Добігає кінця черговий воєнний рік – одинадцятий після початку війни і третій після початку російського широкомасштабного вторгнення. Яким він був для Чернігівщини, чого чекати надалі, – спробуємо проаналізувати в цьому огляді.
Війна у прикордонних районах
Увесь 2024 рік, втім як і 2023-й і 2022-й (з квітня вже точно), в прикордонних районах області тривають бойові дії. Щоправда, в доволі обмеженому форматі – це обстріли нашої території та дії диверсійно-розвідувальних груп ворога. Причому російська армія не обмежує себе у виборі вогневих засобів: у щоденних зведеннях 105-го прикордонного загону імені Володимира Великого фігурують як мінометні обстріли, так і артилерійські. Зафіксовано також використання FPV-дронів, потужних ударних дронів «Герань» (таку назву мають локалізовані варіанти іранських Shahed-136) і навіть плануючих авіабомб (відомих як КАБи).
Повну статистику таких ударів надати досить складно, адже підрахунки в умовах війни силові структури ведуть доволі обтічно – наприклад, рахують кількість вибухів без вказування вогневих засобів.
Наскільки ці удари ефективні проти військової інфраструктури, яка, вочевидь, існує як для прикриття кордону, так і власне Чернігова, - це питання. Однак ці удари призводять, перш за все, до загибелі цивільного населення. Так, ввечері 17 грудня в результаті артилерійського обстрілу Семенівської громади Новгород-Сіверського району загинув 74-річний чоловік. Наступного дня внаслідок удару російського безпілотника під час несення служби був поранений 41-річний майор поліції Сергій Хавлук (пізніше він помер у лікарні).
Найбільш резонансний випадок за рік - удар російських безпілотників по прикордонному селу Гірськ Сновської громади (5 кілометрів до лінії державного кордону) 3 жовтня 2024 року. Тоді загинули шестирічна Мілана Черняк, 39-річний Сергій Головченко та 42-річний Валерій Вербицький. Російський оператор дрону, який бачив на екрані монітору машину, що привезла місцевим жителям балони з газом, все таки вирішив атакувати її.
Ще менше відомо про діяльність диверсійно-розвідувальних груп противника. Те, що вони активно діють, стає відомо або з російських пропагандистських ресурсів (а інформацію звідти охоче передруковують вітчизняні медіа, особливо локальні), або з повідомлень наших військових. Як приклад можна назвати події 15 листопада, коли російська ДРГ вивісила свої прапори в напрямку сіл Грем'яч та Мурав'ї. Або знищення російських спецпризначенців Центру спеціального призначення «Сенеж» Сил спеціальних операцій ЗС РФ 28 липня на території Семенівської громади.
Нагадаю, в останньому випадку завдяки діям бійців ССО групу вивели на мінне поле, де вона й загинула. Наразі автору відомо про шістьох вбитих російських офіцерів (офіційно повідомлялось про п’ятьох, але, за словами тих, хто мав відношення до планування операції, ще одне тіло було в сірій зоні, далі від основної групи, і витягнути його не було можливості), тіла яких разом з трофейною зброєю були зібрані (і рештки ймовірно вже обміняли).
Ракетно-дронові удари
Станом на 20 грудня 2024 року, росіяни нанесли чотири ракетних удари по Чернігову і околицям, а саме – 13 січня, 17 квітня, 6 листопада та 24 листопада. І якщо три обійшлися без втрат цивільного населення та військових (принаймні офіційно про це не повідомляли), то випадок 17 квітня став доволі показовим в плані фіксації воєнного злочину зі сторони російської армії. Тоді три балістичні ракети «Іскандер-К» (такі ж, які були задіяні під час удару по центру міста 19 серпня 2023 року) вразили корпус університету «Чернігівська політехніка» та готель «Профспілковий», пошкодили декілька багатоповерхівок. В результаті загинуло 18 осіб (цивільних і військових, поліцейських) і 78 було поранено.
Впродовж року ударні дрони типу «Герань» росіяни також використовували для атак на інші міста Чернігівщини. Так, у ніч на 26 липня 2024 року один такий безпілотник уразив об'єкт інфраструктури та житловий багатоквартирний будинок в місті Ніжин, що спричинило пожежу в будівлі та призвело до засмічення прилеглих до нього земельних ділянок. В ніч на 3 листопада у селі Красилівка Чернігівського району «Герань» влучила у двоповерховий житловий будинок. У Бахмачі 13 серпня відомо про влучання в цивільну забудову та нежитлові споруди. І таких випадків за рік були десятки.
Варто відмітити, що наші військові намагаються прикривати територію Чернігівщини від таких ударів, тож за рік в небі як засобами РЕБ, так і мобільними вогневими групами збиті десятки різних дронів: і «Герані», і «Гербери» і навіть FPV (мова йде перш за все про прикордонні території, так як дальність ураження цілей не дуже велика).
Звісно, військові зі зрозумілих причин намагаються максимально обмежити інформацію про роботу ППО, однак коли збиття відбувається буквально на очах у місцевих, то ОК «Північ» дає певне інформаційне повідомлення. Так було, наприклад, у ніч на 30 вересня, коли було заявлено аж про шість збитих дронів, 15 жовтня – про ще один. Заявляли про збиті росіянські дрони і бійці 119-ї бригади територіальної оборони, прикордонники.
Крім ударних дронів також збивали імітаційні дрони, які останнім часом росіяни почали масово використовувати для перенавантаження нашої системи ППО. Але повторюсь – більша частина подібних випадків просто не потрапляє в іформаційне поле, на шпальти ЗМІ, навіть локальних.
Фортифікації
Одним із символів війни на Чернігівщині в 2024 році стали фортифікаційні споруди навколо обласного центру. Причому символом не військовим, а скоріш політичним.
Одразу після того, як російські війська були витіснені з Чернігівщини на початку квітня 2022 року, почалось формування лінії оборони навколо Чернігова, щоб унеможливити стрімкий наступ противника - подібний тому, що був 24 лютого 2022 року.
З самого початку цим займались військові, але з певного часу в прифронтовій зоні будівництво фортифікаційних споруд було перекладено на місцеві бюджети. І на фоні протистояння міської влади з військовою адміністрацією це стало «яблуком розбрату». Кожна сторона використовувала стан цих споруд для того, щоб викрити свого опонента у нібито корупційних схемах під час фінансування побудови фортифікаційних споруд.
Насправді з військової точки зору ніякої зради немає. Всі ці фортифікаційні споруди – це друга або навіть третя лінія оборони. Тобто військові їх прямо зараз не використовують, а планують використовувати під час можливого російського наступу. А це означає, що ці споруди не обслуговують, і з часом будуть певні ознаки руйнування. Тобто крім коштів на побудову, потрібно було закласти кошти на їх обслуговування. Але наша державна чиновницька машина, на жаль, все ще не може працювати в режимі війни.
Трагічний підрахунок
Війна триває, триває і мобілізація чоловіків у країни. Звісно, що в цьому процесі активно бере участь і Чернігівщина. І практично кожного дня несе втрати.
Так уже склалось, що зведена інформація про кількість загиблих та зниклих безвісти не є офіційною. Тільки час від часу високопосадовці дозволяють собі коментувати втрати Сил Оборони України. Так 8 грудня Президент України Володимир Зеленський заявив, що з початку повномасштабної війни Україна втратила загиблими 43 тисячі військових, ще 370 тисяч зазнали поранень.
Щодо втрат серед воїнів Чернігівської області, то ми можемо оперувати тільки даними дослідників, які збирають інформацію з відкритих джерел, у тому числі - офіційних (це некрологи, що регулярно публікує обласний ТЦК та СП). Найбільш авторитетним з дослідників є заступник директора Чернігівського історичного музею Сергій Лаєвський, який займається цією проблематикою з 2014 року. За його словами, загальні втрати Чернігівщини за 2024 рік станом на 19 грудня можна оцінити в 700 загиблих військовослужбовців. При чому в цю цифру входять як загиблі на полі бою, так і ті, хто помер в результаті поранень або з інших не бойових причин. Варто сказати, що приблизно стільки ж загиблих було і в 2023 році.
На жаль, мало що можна сказати про кількість загиблих цивільних за цей рік війни. Є надія, що в кінці року якісь дані оприлюднить обласна військо-цивільна адміністрація. Але попередню загальну кількість цивільних, які загинули в 2024 році, можна оцінити як приблизно 50 осіб, в тому числі це діти та жінки.
Замість післямови
Підсумовуючи дуже короткий огляд військових подій на Чернігівщині в 2024 році, декілька слів потрібно сказати про прогнози на наступний 2025 рік. Звісно, будь-які прогнози – справа вкрай невдячна, тому будемо вкрай обережними в своїх оцінках, висловлюючи думку тільки щодо очевидних речей.
Незважаючи на те, що все більше експертів і політиків говорять про можливе замороження війни на нинішній лінії протистояння, скоріше за все, локальні бойові дії на території прикордонних районів Чернігівської області не закінчаться, навіть якщо такі домовленості і будуть досягнуті (але щодо цього особисто у мене є великі сумніви).
І для цього прогнозу є такі підстави – досі є прикордонні території, які силові структури з тих чи інших причин не контролюють щільно, і тому буде потрібно відновлювати міжнародно визнану лінію державного кордону. Росіянам же хаос у прикордонні тільки на руку, вони будуть продовжувати і обстріли, і дії ДРГ – може, тільки менш відверто, ніж вони це роблять зараз. Тим більше, що подібні дії вони вже відпрацювали на Донбасі в 2015 – 2021-му роках, коли діяли Мінські домовленості.
