Зима без світла: що буде з електроенергією і як безпечно підготувати оселю до блекауту

У вересні Моніторингова місія з прав людини ООН опублікувала бюлетень про атаки на енергетичну інфраструктуру України. Експерти місії проаналізували руйнування та зробили прогнози щодо майбутньої зими. Вони вважають, що при зниженні температури відключення електроенергії можуть тривати від 4 до 18 годин на добу. А це означає, що так само можуть бути проблеми з теплом та водопостачанням.

Розраховувати на себе – таке ще влітку на форумі “Майбутнє української енергетики” рекомендував людям і виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук. При цьому він зауважив: енергетики роблять усе можливе. Виглядає так, що відключень не уникнути. І це навіть за умови, що подальших обстрілів енерго інфраструктури не буде. За нинішніх умов таке виглядає фантастикою.

Про що говорять експерти, як у Чернігові підготувалися до можливих блекаутів та про те, як безпечно встановити енергогенеруючі та зберігаючі прилади вдома, – далі у статті.
 

Скільки генерації втратила держава та які шанси на відновлення

У звіті ООН сказано, що з березня по серпень 2024 року Росія зробила 9 хвиль атак на українську енергетику. Мова йде про руйнування чи пошкодження електростанцій, об’єктів передачі та розподілу електрики. Через це втрат зазнали й системи водопостачання, каналізації, опалення тощо. Коли через зниження температури в Україні зросте потреба в електроенергетиці, наслідки цих атак загостряться. Тому навіть за найоптимістичнішими прогнозами взимку світла Україні не вистачатиме.

Експертка проєктів DiXi Group Олена Лапенко пояснює, що найбільша втрата для української енергосистеми – це окупована Запорізька атомна станція, потужність якої 6 ГВт. Серед інших втрат – окупації ТЕС: Луганської на 1,45 ГВт, Запорізької та Вуглегірської – по 3,6 ГВт кожна. Також зруйновано Каховську ГЕС, яка мала потужність 334,8 МВт.

Олена Лапенко

“Загальні втрати теплової генерації з лютого 2022 до квітня 2023 року склали 11,1 ГВт, гідрогенерації та відновлювальних джерел – по 1,9 ГВт”, – зазначила експертка під час лекції для учасників тренінгу «Як розповідати про зелене відновлення» від DiXi Group та KSEP за підтримки USAID.

Взимку 2023-2024 років максимум споживання електрики становив 18 ГВт. Тому досить просто порахувати, чи вистачить в України власної генерації. Так, наразі доступна потужність “атомок” становить 7,7 ГВт. За оцінками DiXi Group, в наявності буде близько 6-7 ГВт маневрової потужності. Мова йде про ГЕС, ГАЕС та ТЕС. За кордоном Україна зможе придбати 1,7 ГВт електрики. Втім, за словами Олени Лапенко, наразі активно говорять про збільшення максимально дозволеного імпорту до 2,2 ГВт.

Встановлена потужність доступних об'єктів сонячних, вітроелектростанцій становить 7 ГВт. Однак узимку коефіцієнт їх потужності низький. Тобто вони генеруватимуть не 7 ГВт, а набагато менше.

Якщо підсумувати, то в кращому випадку по споживанню та генерації ми з натяжкою виходимо в нуль. Але ж це станом на вересень 2024 року. Але з великою імовірністю обстріли енергосистеми продовжаться.

“Я вважаю, що готуватися потрібно до липня (2024 року, коли були відключення через руйнування енерго інфраструктури. – Авт.), але при температурі -10 за вікном. Липень показав, наскільки тривалими можуть бути відключення навіть влітку. Він показав слабкі місця в енергозабезпеченні Але цей досвід дав нам можливість зробити висновки, підготуватись до зими”, – ділиться думкою експертка.

Тому вже зараз варто запастися альтернативними джерелами електроенергії та тепла. Це стосується не тільки рівня громад чи ОСББ, але й окремих родин. Так само, через відключення електроенергії можуть бути перебої з водопостачанням та зв’язком.

Олена Лапенко рекомендує на рівні громад створювати додаткові пункти обігріву, встановлювати резервні джерела живлення всюди, де є така можливість. А в довгостроковому плані формувати енергонезалежність та підвищувати енергоефективність міст та сіл.
 

Як до зими підготували Чернігів

Коли говорять про енергонезалежність та підвищення енергоефективності міст, то часто наводять приклади Житомира та Вінниці. У першого є власна генерація на базі комунальних підприємств – сонячна електростанція потужністю 50 МВт. У Вінниці – інші децентралізовані елементи генерації.

Але ці обласні центри почали почали працювати над енергонезалежністю задовго до повномасштабного вторгнення. Що ж можуть зробити громади, які не переймалися цими питаннями до блекаутів? Олена Лапенко з Dixi Group розповіла про можливі варіанти:

“Зараз є багато грантових програм, де за рахунок коштів донорів фінансуються встановлення сонячних панелей. Тобто це треба подавати заявки. Я бачила, що є багато курсів, де шукати і як подавати ці грантові заявки”.

Також Dixi допомагає громадам створювати Муніципальні енергетичні плани (МЕП). Це план того, як зробити громаду більш енергоефективною. Заходи з нього поступово втілюють у життя за рахунок власних чи коштів донорів. До речі, створення таких планів – це вимога законодавства. Тобто, вони мають бути у кожному місті.

Також серед заходів, які могли зробити міста вже зараз, – реконструювати існуючі котельні. Наприклад, встановити когенераційні установки.

“Це дорого, це потребує коштів, але їх можна залучати. На рівні міністерства зараз збирають потреби міст. А потім, коли йде міжнародна допомога, її розподіляють відповідно до цих потреб”, – резюмує Олега Лапенко.

Такі когенераційні установки мають встановити і в Чернігові. В.о. міського голови Олександр Ломако під час наради 18 червня говорив про 5 таких установок. Їх передали місту міжнародні партнери як гуманітарну допомогу.

Відомо, що чотири з них встановлює АТ “ОТКЕ”. Дві установки мають потужність по 500 кВт, третя – 999 кВт, а четверта – майже 640 кВт. Їх усі мають ввести в експлуатацію у листопаді-грудні 2024-го. Про це детальніше розповів Олександр Трофімішин, провідний інженер Департаменту підготовки та виконання ремонтів АТ “ОТКЕ”.

Олександр Трофімішин

Когенераційна установка – це по суті, потужний генератор, який (в залежності від типу закритий чи відкритий) встановлюють в приміщенні котельні, окремому приміщенні або біля котельні. Але він працює від газу, а не від бензину чи дизпалива. Когенераційна установка генерує струм, який живить котельню. Відтак, в оселях людей буде теплопостачання навіть у випадку повного блекауту.

USAID передав Україні 91 когенераційну установку. Монтувати їх можуть лише сертифіковані в Україні компанії. Установки, які виготовлені в Україні, обслуговуватиме виробник. Люди, які працюватимуть на них, мають пройти відповідне навчання.

“Це така відповідь на руйнування наших ТЕС та ТЕЦ. Раніше саме вони генерували майже половину потрібної потужності і були маневреними (швидко змінювали потужність за потреби). Наразі немає швидких рішень, щоб наростити ці потужності. Тому й вирішили, що розподілена генерація не має бути зосереджена в одному місці. Ці чотири установки, які нам подарували, ми будемо встановлювати там, де максимально задіяна соціальна інфраструктура та житловий сектор”, – пояснює фахівець.

І додає, що когенераційна установка виробляє не тільки струм, але й тепло. Воно утворюється з відхідних газів та під час охолодження. Це тепло можна так само використовувати як теплоносій, наприклад для підігріву води.

Надлишки електроенергії АТ “ОТКЕ” буде віддавати чи продавати в загальну міську мережу. Однак поки це питання не врегульовано. Адже установки – це благодійна допомога від USAID. Їх встановлення профінансувала у більшості міська рада Чернігова. Відтак, чи зможе компанія реалізовувати електроенергію, поки невідомо. Загалом із 2,5 МВт потужності котельні споживатимуть лише третину, решту можна віддавати в мережу.

Під час наради у червні Олександр Ломако казав, що одна така установка коштує близько мільйона євро. На підключення треба витратити ще майже третину від вартості. Трофімішин каже, що міська рада прийняла рішення про виділення 55 млн грн з міського бюджету на монтаж трьох установок. Також частково встановлення фінансували з власних коштів підприємства.

“Чотири  установки вже встановлені у визначених місцях. Але монтаж четвертої, можливо, фінансуватимуть після того, як буде виготовлено проєктну документацію, а   АТ ”Чернігівобленерго” та Чернігівська філія ТОВ “Газорозподільні мережі України” її погодять”, – говорить Олександр Трофімішин і зазначає, що за планом це має відбутися до грудня 2024 року.


 

ОСББ: про сонячні станції поки не йдеться

Євген Волошин

Євген Волошин – голова кількох ОСББ у Чернігові. Зараз він завершує приготування будинків до зими. Чоловік демонструє підвал в одному з будинків, де зберігаються отримані від міської ради 52 ліхтарики, генератор на 2,9 кВт, аптечки, біотуалети та вогнегасники.

Більшість із цього отримали у 2022 та 2023 роках. Тут же у підвалі в каністрах стоять запаси пального на перший час.

“У нас із мешканцями є домовленість: якщо світла не буде понад 3 доби, то ми винесемо генератор на подвір’я і від нього можна буде зарядити телефони.Генератор бензиновий, але малопотужний. Максимум, що можна, – це під’єднати додатково освітлення в укритті”, – пояснює Євген Волошин.

Схожий “набір” зберігається в кожному будинку, яким опікується Євген. Деякі будинки мають централізоване теплопостачання, деякі – автономне. В останніх під час відключень світла зникає опалення та гаряча вода.

“Наші будинки витримають і без опалення, адже вони утеплені. Звісно, це буде не комфортно, але я не думаю, що системи розморозяться. Коли в 2022-2023 роках були блекаути та відключення, то в квартирах з централізованим теплопостачанням була гаряча вода та тепло. А там, де стоять котли, люди самостійно виходили з ситуації”, – пригадує голова ОСББ.

Він ділиться, що думав про те, аби придбати кілька акумуляторів та мережевий перетворювач для ОСББ. Раніше експериментував на дачі, усе працює. Таке рішення могло б дозволити дати освітлення в під’їздах та під’єднати хоча б домофон. Євген каже, що в одному з будинків під час відключень уже поцупили відеокамери спостереження. Але все впирається в кошти: це рішення дороговартісне. А мешканців стало менше, багато квартир здають, тому збирати кошти наразі важко.

З цієї ж причини ОСББ не хоче брати кредити на встановлення сонячних панелей. Якщо обладнання зруйнується через обстріли, то кредит все одно доведеться платити: це лякає.

Зазначу, що наразі в Україні діє програми “ГрінДІМ” Фонду енергоефективності. За нею надається фінансування на відшкодування 70% вартості обладнання та матеріалів для СЕС або зберігаючих пристроїв для ОСББ. Але тут є нюанс, який відштовхує багатьох ОСББ: програма покриває 70% вартості лише обладнання. До того ж їх можна отримати уже після встановлення станції. Тобто спочатку потрібно зібрати кошти в мешканців або взяти їх у кредит за програмою “5-7-9%”, наприклад.
 

Сонячна станція для приватного будинку в кредит: досвід Дениса Ворони

Денис Ворона

В Україні з літа дають кредити на встановлення СЕС у приватних будинках. Цією програмою першим в Україні скористався енергоменеджер з Ніжина Денис Ворона.

За програмою в банку можна взяти кредит на суму до 480 тисяч грн та строк до 10 років. Усі відсотки за сплатить держава. Кошти потрібно використати на купівлю обладнання та його встановленні у сертифікованої компанії. Але з кредитом є нюанс: за його умовами, не можна продавати в мережу надлишки електроенергії за “зеленим” тарифом. Експерти пояснюють, що таке обмеження встановили, бо держава не може двічі субсидіювати людину: платити за неї відсотки й “зелений” тариф.

Багато років роботою Дениса Ворони був контроль споживання енергоресурсів у громаді. Мова йде саме про раціональне використання, а не заощадження. Тобто заходи з утеплення, заміна ламп на світлодіодні, придбання економного обладнання тощо.

Навесні 2024 року одним із таких заходів стало встановлення сонячних панелей на пологовому будинку Ніжина. Денис Ворона каже, що за три літні місяці це дозволило зекономити на платіжках за електрику 150 тисяч грн.

“Я й для себе цікавився, що зробити, аби мати вдома світло. Свого часу замислювався про купівлю бензинового генератора. Та коли все підрахував, то зрозумів, що в моєму випадку найоптимальніше рішення одночасно є і найдорожчим – сонячна станція. Вартість роботи генератора – це 2 літри пального, тобто 120 грн на годину. Це дорого. Якщо взяти простіші рішення – мінінвертор та акумулятор, то їх не вистачить надовго. У мене автономне опалення, тому важливо взимку мати електрику: за 5-6 годин без опалення дім починає охолоджуватися. Тому я вже думав збирати гроші і поступово купувати китайське обладнання для СЕС, воно дешевше. Аж тут почалося кредитування”, – ділиться Денис Ворона.

У липні чоловік подав документи на оформлення, кредит погодили швидко. Умови для отримання: мати дім, землю та комунальні рахунки, оформлені на того, хто бере кредит. А також надати довідку про доходи.

Денис Ворона встановив сонячну станцію на 5 кВт: це панелі, інвертор та акумулятор. Вона вже працює з літа.

“От я платив на місяць 1700-2200 грн за електрику. Кредит мені буде обходитися в 2100 грн щомісяця. Також планую оформитися як “Активний споживач” – це програма, за якою я надлишки електроенергії віддаватиму в мережу за якимось тарифом, не “зеленим”. А коли взимку чи вночі не буде власної генерації, то братиму її з мережі. Сплачувати буду лише за різницю. Це акумуляція моєї електроенергії, але не в акумуляторі, а в загальній мережі. Умови кредиту цього не забороняють”, – пояснює енергоменеджер.

У найбільш холодні та похмурі місяці – листопад, грудень, січень та лютий, Денис Ворона порахував: якщо станеться блекаут, то за економного споживання без сонячної генерації він зможе прожити щонайменше 10 годин. Якщо ж буде сонце, то цей час можна збільшити в 2-3 рази.

У випадку погодинних відключень буде змога заряджати акумулятор від мережі: двох годин вистачить до повного заряду.

Як раціонально споживати енергію: рекомендації енергоменеджера

  • використовувати обладнання з високим рівнем енергозбереженням: від лампочок до побутової техніки;
  • утеплити вікна та двері – це найбільш економний захід;
  • утеплити стіни, горище та підвал;
  • встановити двотарифний лічильник: тоді деякі витрати можна перенести на ніч, коли електрика дешевша: прання, зарядка павербанків, ноутбуків тощо.


 

Як безпечно підготувати оселю до відключень: розмова з електриком

Борис Карета працює електриком понад 10 років. Каже, навіть цього літа мав чимало замовлень на під’єднання генераторів для закладів харчування, магазинів. Вдома ж люди жвавіше встановлюють обладнання, коли в місті починають вимикати світло, як було у липні цього року.

Борис поділився, що найчастіше встановлюють у домівках. А ще – розповів, як це зробити безпечно. Адже влітку в новинах було чимало повідомлень про вибухи інверторного обладнання.

Придбати для дому вогнегасник. Це значно збільшить шанси загасити пожежу у зародку, якщо таке раптом станеться.

Вогнегасники в підвалі ОСББ, яке очолює Євген Волошин

Набір “Інвертор, акумулятор та зарядка для нього”. Це найбюджетніше рішення, яке допоможе пережити відключення. Але воно має кілька мінусів. При неправильній зарядці чи перезаряді акумулятор може заіскрити, а це призведе до вибуху чи пожежі. Аби цього не сталося, варто порадитися з професіоналом, аби він підібрав потужності і правильний зарядний пристрій.

З цієї ж причини акумулятор має стояти на плитці чи іншій поверхні, яка не горить. Його не можна накривати тканиною чи іншими речами, які можуть спалахнути від іскри.

Є кислотні, гелеві, літій-іонні та літій-залізо-фосфатні акумулятори. Останні – найбільш довговічні та надійні. Кислотні ставити вдома неможна, бо при заряджанні вони виділяють шкідливі гази.

За допомогою цього набору можна увімкнути котел. Це важливо для осель з автономним опаленням, де з електрикою зникає й тепло. Але все залежить від потужності інвертора та ємності акумулятора.

Ще один мінус цього варіанту – акумулятор розряджається, тому для погодинних відключень він підійде, а у випадку блекауту стане безкорисним за кілька годин використання.

“Аби економити заряд, можна запустити котел на повну потужність (це не впливає на споживання електрики), протопити дім і вимкнути опалення. Так на 30-40 хвилин тепла вистачить, а акумулятор не буде розряджатися. Тобто, все потрібно використовувати заощадливо”, – пояснює Борис.

Екофло та інші готові станції – це вміщені в одному боксі пристрої з попереднього варіанту – інвертор, акумулятор та зарядка. Такий цілісний прилад обійдеться дорожче, за набір попередніх. Однак він має головну перевагу – більш надійний, оскільки потужності, зарядка та інші нюанси розраховані інженерами на заводі.

Часто люди за допомогою екофло (або куплених окремо інвертора, акумулятора та зарядки) заживлюють усю квартиру. Для цього беруть подовжувач, який має вилки з обох кінців. Одну вилку вмикають в мережу, а іншу в інвертор. Якщо людина не вимкнула напругу в квартирі на лічильнику, то при увімкненні струму обладнання моментально згорить.

Борис не рекомендує так робити. Краще додатково встановити прилад АВР – аварійний ввід резерва. Тоді акумулятор автоматично вмикатиметься, коли прилад розпізнає, що немає напруги в мережі. І так само автоматично вимикатиметься і перейде в режим зарядки, коли вона з’явиться. АВР ставиться на щиток, так само бажано додати до нього реле напруги.

Генератор. Це рішення лише для приватного будинку. Варто мати на увазі: не всі прилади зможуть працювати від дешевих генераторів. Мова йде про ціну в стабільний, неажіотажний період.

“Генератор може не запустити, наприклад, газовий котел через невідповідну синусоїду самого котла та генератора. У мережі і в котлі вона складає 50 герц, а в генераторі може бути 52, до прикладу. У такому випадку потрібно купувати ще додаткове обладнання – стабілізатор, і під’єднувати котел через нього”, – пояснює Борис.

І додає, що генератори потрібно встановлювати на певній відстані від будинку. Також у прилада має бути відвід вихлопних газів, якщо він стоїть в сараї чи гаражі.

Сильний шум – ще одна причина, через яку не можна ставити генератор в квартирі чи біля неї. Ну і саме по собі зберігання запасів бензину чи солярки вдома – теж небезпечне.

Яке з рішень обрати, – залежить від ситуації, бюджету і енергетичних потреб, які потрібно задовольнити. Якщо вдома треба відновити освітлення та інтернет, який не вимикають разом із світлом, тоді може вистачити екофло на 300 Вт чи самостійно поєднати прилади. Так само до цих приладів можна під’єднати газовий котел. Якщо ж потрібно запустити водяний насос, то від початку без генератора або потужного інвертора не обійтися. Наприклад, для запуску насоса на 1,5 кВт, потрібен пристрій щонайменше на 3 кВт. Але у випадку блекауту їх заряду надовго не вистачить. Тоді для зарядки акумулятора потрібен генератор.

Важливо! При підготовці оселі до ймовірних відключень зважайте на час: ціни на обладнання дуже чутливі до обстрілів та відключень.