Війна суттєво впливає на стан здоровʼя не лише військових, а й цивільних. На території Чернігівщини хоча й не йдуть активні бойові дії, однак наша область постійно перебуває під обстрілами. Повітряні тривоги, тривожні новини, переживання за рідних і близьких накладають відбиток на емоційний стан кожного та кожної. Відтак змінюється стан здоровʼя дорослих і дітей.
Наші кореспонденти дослідили, чим хворіли чернігівці минулого року, та які тенденції в сфері громадського здоровʼя Чернігівської області фахівці спостерігають нині.
Лікарі діагностують більше випадків розладу психіки і поведінки
Кількість випадків розладу психіки та поведінки перевищила кількість онкологічних захворювань у нашій області. Такі дані містить відповідь на запит Чернігівської Медіа Групи про структуру захворюваності населення Чернігівщини в 2024 році. Відповідь ми отримали від КНП «Чернігівський обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики».
Згідно з цим документом, у трійці «лідерів» серед хвороб традиційно серцево-судинні захворювання, хвороби органів дихання та травлення. Зокрема, торік на Чернігівщині зафіксовано 211,6 тис. (у тому числі 1700 – у дітей) випадків хвороб органів кровообігу, 206 тис. випадків захворювань органів дихання (в тому числі 80 тис. – у дітей) і 73 тис. випадків захворювань органів травлення (в тому числі 5,6 тис. – у дітей).
Хвороби ендокринної системи виявлені в 50 тис. пацієнтів. На розлади психіки та поведінки страждають 48 тис. осіб, в тому числі – 3,5 тис. дітей. Злоякісні утворення діагностовані в 32 тис. чернігівців.
Кількість випадків психічних розладів за попередні роки можна порівняти, спираючись на документ «Показники стану здоровʼя населення, діяльності та ресурсного забезпечення комунальних закладів Чернігівської області за 2021-2022 роки», що був підготовлений обласним інформаційно-аналітичним центром медичної статистики в 2024 році. Згідно з цим документом, кількість таких хвороб у 2021 році становила 29,6 тис. випадків, у 2022 році - 30,4 тис. Отже, зростання цієї категорії захворювань – майже вдвічі порівняно із 2021 роком.
Без грипу та ГРВІ захворюваність на інфекції у Чернігівській області в 2024 році зросла на 21,2% у порівнянні з 2023 роком. Торік спостерігалося зростання захворюваності на гострі кишкові інфекції кашлюк, кір, лептоспіроз, хворобу Лайма, вірусний гепатит, педикульоз тощо. Хоча варто зазначити, що торік у Чернігівській області не зустрічалися інфекції, керовані засобами імунопрофілактики: правець, дифтерія, краснуха, поліомієліт, епідемічний паротит. Серед керованих засобами імунопрофілактики інфекцій зафіксовано зростання кількості випадків кашлюку та кору.
Водночас саме на грип та ГРВІ припадає 98,5% всієї інфекційної захворюваності. Між тим, порівняно з 2023 роком зафіксоване зменшення кількості хворих на туберкульоз органів дихання, грип, ГРВІ.
І спостереження за війною позначається на здоров'ї
Олена Захарченко, фото з її архіву
За словами заступниці начальника управління охорони здоровʼя Чернігівської ОВА Олени Захарченко, війна накладає відбиток на психіку, навіть якщо людина вважає себе сильною та невразливою.
«Безсиле спостереження за війною на екранах гаджетів теж травмує. До цього додаються фінансові, економічні, побутові проблеми внаслідок війни, і психологічний стан погіршується в людей, які перебувають в безпеці», – зазначає вона.
Крім цього, за її даними, зростають кількісні показники різних залежностостей. Зокрема, зберігається тенденція до поширення наркотичної залежності: з 196,5 випадків на 100 тис. населення у 2023 році до 234,4 - у 2024 році відповідно. Шокують дані щодо поширеності токсикоманії: з 4,2 до 39 випадків на 100 тис. жителів. Негативні тенденції щодо захворюваності на депресію, тривожні розлади, посттравматичний стресовий розлад.
Ряд захворювань з хронічним перебігом мають властивість загострюватися навесні та восени, з'являються характерні симптоми, погіршується загальний стан, хвороба може прогресувати і навіть призводити до ускладнень. Як правило, вирішенням проблеми є більш потужна терапія. Загалом зростання рівня захворюваності на розлади психіки та поведінки завжди обумовлено сукупністю факторів, серед яких, і вплив стресу через війну, і погіршення економічної ситуації, і демографічні зміни.
Війна впливатиме на психіку навіть після завершення
Сергій Лебедєв, фото - ОДА
Війна — це надпотужний стресовий чинник, що може мати вплив на психіку людини і через кілька років після завершення бойових дій, наголошує генеральний директор Чернігівської обласної психоневрологічної лікарні Сергій Лебедєв. За його словами, можна умовно виділити психічні розлади і психологічні стани, найбільше характерні для воєнного часу, і які нині набувають поширення. Насамперед, це переживання важкої втрати, в тому числі – невизначеної, гострі реакції на стрес, важкі форми посттравматичного стресового розладу тощо.
«Якщо узагальнити, то цим розладами властиві емоційні коливання, порушення настрою, проблеми із соціальним функціонуванням, розлади сну та апетиту, когнітивні розлади», – пояснює лікар.
Сергій Лебедєв нагадує, що люди з психічними розладами мають також розлади сну, що нерідко призводить до хвороб органів дихання; вони більш схильні до куріння, важче кидають згубну звичку та в середньому палять більше. Загалом за наявності психічних хвороб кількість звернень до лікарів, увага до власного здоров’я та періодичність проходження рутинних обстежень знижується, що призводить до пізньої діагностики хвороб та меншої успішності їх лікування. Ризик смерті від раку за наявності депресивних розладів зростає на 50%, а від серцевих — на 67%. Серед осіб із посттравматичним стресовим розладом більш поширені гіпертонія, стенокардія, тахікардія, інші захворювання серця, виразка шлунка, гастрит і артрит.
За попередніми прогнозами, з кожним днем кількість людей в Україні, які відчуватимуть шкідливі наслідки для свого психічного здоров’я, зростатиме. Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко попередньо озвучував цифри, що психологічної підтримки потребуватимуть до 15 млн українців, і майже 3–4 млн із них не уникнуть медикаментозного лікування. Кожен десятий українець може відчути наслідки на рівні середньої тяжкості чи тяжкої хвороби.
Серед наслідків, що створюватимуть додаткове навантаження на охорону здоров’я в найближчі роки: поширення серцево-судинних хвороб, діабету, артритів, астми, онкозахворювань; погіршення результатів лікування хронічних хвороб і збільшення смертності від раку.
Як підтримати себе й долати щоденний стрес?
Сергій Лебедєв порадив, як підтримати свій психоемоційний стан під час війни.
«Спочатку поговоримо про те, чого точно не варто робити. Небезпечно «гратися» у самопризначення ліків. Наприклад, у мережі «одна баба сказала» великою популярністю користується препарат «Гідазепам». Насправді він має обмежене коло призначення. Навіть, якщо він показаний (і далеко не всім) у короткостроковій перспективі, то при довгостроковому прийомі може зашкодити. Загалом будь-яке медикаментозне «самолікування» посилює небезпеку для здоров’я», – наголошує лікар.
Він зауважує, що основні правила самозбереження прості, але ефективні, якщо їх справді дотримуватися. Зокрема, це:
Більше відпочивати. Припиніть картати себе за те, що щось не робите, як раніше. Наприклад, припинили прасувати білизну чи готувати складні страви. Мінімізуйте зусилля, виконуйте лише необхідні побутові справи. Більше займайтеся тим, що дозволяє відволіктися саме вам: від вишивання – до перегляду серіалів.
Налагодьте харчування. Більшість дивується, коли дізнається, що правильне харчування може бути досить дешевим. Приміром, упродовж тижня можна не повторюватися у виборів каш, при цьому кожна з них має користь. Звичайний український набір овочів: капуста, буряк, морква, цибуля та трохи картоплі - корисний для шлунку. Не забороняйте собі солодощі, якщо вони допомагають підтримувати нормальний настрій, але контролюйте кількість споживання.
Рухайтесь щодня. Якщо немає можливості чи сил займатися спортом, то для багатокілометрових прогулянок умови завжди є. За можливості поступово відновіть спортивні заняття.
Спілкуйтеся з теплими людьми. Не соромтеся отримувати задоволення: танцюйте, грайте в ігри, насолоджуйтесь мемами, проводьте час в оптимістичній компанії. Страждання виснажують, сміх підсилює ресурси.
Шукайте коло однодумців. До речі, значний психотерапевтичний вплив має плетіння сіток і кікімор для допомоги нашим захисникам.
«Не варто ігнорувати негативну психологічну симптоматику, навіть якщо здається, що здатні подолати її зусиллям волі. Адже хронічний стрес, якщо з ним не працювати, призводить до важких порушень фізичного здоров’я. Тому так важливо вчасно і навіть завчасно звертатися до лікаря», – наголошує Сергій Лебедєв.
Водночас він зауважує: не варто вважати, ніби пережитий досвід лише негативно впливає на організм. Вчені досліджують такий феномен, як посттравматичне зростання.
«Наукові дослідження свідчать, що частина людей, проходячи крізь травматичний досвід, відкриває новий рівень витривалості та у подальшому демонструє вищу ефективність. Втім, такий ефект буде більш проявлений після перемоги. А на цьому етапі варто допомогти організму долати щоденний перманентний стрес», – переконаний лікар.
