Команда проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова» завершила реставрацію 175-річного будинку на вулиці Варзара, 12. Завдяки умілим рукам старовинна споруда перетворилася на одну з архітектурних перлинок мікрорайону Лісковиця.
Будиночок з цікавою історією
Дерев’яний будинок по вулиці Варзара зведений у 1850-му році. Першим його власником був Сава Ільяшенко, ймовірно, лісковицький пан. Наприкінці 10-х років XX століття будинком володів селянин Олексій Задерейчик. В 1940-х власницею стала Феодора Ільяшенко - ймовірно, внучка чи племінниця першого господаря.
У 1943-1954-х роках у цьому будинку мешкала родина мовознавця, першого директора Чернігівського учительського інституту (нині НУ «Чернігівський колегіум») Олексія Фльорова. Ймовірно, ця сім’я товаришувала з Феодорою Ільяшенко та проживала в її домі безкоштовно. Також відомо, що у будинку на Варзара, 12, бував майбутній святий - Преподобний Лаврентій Чернігівський.
У серпні 2023 року в одній із квартир будинку оселився мандрівник, письменник Олександр Волощук. Він і став ініціатором реставрації фасаду. Цікаво, що в цьому будинку досі мешкає далека родичка першого домовласника.
Будинок великий, зараз в ньому 10 кімнат. Спочатку його споруджували для одного господаря, на одну сім'ю, а вже потім почали ділити на квартири. Це було, ймовірно, після Другої світової війни. Зараз у ньому чотири квартири, – розповідає Олександр Волощук.
До ремонту долучилися фахівці
Будинок доволі стародавній – йому вже 175 років, тож і роботи з ним чимало. Проте, тільки-но Олександр Волощук довідався історію свого житла, вирішив залучити до реставрації справжніх фахівців і поціновувачів дерев’яної архітектури нашого міста.
Мені просто хотілося привести свій будинок у кращий вигляд, зокрема, його фасад, – ділиться один із домовласників. – Хотілося повернути той вигляд, який був раніше. Коли я вже почав жити в цьому будинку, довідався його історію: що тут жив Олексій Фльоров, тут неодноразово бував Преподобний Лаврентій Чернігівський. Тому вирішив для реставрації фасаду звернутися по допомогу до команди «Дерев'яного мережива».
Як зазначали самі волонтери, будинок на Варзара, 12, - найстаріший у Чернігові серед тих, з якими їм доводилося працювати.
Близько року команда «Дерев’яного мережива Чернігова» витратила, щоб надати старовинному будинку - перлині цієї вулиці - належний вигляд.
За час нашого залучення на обʼєкт цей 175-річний будинок отримав нові віконниці на всі свої 8 вікон, віднайшов повністю втрачений декор карнизу на північному фасаді (а це два ряди різьблення по 13+ метрів) та оновив частково втрачене або понівечене оздоблення на карнизі східного фасаду. Заразом пофарбоване у два кольори мереживо та віконні оклади додали будинку виразності та свіжості, – звітують волонтери у Facebook.
Облагороджена й прибудинкова територія – її прикрашають квіти та плетений тин.
Плюс ще один цікавий музей на Лісковиці
Одна з умов реставрації будинків активістами «Дерев’яного мережива» – власники також мають долучатися до робіт. Олександр Волощук зауважив, що для нього це був новий досвід. Чернігівець все життя мешкав у квартирі, але мріяв про власний будинок. Тож робота над фасадом стала для нього приємною турботою.
Я ніколи не жив у своєму будинку, але в мене з юнацьких років була така мрія. По-перше, дуже хотілося, щоб будинок був старий. По-друге, щоб він обов'язково був дерев'яний. Нарешті в 2023-му мені вдалося здійснити цю мрію, – ділиться власник будинку.
Команда працювала переважно по суботах. За словами Олександра Волощука, склад людей інколи змінювався, однак незмінними були гарний настрій і дружня атмосфера. Для остаточного перевтілення будинку не вистачає повної заміни дерев’яної обшивки. Проте власник поки що не планує цього робити. Як зауважив Олександр Волощук, будівля має ще одну проблему – нестандартний фундамент.
Будинок не має звичного фундаменту. В якості фундамента лежать великі соснові колоди. Але час іде, і вони гниють. Хто бачив мій будинок на фото, звернув увагу, наскільки низький рівень вікон. Тобто будинок поступово просідає в землю, бо немає нормального фундаменту. Його можна підняти, але це потребує зусиль, часу, дозволу всіх, хто в цьому будинку живе, а тут чотири квартири, – розповідає Олександр Волощук.
Чи задоволений господар результатом?
Надзвичайно задоволений! Будинок зовні став іншим. І я не помилюся, якщо скажу, що він став прикрасою цього куточку на Лісковиці, - відповідає пан Олександр.
Завітати на Варзара, 12, варто не лише для того, аби помилуватися дерев'яним “старожилом”, а й для того, щоб відвідати приватний інтерактивний музей старовини, створений Олександром Волощуком. Щоправда, про це треба домовлятися особисто та заздалегідь.
Фото: "Дерев'яне мереживо Чернігова" у Facebook
