Війна повністю змінює все. Ніхто не в силах повернути тисячі людських життів - військових і цивільних. Водночас маємо мільярдні збитки, завдані економіці і довкіллю, - це виклики, які доведеться долати не одному поколінню після війни.
Відбудова після закінчення війни стане найважливішим кроком до мирного життя. Це шанс для країни та громадян створити нову якість життя, нові простори, що враховують інклюзивні підходи, останні здобутки архітекторів та урбаністів.
Баченням майбутнього українських міст, у тому числі Чернігова, поцікавилися в директора Центру стартапів та інновацій, керівника громадської організації «Еко місто» Сергія Безбородька, а також ознайомилася з досвідом відбудови європейських міст, сучасними урбаністичними ідеями.
Кожне місто - унікальний досвід відбудови
Від громадян країн, що пережили сучасні війни, часто можна почути рекомендації - не чекайте закінчення війни, починайте готуватися до відбудови вже зараз. І насправді це відбувається. У Чернігові маємо напрацювання на рівні міста та окремих мікрорайонів. Зокрема, влітку був презентований план відновлення та розвитку міської громади Чернігова.
Лунають пропозиції долучити до цього процесу і молодь. Щоправда, поки це проєкти іноземних організацій. Колишня чернігівка, а зараз жителька Німеччини Вікторія Мастеровенко спільно з колегами створила українсько-німецький освітній проєкт «ArcHIcamp».
Одна з його складових - конкурс архітектурних проєктів серед студентів-архітекторів «Візії Чернігова». Основне завдання полягало в створенні проєктної пропозиції благоустрою громадського простору Чернігова.
Серед запропонованих ідей - благоустрій території Національного університету «Чернігівська Політехніка», набережної р. Десна, реновація кута вулиць Пʼятницька-Київська. Під час оцінювання проєктів враховувалися - концептуальність, інноваційність, застосування новітніх технологій і матеріалів, екологічність тощо. На думку Вікторії Мастеровенко, досвід українським містам слід орієнтуватися на стале будівництво з урахуванням інклюзивності - як це робили європейські міста. У студентських роботах ці моменти враховані.
У грудні 14 студентів «Чернігівської політехніки» відвідали Франкфурт-на-Майні, щоб вивчити німецький досвід відбудови, аби потім застосовувати його в Україні. Впродовж тижня молоді люди відвідували різні виставки та майстер-класи, спілкувалися з експертами.
«Франкфурт має свій досвід відбудови, тому й виникла ідея цього освітнього проєкту», - зазначила Вікторія, яка теж має фахову освіту та працює дизайнеркою. «Дуже не хотілось розлучатись із дівчатами, за 6,5 місяців, що тривав проект, ми стали великою родиною. Хоч стримати сльози не вдалось, однак прощаємось під мажорний супровід, адже ми знаємо, що зробили все, що було в наших силах, а далі справа за ними - майбутніми фахівцями. Їм відбудовувати нашу Україну, їм змінювати українську реальність», - написала Вікторія Мастеровенко на своїй сторінці в Фейсбук в останній день перебування чернігівців у Німеччині.
Міста конкуруватимуть за людей
Як розповів Сергій Безбородько, Центр стратапів та інновацій Національного університету «Чернігівська політехніка» теж дотичний до процесів відбудови, оскільки тут вивчають сучасні технології, аби посилити академічні курси для будівельників, архітекторів, інженерів і зробити місто кращим, аніж воно було до війни. У центрі обладнано інноваційну майстерню Peremoha Lab, в якій студенти та активна молодь можуть працювати з 3D-принтерами, лазерним різаком, CNC фрезером та обладнанням для переробки пластику.
У межах втіленого проєкту CityMakers було організовано 10 лекцій про різні аспекти відновлення. В одній із лекцій архітекторка та урбаністка Анастасія Палій проаналізувала досвід відбудови Роттердаму (Нідерланди) і Варшави (Польща).
Якщо в Роттердамі травматичний досвід трансформували в сучасний мегаполіс - постмодерне місто, то у Варшаві архітектори прагнули досягнути балансу між історичною спадщиною та сучасністю. Однак важливим висновком є те, що, по-перше, відбудова - тривалий процес, по-друге, затверджені плани можуть змінюватися в процесі виконання, по-третє, надважливо залучати до відбудови місцевих жителів. Схвалені плани відбудови, як вважають сучасні урбаністи, мають бути гнучкими і навіть передбачати можливі зміни.
Сергій Безбородько пояснює, що стала відбудова міста включає декілька етапів, у тому числі - обстеження, розчищення, планування. На етапі обстеження стає зрозумілим, як розселилися люди, які раніше тут мешкали; як забезпечити їхні базові потреби та їхнє повернення. Також слід розглядати питання повторного використання будівельних матеріалів. За нинішніх технологій високий відсоток зруйнованих конструкцій можна повернути в будівельний цикл.
На етапі планування, за словами екоактивіста, мають розглядатися питання, що і як відновлювати. Приміром, які мости відбудовувати, а які вже втратили значення. Варто враховувати, як ми хочемо розвивати і яким хочемо бачити місто. Над просторовим плануванням мають працювати урбаністи.
«Міста будуть конкурувати за людей, бо це потенційний бізнес, робочі місця. Наскільки місто зможе бути конкурентноспроможним, привабливим, настільки й буде успішним», - переконаний Сергій Безбородько.
Однією з провідних ідей відновлення, як вважає екоактивіст, мають стати людиноцентричні міста. Чим комфортнішими будуть міста, тим більше людей захочуть у них мешкати. І, звісно, міста мають бути дружніми до велосипедистів і пішоходів.
Робити краще, ніж було
Чернігівський екоактивіст Сергій Безбородько переконаний, що в процесі відбудови зʼявляється можливість «приміряти» на українські міста досвід інших міст, які вже подолали цей шлях. «Ми маємо змогу робити місто сучасним, кращим, ніж було до цього. Не відновлювати, як було раніше, а робити за кращими технологіями, залучаючи міжнародних партнерів», - підкреслює він.
Одним із прикладів можливих змін Сергій Безбородько називає ревіталізацію площі біля центру «Перемога», до якої долучилися волонтери та студенти «Чернігівської політехніки». Завдяки їхній праці зведено малі архітектурні форми, висаджено дерева та багаторічні рослини, а також створено інклюзивну стежку, що поєднала тротуар із площею. Учасники проєкту здійснили партисипативне дослідження площі біля Центру «Перемога» та розробили архітектурну концепцію, що включає план майбутніх змін і креслення конструкцій. Осучаснена площа є прикладом адаптації міст до зміни клімату.
Ми всі помічаємо, що клімат змінюється - зими стали мʼякшими, влітку - посухи. А тому збереження в місті лісових масивів - це значна перевага. Також важливими є вирощування багаторічних трав і збереження дорослих дерев (а не вирубування та заміна на молоді).
Промислові обʼєкти, як-от колишні великі підприємства ЧеЗаРа чи Хімволокно в Чернігові, можуть пройти шлях ревіталізації - створення там креативних індустрій і громадських просторів. Вони можуть вміщувати бізнеси, стартапи, публічні простори тощо. Звісно, концептуально зміни мають враховувати історичне значення об'єкту.
Ревіталізувати ці обʼєкти дешевше, ніж будувати нові. «Має існувати синергія в створенні та діяльності цих просторів. З одного боку, має бути запит від бізнесу, а з іншого, влада має всі можливості це стимулювати. Все залежить від бажання влади та бізнесу рухатися далі», - вважає Сергій Безбородько.
Німецький досвід перетворення кіностудії в креативний простір
Цікавий досвід ревіталізації обʼєкту можна зустріти в Берліні. Atelier Gardens — унікальний кампус площею майже 1 га з видом на знаменитий берлінський аеропорт Темпельхоф. Це місце відоме як «UFA Studios Tempelhof», а пізніше - як «Berliner Union-Film» або «BUFA» - було домом для кінематографістів і налічує понад 100 років історії кіно та телебачення. Atelier Gardens, що став не лише простором для дії, а й місцем для роздумів, спокою та спільного натхнення, я відвідала під час візиту журналістів з 5 країн до Німеччини в межах SDG media camp.
Колишня кіностудія стала місцем, де можна не лише проводити зйомки, організовувати заходи, але й орендувати офіси, проводити кінопокази просто неба, навіть займатися органічним землеробством. Про нього говорять як про простір, що пройшов шлях від кіностудії до осередку креативних проєктів.
«Дух і творча атмосфера кампусу відроджуються, пропонуючи дім для позитивних соціальних змін. Atelier Gardens створив публічний простір для активістів, підприємців, документалістів, юристів-правозахисників, освітян, фермерів, художників тощо, щоб разом сформувати наступний розділ нашої історії», - наголошується на сайті кампусу.
А запропонований девіз «Святкування душі, ґрунту, суспільства» пояснює мету діяльності ревіталізованого закладу - сприяти відновленню міського життя за допомогою цілісних підходів. Засновники простору переконані, що за допомогою регенеративних практик, які сприяють зв’язку з собою, природою та іншими людьми, кожен робить внесок у збереження довкілля, підтримку сталого розвитку суспільства.
Прогресивні ідеї одного з найзеленіших міст Польщі
І звісно, під час відновлення можна враховувати екологічні напрацювання, наприклад, сусідньої Польщі. Одним із найбільш зелених міст цієї країни - Познань. Там налічується 45 парків, 123 зелені території, зоологічні сади, ботанічні сади, оранжереї, рекреаційні лісові території - переважно це соснові ліси. Зелені насадження сукупно займають приблизно 26% площі міста.
Озеленення не просто є стратегією місцевої влади, а діяльністю, до якої активно залучені місцеві жителі. Тривалий час у місті проводиться конкурс «Зелена Познань», під час якого відзначають цікаві практики городян.
До речі, двір місцевої мерії замість парковки був перетворений на зелений публічний простір. Зелена оаза, вуличне кафе, громадський центр, громадська площа - це елементи трансформації двору мерії, який у 2016 році перетворився з автостоянки на місце зустрічі міських жителів. Двір, розташований у Старому місті, отримав друге життя: він став відкритим, багатофункціональним громадським простором.
Інший проєкт - у рамках реорганізації історичного району Chwaliszewo у Познані польські архітектори створили новий публічний простір із структурним ландшафтним дизайном. Коло, зроблене з натурального дерева, - центральне місце громадського простору. В основі концепції – створення відкритої форми міських меблів, тобто без чітких завдань до використання. У такий спосіб архітектори надали жителям і гостям міста право самостійно вирішувати, як використовувати новий простір. Це може бути просто лавка для відпочинку, сцена для подій, місце тусовки чи можливість почитати книгу просто неба.
У Познані привертають увагу зелені дахи не лише на будівлях, а навіть на скляних зупинках, що виглядають не просто оригінально, а й корисно. Їх роблять як з низької трави, так і з високих рослин і навіть дерев. За допомогою озеленення дахів створюють зелені простори там, де це здається неможливим, надаючи мешканцям і мешканкам привабливий простір для відпочинку, навчання та проведення подій. А зелені зупинки реалізують усі переваги зелених дахів у зменшеному масштабі. Озеленити зупинку набагато легше, ніж дах будівлі.
У місті, де проживає 0,5 млн мешканців, існує роздільний збір сміття. Органічні відходи компостують. Цей процес триває до 10 тижнів і передбачає ферментування відходів, збагачення їх киснем. Потім готовий матеріал подрібнюється, фасується і продається в якості добрив для садівництва чи городництва.
Тема збереження довкілля присутня на міжнародних заходах, які періодично проводять у місті. Зокрема, Познань уже понад 10 років організовує міжнародну виставку садівництва і ландшафтної архітектури GARDENIA.
Це захід, присвячений садівничій, флористичній, декоративній і спортивній індустріям. На форумі розглядають проблеми взаємозв’язку зміни клімату та міського озеленення. Йдеться про нові рішення та ідеї, актуальні для громадських просторів населених пунктів: чи можуть міста сприяти клімату, міська зелень під час посухи, план адаптації до зміни клімату як інструмент зміцнення імунітету міста у період кліматичних загроз тощо.
Досвід іноземних міст - не лише тих, що відбудовувалися, а й сучасні успішні урбаністичні ідеї - можна втілювати в українських містах, у тому числі - в Чернігові. Головне, щоб була політична воля керівництва, підтримка місцевих жителів і величезне бажання зробити наші міста такими, в яких хочеться жити.
