Вочевидь, після фактичного провалу намагань американської адміністрації стати посередником у врегулюванні російсько-української війни, бойові дії зі сторони країни-агресора перейшли на інший – ще більш агресивний рівень. Перш за все, мова про збільшення кількості та, на жаль, якості ракетно-бомбових ударів. До середини липня вже такою собі «нормою» стали 300-400 ударних «Гераней» і до 10 крилатих ракет за ніч. Це збіглося з черговим етапом технологічного протистояння, коли росіянські ударні дрони удосконалено й фактично ті засоби нашої ППО, які ефективно протистояли агресії в попередні місяці (перш за все, це мобільні вогневі групи), вже не є такими актуальними. Крім того, починає відчуватися й криза ресурсів з нашої сторони.
Але це на глобальному рівні. А на тактичному теж є певні зміни, які впливають на характер збройного протистояння. І це стосується, в тому числі, сумського та чернігівського прикордоння, Чернігівщини взагалі, де про зменшення активності ворога мова не йде.
Загроза від білорусів
Так вже сталось, що Чернігівська область має спільний кордон відразу з двома агресивними сусідами. І якщо рф – це очевидно агресор, то Білорусь в 2022 році була прямим поплічником ворога, надаючи росіянцям свою території і інфраструктуру для наступу на Україну, а після квітня 2022 року – ще й можливості для запуску балістичних ракет. Втім, незважаючи на це, режим Лукашенка зміг якимось дивовижним чином зберегти, як мінімум, нейтральні відносини з нами (принаймні deepstrike дрони по стратегічним об’єктам республіки білорусь досі не летять).
Хоча останнім часом знову відновились розмови про загрозу чергового наступу зі сторони Білорусі. І пов’язано це з тим, що на осінь 2025 року заплановані чергові російсько-білоруські навчання «Захід». Хоча вони проводяться кожні чотири роки, починаючи від 2009 року, однак останні («Захід-2021») були наймасовішими на західному напрямку з часів розпаду СРСР із залученням понад 200 тисяч солдатів, а ще й стали прикриттям для повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року.
На цьому фоні при невідомих масштабах лунають різні заяви – від головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, який припустив, що «Захід-2025» може слугувати прикриттям для створення нового ударного угруповання. До міністра оборони Білорусі Віктора Хреніна, який говорить, що масштаб спільних військових навчань «Захід–2025» буде скорочено, щоб продемонструвати готовність до деескалації, діалогу та миру.
Як ці навчання будуть виглядати в реальності невідомо, так як досі невідомі масштаби – перекидання сил та засобів росіянці ще навіть не починали. На фоні незрозумілих подій на Східному фронті (перш за все відсутність досі літнього наступу) навряд чи росіянці будуть мати можливість перекинути в Білорусь велику кількість військ і тому навряд чи будуть можливість наступу в напрямку Чернігівщини. Хоча звісно зважаючи на політичний, а не військовий характер російсько-української війни, не можно говорити, що вірогідність росіянського наступу близька до нульової.
Загрози з повітря
Перш за все, загальна ситуація, коли росіяни значно збільшили удари модернізованими «Геранями» – «Шахедами» по території України, певним чином відбились й на Чернігівщині. Так, у червні 2025 року офіційно зафіксовано 5 випадків ударів «Шахедами» (можливо, разом з «Герберами», які останнім часом теж використовують як ударні) по території області, в результаті чого - двоє загиблих і вісім поранених цивільних, пошкоджені житлові та господарчі будівлі. Удари наносились по території Прилуцького та Ніжинського районів і м. Чернігів. Для порівняння: у травні таких ударів було два.
Але найбільш складна ситуація в прикордонних громадах, де росіяни активно і масово використовують FPV-дрони та скиди з БПЛА. Можна брати будь-яке зведення від прикордонників за будь-які дні липня, і картина вийде доволі сумна. Наприклад, тільки за 11 липня: у Грем'ячі Новгород-Сіверського району — п'ять вибухів, ймовірно, прильоти FPV-дронів, шість вибухів, ймовірно, скиди вибухового пристрою з БПЛА (взагалі це прикордонне село росіяни методично зтирають, знищуючи будівлі й інфраструктуру); у Костобоброві Семенівської громади — один вибух, ймовірно, скид вибухового пристрою з БПЛА та один вибух, ймовірно, приліт FPV-дрона; в Гута-Студенецькій, а це вже Сновська громада, - чотири вибухи, ймовірно, скиди вибухового пристрою з БПЛА.
Але в середині місяця з’явилась нова і теоретично – більш потужна загроза. Це ударні безпілотники «Ланцет». Їх використання на прикордонні з початку 2025 року час від час фіксували військові, зокрема, 26 березня в Корюківському районі, але вони хоч і мали більш потужну бойову частину, ніж та ж «Молнія-2», дальність польоту була плюс-мінус така ж. Але 8 липня 2025 року оперативне командування "Північ" заявило, що село Роїще було атаковане БПЛА типу «Ланцет». І хоча зауважили, що це «ймовірно», за неофіційною інформацією, це все таки були «Ланценти». І це доволі загрозливий розвиток подій. По-перше, Роїще всього за 18 км від Чернігова. По-друге, удари наносили більш просунутими версіями «Ланцета», які мають дальність польоту більш ніж 40 км (саме таку зафіксували до цього) і, за деякими даними, більш потужну бойову частину.
Тут варто зазначити, що ударний дрон (по суті - баражуючий боєприпас) «Ланцет» був прийнятий на озброєння росіянської армії ще в 2019 році і вважається зброєю професіоналів – через ціну та через складність управління. Так, його активно використовували на початковій стадії вторгнення підрозділи російських Сил спеціальних операцій, такі як «Сенеж» та «Кубинка-2», для точкових ударів по особливо важливих об’єктах у прифронтових зонах. Тобто відносно невелику бойову частину (5 кг) компенсували доволі великою точністю, яка досягалася використанням у зв’язці з розвідувальним безпілотником ZALA 421-16Е2 або «Орлан-10».
Фактично методика використання наступна: дрон-розвідник шукає ціль у заданих квадратах, після чого до виявленої цілі запускають «Ланцет» (або, як правило, два). На фінальному відрізку шляху ударний дрон за допомогою оптичної станції на борту дорозвідує ціль та атакує її з пікірування. Увесь цей час над ціллю на висоті зазвичай знаходиться розвідувальний дрон, який проводить об’єктивний контроль і підтверджує ураження цілі або промах. Це важливо, адже через зникнення зв’язку останні метри до цілі дрон пролітає без контролю оператора.
Але так було до 2023 року. Десь з початку 2025-го наші військові на Сумщині почали фіксувати «Ланцети», які вражали об’єкти на значно більших відстанях. Тобто росіяни якимось чином змогли модернізувати апарат за рахунок використання акумулятора підвищеної ємності (звісно, не обійшлось без допомоги «китайських друзів») та надати функції ретранслятора розвідувальній ZALA. І це варіант розвитку подій неофіційно підтверджують військові: відомі удари «Ланцентами» (принаймні, на Чернігівщині) росіяни наносять у зв’язці - два ударних і один розвідувальний дрони.
Масова поява «Ланцетів» на чернігівському напрямку - вкрай неприємний сюрприз для мобільних вогневих груп. Так, «Ланцет» має електродвигун, який є малошумним, і його буде складніше засікти, а не секрет, що перша лінія ППО - це акустичні датчики, які фіксують напрямок польоту дрону. Ну й, звісно, апарат має зовсім інші технічні характеристики, завдяки формі та швидкості вразити його з кулемету або гармати буде значно важче.
Тим не менш, поки не зрозуміло, наскільки росіянці змогли підвищити стійкість системи управління «Ланцету» до засобів радіоелектронної боротьби. Може виявитись, що наявні системи РЕБ українського війська будуть проти них доволі ефективними.
Загроза з землі
Незважаючи на доволі обнадійливі заяви місцевої влади щодо дій ворожих диверсійно-розвідувальних груп в прикордонні, ситуація там доволі напружена. І про це свідчать не тільки офіційні джерела, але й некрологи загиблих у сутичках з ворогом військових, які час від часу з’являються у відкритому доступі.
Особливо активно росіяни діють у колишньому Семенівському районі. Дістається, перш за все, цивільній інфраструктурі. А, зважаючи на певну кількість невеликих річок у тій місцевості, все це виглядає вкрай загрозливо. На жаль, діяльність росіянських спецпризначенців дещо полегшує минула зима, яка призвела до того, що частина боліт нині є прохідними. Вочевидь, наші військові намагаються протидіяти, використовуючи наявні технічні засоби. Але говорити, що «кордон на замку», - ще зарано. Більш ніж зрозуміло, що ситуація військовим знайома, але вважаю за доцільне нагадати, що й кожен цивільний мешканець прикордоння має знати про спектр ризиків і небезпек.
Загроза з води
Середина літа завжди є найбільш спекотною порою року, і цей період росіянці можуть використати для чергового екологічного теракту. Нагадаю, що в середині серпня 2024 року РФ скинула у води Сейму відходи невідомих речовин. Ці органічні речовини поглинули розчинений кисень, через що його рівень стрімко впав, і почався мор риби, а за нею – й інших водних тварин.
Вже в кінці серпня забруднення поширилося по всій акваторії Сейму в межах Сумської області, дісталося Десни. Гадаю, багато хто пам’ятає картинки того періоду: чорна вода, маслянисті плівки та сміття на поверхні, мертва риба та інші тварини, птахи на берегах, сильний запах гнилі та аміаку. Для Чернігова це не було аж такою проблемою, адже наше місто забезпечується питною водою лише з артезіанських свердловин. Та чи всі населені пункти Чернігівщини мають безпечний водогін?
* * *
Варто сказати, що фактично ми бачимо черговий етап прикордонної війни, яка триває з квітня 2022 року, коли кожна зі сторін намагається переламати ситуацію на свою користь. Та зважаючи на географію, як повноцінно контролювати прикордоння, так і взяти його під контроль під маркою «буферної зони», - майже неможливо, якщо не задіювати колосальні ресурси, яких, вочевидь, ні ми, ні росіянці, наразі виділити не можемо.
