моніторинг навколишнього середовища та завчасно виявляти потенційні загрози. Наприклад, безпілотники з алгоритмами штучного інтелекту безперервно оцінюють ситуацію, виявляючи небезпеку задовго до того, як вона стане реальною загрозою для особового складу.
В США компанія Booz Allen Hamilton розробила платформу Modelpoint, яка аналізує супутникові знімки та автоматично виявляє загрози та підозрілу активність. Система допомагає аналітикам Пентагону отримувати критичну розвідувальну інформацію швидше та точніше.
Китайський університет оборонних технологій (NUDT) для супутникової розвідки представив SARATR-X 1.0 — трансформерну модель із 660 млн параметрів, яка ідентифікує до 40 типів військової техніки на радарних зображеннях із високою точністю.
Управління роєм дронів
Однією з найінноваційніших галузей застосування ШІ є контроль над роєм безпілотників. Використовуючи колективний інтелект, дрони здатні діяти як єдина команда: обмінюватися даними, розподіляти завдання та приймати спільні рішення у реальному часі. Це дозволяє максимально ефективно виконувати бойові завдання, знижуючи ризики для солдатів. Слід також відмітити, що роєм з понад 10 дронів практично не можливо керувати вручну. Оператори-люди ледве могли впоратися з операціями за участю 5 дронів, а ШІ може ефективно керувати сотнями безпілотників.
І знову таки, одним із лідерів інновацій є США – так, ВМС почали використовувати штучний інтелект для швидкої підготовки місій із застосуванням безпілотних роїв. Нова розробка, що отримала назву Optimized Cross Domain Swarm Sensing (OCDSS), дозволяє моделювати тисячі сценаріїв, підбираючи оптимальні комбінації дронів, датчиків і тактичних побудов для кожного конкретного завдання. OCDSS не лише прискорює планування, а й суттєво знижує витрати, замінюючи реальні випробування на віртуальні симуляції. Перші успішні тести системи вже пройшли на навчаннях Coastal Trident та авіабазі в штаті Меріленд.
Щодо українських розробок у цій сфері, вочевидь, що в умовах війни перспективні розробки в області використання штучного інтелекту в військовій справі є вкрай засекреченими. Якщо судити з нечисленних публікацій у західних медіа, вітчизняні стартапи зосереджені на двох напрямках: подолання глушіння сигналу росіянами та взаємодія безпілотників у великих роях.
Один з відомих ІТ-стартапів в цій сфері – компанія Swarmer, яка розробляє програмне забезпечення, що пов'язує дрони у велику мережу. Система під назвою Styx керує мережею розвідувальних і ударних дронів – причому як великих, так і малих. При цьому кожен безпілотник зможе планувати власні кроки та передбачати поведінку інших у рої. За неофіційними даними, такі рої дронів вже пройшли бойові випробування на фронті і отримали схвальні відгуки від військових.
Водночас противники штучного інтелекту вважають, що немає очевидних даних, на основі яких можна було би надійно тренувати рій дронів – ситуація на полі бою надто мінлива, тому ефективність таких рішень сумнівна.
Рій дронів. Фото ілюстративне
Медична допомога, евакуація поранених і виявлення мін
Важливою сферою застосування ШІ є медицина на полі бою. Системи штучного інтелекту допомагають медикам швидко визначити стан пораненого бійця та пропонують найбільш підходящі методи першої допомоги. Також активно розробляються автономні засоби евакуації, що дозволяють безпечно та оперативно доставляти постраждалих до пунктів медичної допомоги.
Компанія Pearson Engineering розробила інноваційну систему Threat-Sense, яка здатна виявляти та точно ідентифікувати міни наземної установки в режимі реального часу. Використовуючи штучний інтелект та великі бібліотеки синтетичних загроз, Threat-Sense може виявляти протитанкові та протипіхотні міни, вказувати у різних умовах навколишнього середовища, де є загрози.
Система реєструє всі виявлені небезпеки із зазначенням GPS-маркерів і тимчасових міток, а також має можливість передавати цю інформацію в мережу через геопросторову систему ATAK та службу поширення даних DDS в режимі реального часу.
Величезною перевагою продукту є те, що він легко встановлюється на більшість комерційних БПЛА та може передавати результат сканування на відстань до 5 км, що значно знижує ризик для військових і дає можливість безпечно прокладати маршрут.
Станом на 2023 рік система повністю протестована в Дослідницькому центрі Саффілда в Канаді та поставлена на забезпечення у ряді країн, які входять до НАТО.
Джерело: The Economist
Інтелектуалізація кібероперацій
Доволі перспективним напрямком військові фахівці вважають використання ШІ для ведення пропаганди та контрпропаганди в мережі. Вважається, що штучний інтелект може підбирати необхідну інформаційну тактику роботи, наприклад, у соціальних мережах. У США створюється програмне забезпечення, що може визначати ботів, які займаються дезінформацією в мережі, виявляти антиамериканські інформаційні кампанії у соціальних мережах та оцінювати їх ефективність.
* * *
Неможливо точно вказати, яка країна тримає лідерство щодо технологій ШІ для військового призначення у конкретних сферах застосування. Серед світових держав найбільш суттєві зусилля зі створення та впровадження систем ШІ докладають США та Китай, але за їхніми «спинами» ховаються тіні інших гравців. Як виявилось останніми роками, у світі для глобальної безпеки мають значення не лише бюджети, а й безліч інших факторів. Яскравий приклад - Туреччина. Сьогодні ми лише на початку шляху, і правила гри лише формуються, тож будь яка країна може вийти на передові позиції з мінімальними бюджетами.
Водночас застосування систем ШІ в системах зброї породжує питання, хто ж відповідає за дії таких систем, і які наслідки з цього випливають. Ми живемо в епоху, коли алгоритми можуть приймати рішення швидше, ніж встигає зреагувати людина. Тож виникає побоювання: чи зможе машина, створена на виконання військових завдань, адекватно оцінити пропорційність застосування сили? В умовах хаосу та невизначеності, де кожна мить може стати фатальною, хіба може ШІ зрозуміти, що таке «помірність»? Ми ризикуємо передати рішення, кому жити, а кому померти, машинам.
Штучний інтелект – це не магія. Він є лише одним із інструментів у широкому спектрі доступних рішень. Якими б не були потужні нинішні нейромережі, наразі вони все ще лише відображення нашої людської природи — непередбачуваної та багатогранної. Це інструмент, який відображає наші страхи та надії, порушує питання, що означає бути людиною у світі машин. Людство знову перебуває на порозі нової ери, де кожне рішення може мати наслідки, здатні змінити хід історії.
Отже, у цьому танці технологій та людської волі постає питання: якою є ціна нашого прагнення до ефективності?
