banner

Накопичує до 10 кг зерна і може спустошити город: хом’як звичайний – мімімішний житель Чернігівщини

Хтось погриз овочі на вашому городі? Цілком можливо, що це зробив один з рідкісних гризунів Чернігівщини і неймовірний симпатяга – хом’як звичайний. Втім, його головні ласощі – зернові культури. На зимівлю ця тварина може зібрати у своїй нірці до 10 кг зерна. Чому цей житель Чернігівщини потрапив до Червоної книги України, та чим відрізняється від домашніх видів – розповідаємо далі.

Якось наприкінці літа авторка цього тексту почула, як в одній з маршруток до Чернігова дачники активно скаржилися на хом’яків. Нібито гризунів розвелося дуже багато, і вони масово крадуть, або псують врожай. Тож ми вирішили з’ясувати, чи справді в регіоні працює банда хом’яків-ненажер, і що робити в таких випадках.

Знищували отруєним зерном

На території Чернігівщини мешкає лише один вид хом’яків – звичайний (європейський). Цей гризун доволі великий в порівнянні з його екзотичними родичами. Довжина тіла дорослого хом’яка може сягати до 34 см, а його хутро поєднує білий, чорний і рудий кольори.

Хом’як звичайний (фото: Лукаш Жєвач)

У 2009 році хом’як звичайний потрапив до Червоної книги України. Зустріти його можна у будь-якій частині Чернігівщини. Втім, враховуючи низьку чисельність, це вдається далеко не кожному. Зоолог, кандидат наук і викладач НУ «Чернігівський колегіум» Олександр Федун пояснює:

Олександр Федун

Чисельність цих тварин значно знизилася у 70-80-тих роках. Це часто пов'язують з хімізацією сільського господарства та інтенсивною боротьбою з гризунами. Їх протруювали, розсипали отруєне зерно на полях. Звичайно, це вплинуло на чисельність, тому маємо зараз таку ситуацію.

Метою таких дій було збереження врожаю, адже головна пожива хом’яка – злакові культури. Також він їсть зелень, насіння, горіхи, ягоди, комах і личинки.

Краде овочі та переносить зерно за щоками

Нори хом’яків доволі специфічні, мають кілька поверхів з коморами. Саме в них і зберігають запаси на зиму. До речі, побачити дикого хом’яка взимку неможливо, адже в цю пору року він не залишає свого сховку. Хом’як звичайний впадає у сплячку, але періодично прокидається, щоб поїсти. Для комфортної зимівлі гризун накопичує в норі до 10 кг зерна.

Хом'як звичайний 

В них дуже цікавий спосіб перенесення цього зерна, – зауважує науковець. – Вони мають защічні мішки, які є не в багатьох гризунів. Хом’яки пхають у них зерно, несуть у свою нору, і потім просто лапами виштовхують його.

Дикі хом’яки можуть добувати їжу не лише на полях, а й на городах. Іноді вони оселяються біля приватних будинків чи на дачних ділянках, що межують з полями або дикою природою. Хом’яки можуть надгризти овочі чи красти урожай. Втім, Олександр Федун зауважує, що слово «красти» не зовсім підходить для хом’яка:

Він не краде, він просто робить собі запаси. Хом’яки теж хочуть жити. Варто розуміти, що вони жили на цій території ще до того, як сюди заселилися люди. І казати, що вони в нас щось крадуть, - неправильно. Це ми в них забираємо територію, на якій вони існували раніше.

Хом'як звичайний (фото: Павел Врона)

Не варто всю шкоду на ділянці спихати на хом’яка. У регіоні вистачає й інших гризунів, які не проти поласувати овочами. Зокрема миші, полівки, зайці.

Що робити, якщо на вашій ділянці з’явився хом’як? Звісно ж, не варто шкодити гризуну. Можете допомогти йому з запасами – насипати зерна, аби він наповнив свої комори. Також можна переселити небажаного сусіда. Для цього варто звернутися в Центр порятунку хом’яків. Фахівці виконають свою справу згідно спеціальному регламенту, без шкоди для тварини. А от самостійно ловити хом’яка не треба, адже він добре вміє захищатися й навіть поранити людину.

Для одних – гарненька тваринка, а для інших – шкідник

Попри те, що хом’як звичайний занесений до Червоної книги України, люди по-різному ставляться до цього рідкісного виду. Для когось це милий гризун, а для когось – серйозний шкідник. Наприклад, під дописом Центру порятунку хом’яків у Facebook Віктор Ладинський з Івано-Франківщини пише:

Приїдьте, будь ласка, і заберіть їх всіх від гріха подалі. Тільки візьміть з собою кілька десятків залізних кліток. У нас справжнє нашестя. Ловлю їх мало не щодня, а їх все не меншає. Шкідники ще ті! Проблема з цими гризунами не тільки в мене, а у всіх моїх сусідів. Показав би як я з ними борюся, але боюся фото не пройде цензуру.

Користувачка Lena Ch також вважає хом’яків шкідниками:

Таких «милих» тваринок тисячі у нашому селищі. Вони на городах виїдають під нуль буряк, моркву. Переривать не тільки на городі, а й в саду під деревами. Риють свої ходи у погреби, а в кого слабий фундамент, то залазять і в будинок. У природі повинен бути баланс, а в цьому випадку вже занадто збільшилася популяція цих тваринок.

А от Інна Нестеренко, як і багато інших коментаторів, вважає навпаки. Вона пише:

Як же можна вбити таку красу? Якби в мене на городі завівся, то я ще б і раділа такому сусіду.

Фахівці Центру порятунку хом’яків неодноразово здійснювали виїзди на Чернігівщину. Кілька разів їм доводилося ловити тварин на дачах біля обласного центру. Зазвичай в межах нашого регіону фахівці рятували триколірних хом’яків, втім подекуди траплялися гризуни чорного забарвлення. Про ставлення жителів Чернігівщини до хом’яків керівник Центру Михайло Русін розповідає:

Михайло Русін (фото: Центр порятунку хом'яків у Facebook)

Ми з людьми більш-менш знаходили спільну мову, щоб вони все ж таки не вбивали хом’яків. Згодом люди самі вже починали ставитися більш гуманно. Повідомляли, що вже не вбивають, а, наприклад, він впав у яму, його відловили, вивезли й випустили. Поступово змінюється ставлення людей, але не у всіх. Наприклад, на Чернігівщині один чоловік сказав, що труїв, і буде труїти.  

Окрім Чернігівщини фахівці здійснювали виїзди у Сумську область, Вінницьку, Львівську, Дніпропетровську тощо. Спійманих гризунів випускають в природні екосистеми на Івано-Франківщині та Волині, якомога далі від людей.  

Дикі гризуни добре приручаються

Хом’як звичайний відрізняється від своїх родичів, що продаються в зоомагазинах, не лише розмірами. Вони різняться забарвленням та поведінкою (дикі хом’яки відлюдькуваті). Проте є багато спільних рис, зокрема, хом’як звичайний, як і екзотичні види, активніший у нічний час.

Не завжди екзотичних хом’яків, що пропонують зоомагазини, розводять у домашніх умовах. Іноді це можуть бути гризуни, яких спіймали у дикій природі. Науковець пояснює:

Вони досить легко приручаються, добре утримуються в домашніх умовах. Тому часто, купуючи хом’яка додому, ми можемо навіть не підозрювати, що він нещодавно був спійманий у дикій природі й перевезений в Україну.

А от приручати українського хом’яка не варто, адже, як ми вже згадували вище, він доволі агресивно захищається. До того ж цей вид не підходить для домашнього утримання.

Буває, що зловлять хом’яка, він сидить у банці, а потім не знають, що з ним робити. Люди думають, що буде маленький хом’ячок, а виростає дуже великий хом'як. Нам так у банці привезли тварину з Чернігівщини. Люди зловили його ще дитинчам, а потім виявилося, що це зовсім не маленький хом'ячок, – згадує Михайло Русін.

Наразі хом’як звичайний готується до зимівлі – закінчує поповнювати запаси, утеплює нору. Вже незабаром він впаде в зимову сплячку та буде лише періодично прокидатися на перекус.

Подобаються тексти на PECHERA.info? Долучайтеся до спільноти сайту!

приєднатись

Проєкт здійснюється за підтримки European Endowment for Democracy (EED)

Здійснено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Foreningen Ukrainian Media Fund Nordic в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа.

Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми.