Колишній стадіон ім. Гагаріна – знакова споруда для спорту Чернігова та, напевно, всієї Чернігівської області: колись тут грала жіноча збірна України з футболу, проходив Кубок України з важкої атлетики. Відносно нещодавно на цей стадіон приїжджали донецький «Шахтар», київське «Динамо», луганська «Зоря».
Все змінилося у лютому-квітні 2022-го року, коли російсько-білоруські окупанти спочатку обстріляли стадіон з артилерії, а 11 березня скинули на арену кілька авіабомб. Чим живе та як виглядає стадіон за три роки по тому, що там відбувається зараз та чи є перспективи щодо відновлення – дізнавайтеся з нашого репортажу.
Давно не Гагаріна
Нагадаємо: хоча у Чернігові досі стадіон називають іменем радянського космонавта Гагаріна, де-юре, це ім’я головна арена Чернігова не носить аж з 2009-го року, коли було ліквідоване КП «Стадіон імені Ю. О. Гагаріна» Чернігівської міської ради. Керує цілісним майновим комплексом стадіону державне підприємство «Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів».
З директором олімпійського центру «Чернігів» Андрієм Волковим зустрічаємося біля центрального входу на стадіон, неподалік пошкоджених квиткових кас.
— У 2024-му році ми зробили проєкт на демонтаж зруйнованої Західної трибуни. І більше, у принципі, нічого. В нас наразі немає фінансування. Ні копійки ми не отримали ані з держбюджету, ані з місцевих бюджетів, — каже Андрій Волков.
Тим, хто не розуміється, де на стадіоні Західна трибуна, а де Східна, пояснимо, що Західна останніми роками була основною – там не тільки сиділи уболівальники, під нею знаходилися адміністрація стадіону, тренувальні зали, в яких займалися важкоатлети та боксери, готель «Спорт». І саме від Західної трибуни після авіаудару російсько-білоруських окупантів у прямому сенсі мало що залишилося.
За три з половиною роки в олімпійському центрі «Чернігів» провели комісію, що підтвердила: руйнування стадіон зазнав саме внаслідок бомбардувань та, зокрема з допомогою екс-гравця чернігівської «Десни» Андрія Ярмоленка, закрили борги за електроенергію і змогли розблокувати фінансові рахунки. Наразі, як каже директор стадіону, потрібно провести останню експертизу щодо збитків, її вартість – близько 150 тисяч гривень. Втім, грошей на це немає.
І хоча за ці роки було багато чуток про допомогу з відновленням стадіону, зокрема, за рахунок закордонних інвесторів і донорів, наразі конкретика відсутня.
— За весь час я зустрічався з масою людей: і міністри були, і представники ледве не всіх європейських держав, посли і так далі. Всі чули про наші проблеми, про наші турботи, про те, де діти зараз тренуються… Але ніхто не дав ані копійки. Всі обіцянки, які були і від «Борусії» (Дортмунд), і від інших європейських донорів, на сьогодні поки що ніяк не реалізовані. Мені здається, що зараз, під час воєнних дій у нашій прикордонній зоні, ніхто не хоче ризикувати – всі чекають на кінець війни, — розповідає пан Волков.
Де тренуються діти
До речі, про дітей. На стадіоні досі займаються вихованці одразу двох спортивних шкіл міста: «Атлет» (легкоатлети) та «Десна» (футболісти). Хоча умови для тренувань, м’яко кажучи, залишають бажати кращого: частина гумового покриття бігової доріжки пошкоджена, а на маленькому футбольному полі – тому, який ви можете побачити з тролейбуса, коли проїжджаєте повз, дірка від бомби вкрита «латками», що помітні навіть на відстані.
Перевдягаються вихованці спортшкіл у приміщенні, де до облоги знаходився «Інваспорт» (спортшкола для людей з інвалідністю). Умови там теж «не фонтан» – взимку опалювати приміщення доводиться «буржуйкою».
Як згадує Андрій Волков, тогочасний міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт кілька років тому обіцяв виділити 20 мільйонів – саме на ремонт роздягалень і реконструкцію штучного поля. Але у підсумку після збурення громадськості вирішили, що це не на часі.
— У пресі був великий скандал, розкритикували повністю цю ідею, сказали, що діти можуть займатися у холоді… Якби була зима, то ви би побачили: просто приходить тренер за дві години, розпалює «буржуйку», діти приходять, і якщо є +9-10 градусів – це добре. І потім на цьому «горбатому» полі вони тренуються, — розповідає Андрій Волков. — Грошей ми не беремо ані копійки, бо потрібно і їм допомогти, і ми не можемо якісно надавати послугу, адже в нас немає ані роздягалень, ані туалетів, ані душу…
Сумне враження справляє не тільки основне поле, а й запасне, яке до повномасштабного вторгнення використовував для тренувань ФК «Десна». Ще нещодавно тут бігали Михайло Мудрик, Юхим Конопля, Євгеній Белич. Зараз же за високою травою не одразу помічаєш ворота, на яких все ще висить сітка.
Сумне сьогодення
Наразі, за оцінками директора стадіону, на відбудову всього комплексу необхідно приблизно 15-20 мільйонів доларів (біля 800 мільйонів гривень). Втім, Андрій Волков прагнув би рухатися хоча б маленькими кроками – розібрати те, що лишилося від західної трибуни та підготувати проєктну документацію для відновлення всього стадіону.
— Цього року я планував розібрати зруйновану трибуну. В нас вже є повністю готовий проєкт цих робіт. За проєктом це коштує приблизно 4 мільйони гривень. Але коштів - ані копійки. Завжди є плани, надії, є один благодійний фонд, на який я дуже сподіваюся. Якщо дадуть гроші – починати можна хоч завтра. Хоча ще потрібно буде вийти на тендер… Тут все-одно крутяться діти, проводяться змагання, і коли тони цього бетону висять (ідеться про нестабільні конструкції зруйнованої трибуни, — прим.) – в мене серце кров’ю обливається, — говорить директор олімпійського центру «Чернігів».
Втім, на сьогодні серед літнього спекотного дня на стадіоні тиша. Хіба що трава шелестить.
Фоторепортаж Валентина Бобиря
