Останні два тижні (2-15 червня 2025 року) наша країна була одним із провідних світових ньюзмейкерів. Вдала операція українських спецслужб «Павутина» надовго закріпила Україну на перших шпальтах топових іноземних медіа. Лише початок військового загострення між Ізраїлем та Іраном на Близькому Сході перетягнув на себе увагу світу. Але були й інші теми, що стосувалися України. Зокрема, висвітлювалися питання вірогідності запуску ЗАЕС, можливих змін в польсько-українських взаєминах після обрання нового президента Польщі, виробництва дронів для України французькою компанією «Renault», нової екосистеми після знищення Каховського водосховища тощо. Про ці та інші публікації читайте далі у нашому традиційному огляді преси.
Запуску ЗАЕС поки не буде
Так в інтерв’ю британському агентству «Reuters» стверджує генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Перепонами для запуску Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) на даному етапі є брак води для забезпечення охолодження та відсутність стабільного електропостачання.
За словами очільника МАГАТЕ, росіяни «ніколи не приховували того факту», що хочуть перезапустити електростанцію, але вони не зможуть зробити це найближчим часом. Він відзначає, що обладнання станції необхідно ретельно перевірити, оскільки вона не працювала понад три роки. Водночас українська сторона заявила, що спроба російських атомників перезапустити електростанцію буде небезпечною, оскільки вони не мають сертифікації для роботи на ЗАЕС. Гроссі вказує на відсутність необхідних гарантій від російської сторони для безпечного транзиту персоналу МАГАТЕ через лінію фронту до підконтрольної Україні території, як це робилося кілька разів раніше.
Реакція на операцію «Павутина»
Топові іноземні медіа широко та із значним захопленням відреагували на сміливу яскраву спецоперацію «Павутина», яку провела СБУ. Її метою стали аеродроми, де базувалася російська стратегічна авіація. Американське видання «The New York Times» відзначає, що за допомогою цього удару Україна надала росії додатковий стимул почати серйозні переговори – росіяни повинні зрозуміти, що українці здатні завдати агресору великих втрат, причому у будь-якій частині росії.
Американське медіа «Associated Press» виділяє стратегію України, яка полягає у тому, що менший і слабший супротивник може досягати свого несиметричними точковими діями – і Україна це вже не вперше доводить.
Агенція «Bloomberg» згадує всі зухвалі українські спецоперації у цій війні, починаючи від потоплення крейсеру «Москва» до розвитку флоту надводних дронів.
Онлайн-видання «The Verge», що спеціалізується на техніці та технологіях, звернуло увагу на медійний бік «Павутини» та з іронією згадало відео з Овального кабінету, де американський президент Д. Трамп заявляв українському президенту В. Зеленському, що у того «немає карт».
Водночас американське мілітарне видання «Defensescoop» відзначає, що армія США має винести і вже виносить уроки з успішного удару українських сил по російській авіації. Для росіян же, на думку авторів матеріалу, є проблемою на роки вперед збудувати авіабазу, добре захищену від ударів безпілотників; а будівництво нових літаків займе десятиліття.
Чи зміниться політика Польщі щодо України після перемоги Навроцького?
Катарський телеканал «Al Jazeera» аналізує результати нещодавніх президентських виборів у Польщі, перемогу на яких здобув кандидат від правої націоналістичної партії «Право і справедливість» (ПіС) Кароль Навроцький, та їх можливий вплив на політику польської сторони щодо України. Автори матеріалу відзначили, що під час своєї передвиборчої кампанії К. Навроцький зробив ряд неоднозначних заяв щодо України та українців, зокрема, сумнівався у доцільності прийняття України до НАТО та ЄС, а також піднімав тему Волинської трагедії.
Вказано, що Польща у 2022 році прийняла понад мільйон українських біженців та надала Україні значну допомогу озброєнням, в той час як інші європейські країни вагалися. Але з плином часу ставлення поляків до України та українських біженців знижується: у січні 2025 року 51% поляків у опитуванні заявили, що українські біженці начебто отримують занадто багато підтримки. Інше дослідження, проведене у лютому 2025 року, показало, що лише 30% поляків мають позитивне ставлення до українців, а 38% продемонстрували негативне. Представник польської антирасистської асоціації Рафал Панковський каже, що причиною зміни ставлення до українців стали праворадикальна пропаганда та різноманітні теорії змови, поширювані у соціальних мережах.
А от українець Ігор Кравець, який проживає у Польщі понад 20 років, зазначає, що польська ксенофобія вже не обмежується просторами, де українські мігранти конкурують з поляками, наприклад, на низькокваліфікованих роботах. Тепер ксенофобія проявляється і серед середнього класу, який бачить, що українці релокували бізнеси до Варшави, купують дорогі квартири і вже не є бідними людьми, яким потрібна підтримка поляків.
Концерн «Renault» вироблятиме дрони в Україні
Про це пише французька новинна агенція RFI. Мова йде про те, що 8 червня представники автомобільного гіганта «Рено» заявили про контакти концерну з міністерством оборони Франції щодо розміщення в Україні виробництва для виготовлення дронів для української та французької армій. Хоча наразі остаточне рішення не ухвалене.
Ця інформація з’явилася через два дні після заяви міністра оборони Франції Себастьєна Лекорню, який оголосив «повністю нове партнерство, де велика компанія, яка виробляє французькі автомобілі, об’єднається з французьким оборонним підприємством для озброєння виробничих ліній в Україні, щоб мати можливість виробляти дрони». Агенція відзначає, що Україна має намір використати у 2025 році понад 4,5 мільйона дронів, які відповідають за 70% знищення ворожої техніки на фронті. А французька армія нині є наздоганяючою у цій справі. Вже згадуваний вище С. Лекорню віддає належне прогресу українців у оволодінні дронами та їх бойовому використанні.
Куточок України без російських ударів
Журналісти топового американського видання «The New York Times» провели два дні на Закарпатті та підготували цікавий репортаж про життя краю, який фактично не знає, що таке російські обстріли. Зокрема, вони відвідали Мукачево та відзначили, що вуличне життя у ньому не припиняється навіть після півночі – на відміну від інших українських регіонів, на території Закарпатської області немає комендантської години.
Автори матеріалу зауважують, що та ж Київська область зазнавала серйозних ракетно-дронових атак впродовж кількох ночей підряд, а повітряна тривога там тривала майже 130 годин за минулий місяць. Для порівняння: Мукачево та Закарпаття загалом перебували лише одну десяту цього часу під тривогою. Співрозмовник видання, 20-річний місцевий студент Олександр Поп каже: «Тут ми не чуємо звуків вибухів, у нас немає ракет, у нас немає частих повітряних тривог. Ми не маємо такого досвіду війни». Тому зараз регіон є цікавим і безпечним для іноземних туристів навіть в умовах війни.
Стратегія росії у війні: розрахунок на моральне виснаження
Військовий аналітик Центру стратегічних та міжнародних досліджень Райлі Мак-Кейб у своєму блозі на сторінці американського видання «The Washington Post» розмірковує над подальшою стратегією росії у російсько-українській війні. Він твердить, що попри гучні заяви росіян та їх перманентний наступ по всій лінії фронту, з початку 2024 року їх територіальні завоювання більш ніж скромні, враховуючи розмір втрат живої сили та техніки. Водночас Україна показала свою спроможність ефективно захищатися та наносити болючі удари по далеких тилах супротивника (мається на увазі нещодавня операція «Павутина»). Стратегія глибокої оборони України, підтримана США та Європою, перетворила поле бою на війну на виснаження, яка в цілому сприяє тим, хто в обороні, та приносить великі втрати наступаючим.
Проте, за словами Мак-Кейба, за неможливості перемогти Україну військовим шляхом росія вдається до іншої тактики. Це ставка на подальшу відмову США у підтримці нашої країни. Без підтримки Америки Україна може швидко відчути нестачу важливих боєприпасів, бойових машин, ППО та можливості точних ударів, що дасть російським військам перевагу на полі бою. Психологічний удар через відхід США може зламати моральну складову українців, прискорюючи колапс не через завоювання, а через виснаження, як це сталося з Австро-Угорською та російською імперіями під час Першої світової війни. Загалом путін ставить на те, що політична втома у Вашингтоні принесе йому те, що не може його армія. Підсумовуючи, автор наголошує на необхідності не тільки збереження, а й значного збільшення американської військової допомоги Україні.
Як вплинуло на екосистему знищення Каховської ГЕС: два роки потому
Німецька медіа-агенція «Deutche Welle» аналізує зміни в екосистемі колишнього Каховського водосховища, що відбулися впродовж двох років після підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. Найбільша українська річка Дніпро знову утворила величезні заплави, які існували до будівництва ГЕС у 1950 році. Еколог Вадим Манюк, який виступив у якості гіда для журналістів, каже, що Дніпро тут має багато рукавів. Колишнє дно водосховища, яким вони прогулювалися, поросло не тільки густими травами, а й деревами висотою від 5 до 6 метрів. Багатою стала фауна - під час спостережень журналісти помітили різні види птахів, змій, бобра і навіть сліди диких кабанів. Місцеві жителі повідомили також про наявність оленів і лосів.
Проте майбутнє цієї екосистеми залишається під питанням. Адже в Україні досі обговорюють, чи варто відновлювати зруйновану Каховську ГЕС. Проти відновлення виступають вже згаданий В. Манюк та еколог Петро Вовчук, які бояться знищення відновленого ландшафту заплав. Проте фахівці-інженери вважають, що вся споруда Каховської ГЕС важлива для водопостачання населення і підприємств регіону, а також для зрошення сільського господарства, судноплавства й енергетичної системи. Тепер, після знищення ГЕС, води вже недостатньо для всіх. Про загрозу зневоднення територій навколо Дніпра попереджає колишній працівник ГЕС Олег Пащенко. А в.о.генерального директора «Укргідроенерго» Богдан Сухецький каже, що без відновлення Каховської ГЕС неможливо гарантувати безпечну роботу Запорізької АЕС.
