Мурал на стіні Чернігівської гімназії №20 створив французький митець Popay в рамках соціального проекту Mural Social Club: Back to school! у 2017-му. Тоді він назвав цю стіну кращою в його житті. Нині різнокольорові вітражі на вікнах багатоповерхівок, автомагістралі, пар з вентиляції, квіти та дерева у середмісті щільно вкриті сірою фарбою. З-під шарів утеплювача де-не-де ледь помітні обриси колишнього стінопису. Це викликало неабиякий шквал критики до міського управління освіти та дирекції закладу. Мовляв, чи не можна було знайти компроміс, аби зберегти мистецький витвір на фасаді гімназії. Ми розбиралися, чому мурал закрили і чи з’явиться на цьому місці новий арт-об’єкт.
Варто розпочати з того, що будівлю Чернігівської гімназії №20 у березні 2022 року пошкодили російські обстріли. Дах, вікна, двері, систему опалення, внутрішні приміщення та фасад будівлі — усе це зруйнували ворожі прильоти. Стіна з муралом, яка прикрашає гімназію з боку вулиці Олександра Мацієвсього та проспекту Перемоги, теж була посічена уламками снарядів, проте пошкодження “сховала” палітра яскравих кольорів.
Та нещодавно мурал зник. Під час ремонту його закрили утеплювачем. Тепер на місці витвору мистецтва звичайна сіра стіна. У соцмережах містяни назвали це варварством та неповагою до роботи французького художника.
Тож наші журналісти звернулися до балансоутримувача цієї будівлі — Чернігівського управління освіти. Його очільник Василь Білогура пояснив, що гімназію відбудовують коштом французької неурядової організації міжнародної солідарності Acted. І саме ця організація створила проєкт термомодернізації, за яким, згідно будівельних норм, утеплити стару будівлю без закриття муралу було неможливо.
«Це у себе вдома кожен “фахівець” може робити так, як йому заманеться. А тут є безпека дітей, державні будівельні норми і є той, хто за це платить. Ми шукали різні варіанти, але при всьому бажанні зберегти мурал, ми не могли не виконати утеплення будівлі. У нас стояло першочергове завдання максимально швидко повернути дітей до безпечного та комфортного освітнього процесу».
Попри те, що всередині й на подвір’ї навчального закладу триває будівництво, уроки тривають. Кваплячись на заняття, діти обережно обходять мішки з цементом. Про те, чи не шкодують, що муралу більше немає і чи була змога уникнути зовнішнього утеплення — запитуємо у директорки Чернігівської гімназії №20 Наталії Малець.
«Питання щодо компромісного рішення зберегти мурал ставилися фахівцям, але представники організації дали чітке пояснення, що неможливо утеплити три стіни, а одну залишити так. Буде відремонтовано заклад — буде наступний крок щодо естетики. Ми запитували у французів і вони сказали: “Намалюємо новий”. Якби не війна — мурал би прикрашав школу довгі роки. Але не наша вина, що росія обстріляла цей заклад».
Шкодує про те, що муралу більше немає і Дмитро Коровін. Саме він спільно з Французьким інститутом в Україні реалізовував цей арт-проєкт. Тоді було створено ще й мурал на стіні школи №30.
«Якщо це дійсно було зроблено через пошкодження і це було необхідно — то тут вже нічого не вдієш. Хочу лише додати, що стріт-арт живе в моменті. Його головна сила — вчасно з'явитися, об'єднати людей, акумулювати ресурси для створення чогось прекрасного. І я вважаю, що нам це вдалося. Цей мурал став однією з перлин міста. Його бачили тисячі людей».
Для того, щоб мурали не зникали — малювати треба поверх утеплених будівель, запевняє стріт-арт художник Сергій Тонканов.
«Це не перший подібний випадок у Чернігові, тож на майбутнє треба зважати і малювати на стінах, які найближчі 20 років ніхто не чіпатиме. Адже мурали — це тимчасові речі, бо фарба вицвітає. А зважаючи на те, що юридично вони ніяк не захищені — мають створюватися вже на підготовленій стіні».
За словами очільника Чернігівського управління культури і туризму Олександра Шевчука, в майбутньому відомство планує розробити таку програму, аби вуличне мистецтво розвивалося і таких муралів у Чернігові ставало більше.
ФОТО: Валентин Бобир
