Вранці 1 червня СБУ провели операцію «Павутина», яку готували півтора роки, — атакували аеродроми базування російської стратегічної авіації. На максимально близьку відстань до аеродромів (щоб не перетинати кордон охоронної зони і не привертати увагу охорони літовищ) під'їхали фури з вантажними контейнерами, з яких почали вилітати FPV-дрони, що атакували російські літаки на відкритих стоянках на чотирьох авіабазах: «Бєлая» (Іркутська область), «Дягілєво» (Рязанська область), «Іваново-сєвєрний» (Іванівська область) та «Оленья» (Мурманська область).
Панорама авіабази «Бєлая», 1 червня 2025. Фото: відкриті джерела
Куди влучили?
Якщо робити висновки з відео та повідомлень медіа (як російських, так і українських), найуспішнішими стали удари по «Оленья» та «Бєлая». Про атаки в Іванівській і Рязанській областях інформації дуже мало і, судячи з усього, на той момент ефект раптовості був втрачений (вони почались пізніше атак на «Оленью» та «Бєлу»), була вимкнена система РЕБ, і тому удари там якщо і мали результат, то мінімальний.
Все ж таки російські авіабази після 2023 року отримали системи РЕБ й інструкції на випадок дронової атаки, але їх, як правило, не використовували. І стимулом для підсилення оборони авіабаз були певні події: спочатку в лютому 2023 року на аеродромі Мачулищі (12 км від Мінська) ударом FPV-дрону місцевих партизан був пошкоджений російський військовий літак-розвідник далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50У, а в серпні на одному з аеродромів Ленінградської області був спалений ще один Ту-22 (тут діяла українська група спецпризначенів, але засобом ураження був дрон).
Супутниковий знімок авіабази «Бєлая» до українського удару. Фото: відкриті джерела
Етапи реалізації плану
Вочевидь, усіх деталей операції найближчим часом (а може, й ніколи) ми не дізнаємося, тому наведена мною реконструкція подій – це виключно авторське бачення ситуації на основі відомих даних і фактів станом на 2 червня, що може бути як близьким до реальності, так і зовсім далеким.
Отже, для проведення основного етапу операції «Павутина» агентам СБУ вдалось зняти складське приміщення (яке нібито вдалось ідентифікувати за фото, що були оприлюднені СБУ, що може означати що завгодно – від фейка до операції прикриття) в Челябінську. Тут впродовж певного часу збирали (ймовірно, це були спеціально відправлені з України люди) ударні FPV-дрони для проведення операції.
Компоненти дронів заздалегідь були завезені в РФ (росіянці стверджують, що з території Казахстану, але підтвердження цієї інформації немає). Останній аспект вкрай важливий для успіху всієї операції, адже зараз очевидно, що для удару були використані FPV-дрони зі штучним інтелектом (технічно більш грамотно сказати – з системою донаведення на ціль). ШІ “навчили” вражати вразливе місце – ту частина крила, де знаходиться паливний бак і підкрильовий пілон, куди підвішують крилаті ракети Х-101. Ураження в такому місці приводило би, по-перше, до вибуху та відриву лонжерону крила, і, по-друге, був розрахунок на те, що літаки будуть споряджені для бойового вильоту. Якщо оцінювати ефект за оприлюдненими відео, то він виявився ще кращий, ніж очікували, адже росіяни свого часу придумали прикривати крило ракетоносіїв від ударів дронів гумовими покришками, що тільки додало барв процесу горіння.
Дуже обережно можна припустити, що штучний інтелект «навчали» за допомогою 3D-сканів совєцьких літаків, що зберігаються в Полтавському музеї дальньої та стратегічної авіації. Зокрема, там є і Ту-95МС, і Ту-22М3. Якщо робити висновки з відео, дрон був здатний розпізнавати особливості літака та автоматично виконувати алгоритми пікірування.
Фото голови СБУ Малюка в своєму кабінеті. Фото: СБ України. 1 – авіабаза «Оленья»; 2 – авіабаза «Дягілєво»; 3- авіабаза «Бєлая»; 4 - авіабаза «Іваново-сєвєрний»; 5 – авіабаза «Українка»
Напевно, тут же, в Челябінську, готувались і «вулики» для дронів, замасковані під модульний будинок. А далі була справа техніки: підставна фірма найняла перевізників для далеких рейсів, водіям яких, звісно, не пояснили, який вантаж вони везуть. Що цікаво - російські спецслужби доволі оперативно затримали водіїв цих фур, котрі вже дали покази, з яких стало відомо, що під час руху з ними телефоном зв’язувався невідомий і давав вказівки, де і коли потрібно зупинятися. На останній зупинці відкрився дах, і з «будиночка» почали масово злітати дрони. Після відстрілу всього боєкомплекту «вулик» самознищувався.
Далеко не все пішло за планом. Удар по аэродрому «Українка» в Амурській області не був реалізований, тому що водій фури під час поїздки побачив, як дах задимився, зупинився і спробував відкрити контейнер - у результаті вантаж вибухнув, знищивши і вантажівку, і водія. Скоріше за все, мала місце технічна несправність.
Якщо вірити оприлюдненій інформації, всього СБУ вдалось реалізувати запуск 117 дронів, кожен з яких контролював окремий оператор, загальний координаційний штаб знаходився безпосередньо на території РФ. Для управління дронами використовували місцеву мобільну мережу (що теж не новинка для росіян, адже вони самі подібне намагалися робити у нас), що дозволяло доволі впевнено розраховувати на результат.
Склад в Челябінське, де збиралось все необхідне для удару. «Вулики» для дронів. Джерело: СБ України
Склад в Челябінське, де збиралось все необхідне для удару. FPV-дрони. Джерело: СБ України
Результати спецоперації
Всього за декілька годин РФ втратила, за офіційною українською оцінкою, 41 літак, з яких понад 35 — стратегічні бомбардувальники та ракетоносці. Офіційна оцінка Міністерства оборони РФ — всього 4 літаки. Незалежні спостерігачі кажуть, що втрати російської авіації склали від 7 до 9 стратегічних бомбардувальників і ракетоносців, один літак ДРЛВ А-50У та від двох до чотирьох транспортних літаків типу Іл-78 та Ан-12.
У будь-якому випадку, серед знищених і пошкоджених «стратегів» є Ту-95МС та Ту-22М3. Нагадаємо, що саме ці літаки активно задіяні для ракетних ударів по Україні з 2022 року, вони використовують різні крилаті ракети (як правило, Х-101). Не слід забувати, що вони ж і вважалися (саме так - у минулому часі) «ядерним мечем» Росії, адже мали у разі ядерної війни завдавати удари по Європі та США (принаймні, теоретично).
Станом на 31 травня у РФ було лише 95 літаків стратегічної авіації (Ту-95МС, Ту-22МЗ та Ту-160), причому 7 з них перебували у постійному ремонті. Від 60 до 63 перебували у європейській частині РФ (і, вочевидь, були задіяні в ударах по Україні), інші – на Далекому Сході.
Незалежно від того, скільки літаків стратегічної авіації знищено в реальності, це вкрай потужний удар по російській обороноздатності. В Росії на сьогоднішній день виробляється тільки один тип ракетоносіїв стратегічного типу - Ту-160М2, причому у кількості - одна штука на рік. Тобто заповнити ці втрати країна-агресор навряд чи зможе через відсутність засобів виробництва, матеріалів і технологій.
Якою буде відповідь
Як правило, після таких резонансних ударів росіяни завжди волають про «удар у відповідь». В перші пару-тройку днів у ворожому інформаційному просторі лунають заклики, як-от: «вдаримо ядеркою при Києву та Львову», «вгонимо Україну в кам’яний вік», але далі цього не йде, хоча певні дії росіяни у відповідь все ж таки прослідковуються.
Що це може бути? Найбільш прогнозований варіант - масований ракетно-дроновий удар удар по енергетиці або (та) великих містах. Зважаючи на все, це може бути більш ніж 100 ракет (авіаційних з них точно буде меншість) і близько 500 – 600 дронів. Щодо удару по «центрах прийняття рішень» - питання відкрите. Незважаючи на хронічну нестачу ракет, ППО Києва на сьогодні - одне з найпотужніших у світі.
Не можно скидувати з шальок терезів диверсії, підриви та інші теракти – ворожої агентури у нас ще достатньо, як і людей, які за гроші зроблять все, що завгодно. І підриви смертників біля ТЦК і відділків поліції – яскравий тому приклад. Це буде неочікувано та боляче. Цілі можуть будь-які – від залізниці до громадських місць (тому найближчими днями варто ретельно зважувати участь у різних масових заходах, враховувати ризики).
Не виключаю і такий варіант, як удар ракетою середньої дальності «Орєшнік» по якомусь знаковому об’єкту в Києві – від Офісу Президента до Лаври. Перехопити його «Патріот» навряд чи зможе, а ось мета — показати силу - буде досягнута. Хоча з військової точки це зовсім безглуздо.
Міжнародна реакція
Тут все дуже добре. Західні партнери (перш за все, американські), які вже фактично списали Україну в утиль і в останні місяці намагалися виторгувати кращі умови капітуляції, отримали сигнал, що Україна не буде суб’єктом перемовин, вона здатна захищатися й наносити супротивнику доволі чутливі удари. Тому, гадаю, й нема реакції Вашингтону в руслі росіянської пропаганди на кшталт: «Україна здійснила теракт на території Росії і це дуже погано для перемовин».
Західні аналітики – політичні та військові - в захваті. Так, американський журналіст Браян Крассенштейн (людина з майже мільйонною аудиторією) пише: «Україна щойно здійснила одну із найзухваліших атак у сучасній воєнній історії. Це приголомшливий приклад таємної військової винахідливості: Україна завдала удари по 41 російському бомбардувальнику на чотирьох різних авіабазах, деякі з яких розташовані на відстані до 4 400 км від кордонів України. Наслідки — колосальні. Операція в такій глибинці в тилу ворога із використанням мобільних замаскованих платформ ще ніколи не проводилась. Ні в такому масштабі. І ні з таким ефектом».
Однак для більшості військових у всьому світі така масштабна атака добавила тільки головного болю: в один момент виявилося, що всі системи безпеки застарілі. Зараз, аби нанести шкоду ядерній державі, не потрібно мати ядерну зброю, засоби її доставки – достатньо дешевих дронів і працюючу спецслужбу. Військова наука та практика вже не буде такою, якою була до 1 червня 2025 року. І це факт. Українці в черговий раз вписали свої імена в світову військову історію. І щось мені підказує, що це не останній раз.
