5 лютого у стінах Колегіуміу відбулося перше публічне обговорення проєкту «Пантеон». Його метою є популяризація поховань князів династії Рюриковичів у Спасо-Преображенському соборі Чернігова. Ці поховання, відомі наразі переважно науковцям, на думку чернігівських істориків, потенційно могли би стати одним із туристичних магнітів міста.
На обговорення зібралися представники Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», Інституту Історії ім. О.Лазаревського, НУ «Чернігівська політехніка», Чернігівської ОДА та бізнесу.
Наталія Реброва, директорка заповідника «Чернігів стародавній»:
«Спасо-Преображенський собор як пантеон князів знає лише вузьке коло спеціалістів-істориків або археологів, які проводили дослідження. Чому так сталося? Чому ніхто не взявся і не представив? Мова має йти про дві речі: меморіалізацію та музеїфікацію цих поховань, як це було зроблено з похованням гетьмана Кирила Розумовського в Батурині».
Пантеоном прийнято називати місця поховання відомих людей. За словами історикині Оксани Дядечко, від самого заснування Спасо-Преображенський собор задумували як усипальню князів. Традиція поховання у храмах-усипальнях з’явилася після хрещення Русі відповідно до традицій, запозичених із Візантії. За текстами літописів, у Спасо-Преображенському соборі були поховані представники роду Рюриковичів.
Починаючи з 18 ст. почали з’являтися легенди щодо князівських поховань у підземеллях собору. І якщо певний час це сприймали лише як домисли, згодом почали з’являтися свідчення, що під підлогою собору справді є гробниці. Вперше їх побачили, коли після пожежі 1750 року балка від хорів впала, пробила підлогу, і там виднілися саркофаги. Пізніше цей отвір закрили, і справжні археологічні дослідження почалися вже у ХХ столітті.
Згідно з результатами досліджень, що проводилися у 2012-2014 роках, найбільш ймовірною є наступна схема поховань:
- північна каплиця Спасо-Преображенського собору початку XI ст. була споруджена як усипальня князя Мстислава Хороброго, який і розпочав будівництво цього храму. Його правління стало початком «Золотої доби» Чернігова з бурхливим розвитком ремесел, мистецтва, економічного та духовного життя міста;
- південна каплиця середини ХІ ст. була зведена як усипальня князя Святослава Ярославича. У «Повісті минулих літ» описано бій на річці Снов, у якому військо Святослава розгромило загони половців;
- південно-західна прибудова початку ХІІ ст. була зведена як усипальня Олега Святославича, онука Ярослава Мудрого, що був чернігівським князем у 1094-1096 роках. У «Слові о полку Ігоревім» він прозваний Гореславичем як розпалювач міжусобиць;
- У ХІІ ст. у південному відсіку нортекса собору було встановлено два саркофаги, в яких поховані жорстоко вбитий киянами князь-інок Ігор Ольгович та митрополит Костянтин, канонізовані православною церквою.
Наразі у проєкту «Пантеон» немає чітко окресленої форми й термінів реалізації. Зараз науковці перебувають на стадії розробки концепції, яку в подальшому хочуть візуалізувати.
«Я сьогодні бачу відгук у очах багатьох присутніх, - говорить Наталія Реброва, - тому ідея вже не в повітрі. Я чітко розумію необхідність меморіалізації, і тут в питаннях «Як?» є багато підказок. Ми розуміємо, які плити були знайдені, тут вже нічого не треба було придумувати, ми маємо розміри цих плит… А питання музеєфікації – це вже справа працівників заповідника, щоб представити це. Люди, які заходять у Спас, повинні не лише подивитися на закопчені стіни, які відмивають, а й ознайомитися з інформацією. Тому зараз ми маємо тільки напрямки, а якщо буде воля й бажання громади, зробимо конкретні кроки».
Фото: Валентин Бобир
