За минулі два тижні (11 – 24 серпня 2025 року) матеріали про Україну продовжували з'являтися на перших шпальтах світових медіа. Основною була реакція на зустріч на Алясці американського президента Трампа й очільника рф путіна та побоювання щодо негативних для України результатів. Також іноземні журналісти оцінювали рівень морального духу українського суспільства у контексті «повзучого» наступу росії на сході України та незрозумілої політики чинної адміністрації США. Розглядали ситуацію з ускладненням евакуації поранених українських військових з поля бою через засилля у повітрі ворожих дронів. Окрім того, вказували на важливість утримання Україною міст-фортець на заході Донецької області. Про ці та інші важливі матеріали читайте далі у нашому традиційному огляді іноземних медіа.
Загибель іноземних добровольців
Американське видання «The New York Times» розповідає про трагічну загибель іноземних добровольців наприкінці минулого місяця внаслідок російського ракетного удару по навчальному табору. Троє солдатів, у тому числі, один свідок удару, описали жахливий обстріл, який вразив новобранців зі Сполучених Штатів, Колумбії, Тайваню, Данії та інших країн. За словами добровольця з американського штату Флорида, 21 липня ворожа ракета прилетіла точно у будівлю їдальні, коли новобранці тільки-но сіли обідати. Це було в навчальному таборі поблизу міста у центральній частині України.
Вже згаданий американський новобранець з Флориди, котрий просив не називати його імені, сказав, що вибух був найгучнішим з тих, які він будь-коли чув. Він на власні очі бачив щонайменше 15 загиблих солдатів і понад 100 поранених. Удар також підпалив склад боєприпасів, що викликало нові вибухи та здійняло уламки та шрапнель, все свистіло в повітрі, поки ті, хто вижив, намагалися надати допомогу пораненим. Американець сказав, що наклав турнікети деяким важко пораненим солдатам і відніс їх до машин швидкої допомоги, вантажівок і приватних автомобілів, які помчали до лікарень. Також він був дуже розчарований тим, що сигнал повітряної тривоги навіть не пролунав на базі перед ударом, а поблизу будівлі їдальні взагалі не було аптечок першої допомоги.
Речник Інтернаціонального легіону ГУР Володимир Камінський, коментуючи трагедію, зазначив, що наразі триває розслідування всіх обставин, тому він не може розкрити кількість жертв. Видання вказує, що згаданий удар по навчальному табору був далеко не першим трагічним інцидентом, пов’язаним з ракетними обстрілами ворога скупчень українських військових на полігонах, в казармах і на плацах. В контексті цього пригадують ракетний удар по Яворівському полігону у Львівській області, що відбувся ще на початку повномасштабного російського вторгнення та забрав життя і завдав поранень десяткам іноземних добровольців. Кілька ракетних обстрілів полігонів та навчальних центрів з боку ворога відбулися і цього року, тому журналісти ставлять логічне запитання: чи не піддаються військові надмірному ризику внаслідок подібних масових зібрань…?
Занепад морального духу як проблема для українського суспільства
На доволі неприємну проблему для України звертає увагу британське видання «The Telegraph». Воно відзначає, що посилення російського наступу на сході країни завдає удару моральному духу українського суспільства, в той же час яскраво висвітлюючи проблему з людським ресурсом. Нерішучість служити або продовжувати службу, зростаюча кількість дезертирів, які вдаються до СЗЧ, давно турбує Україну.
В матеріалі історія 35-річного молодого батька з Києва Павла, який впродовж останніх півтора років майже не виходить з дому, тому що боїться натрапити на співробітників ТЦК. При цьому він вважає себе патріотом та не сумнівається у справедливості української боротьби. Головна його мотивація - страх. «Боюся померти або, ще гірше, втратити розум і стати тягарем для своєї сім’ї. Боюся залишити свою сім’ю у бідності. Боюся, що моя донька виросте сиротою. Боюся бути захопленим у полон і катованим протягом місяців», - каже Павло.
Польський військовий аналітик Конрад Музика у коментарі відзначає, що росія відновила чисельну перевагу у живій силі над Україною наприкінці 2023 року шляхом мобілізації резервістів, вербування ув’язнених і фінансово привабливих контрактів для чоловіків із сіл і маленьких міст рф. До останнього часу Україна мала перевагу над ворогом у дронах, проте зараз росіяни наздогнали, розгорнули більше дронів та вживають більш ефективні контрзаходи. За оцінками експертів, близько 650000 чоловіків призовного віку втекли з України, інші ховаються або купують фальшиві довідки про медичну непридатність до служби. Великою проблемою є дезертирство: за неофіційною інформацією видання, щодня поле бою залишають понад 400 військових – вони виснажені роками війни, розчаровані своїм командуванням і деморалізовані тими, хто ухиляється від служби. Передбачуваний розворот Д. Трампа в бік москви ще більше посилив занепадницькі настрої – підсумовує «The Telegraph».
Реакція світових медіа на зустріч на Алясці
Світові медіа яскраво коментували підготовку, хід та ймовірні наслідки зустрічі на території американського штату Аляска президента США Д. Трампом і президента рф в. путіна. Багато з них були неприємно вражені пишним прийомом, який влаштувала для російського очільника американська сторона.
Зокрема, американське політичне видання «Axios» справедливо відзначило, що саміт на Алясці розпочався з червоної доріжки, а завершився незрозумілими результатами та суцільною плутаниною. Журналіст Дейв Лоусон пише, що початкове видовище змінилося на відсутність жодних натяків про результати та подальший розвиток подій.
Німецька медіа агенція «Tagesschau» робить аналіз саміту на Алясці за допомогою експерта – колишнього посла Німеччини в рф Рюдігера фон Фрітча (2014-2019). Він вважає, що загалом зустріч була підготовлена погано, а путін зумів отримати з неї певні дивіденди, перетягнувши Трампа на свій бік. На його думку, це можна зрозуміти з висловлювань американського президента, що немає згоди з ключового питання, а саме - припинення вогню. І Д. Трамп не зміг переконати свого російського візаві у необхідності першочергової зупинки вогню.
Французька новинна агенція RFI також відзначає, що Д. Трамп не отримав бажаного, попри пишний прийом для в. путіна. Позиціонуючи себе як успішний переговорник і майстер угод, американський лідер цього разу не отримав жодних поступок від свого російського колеги. Для української сторони не стала несподіванкою відсутність будь-якої угоди про припинення вогню. Однак розчарування викликають слова Трампа, який, замість тиску на путіна, передав ініціативу Україні. Водночас, як твердить RFI, російський лідер отримав від саміту на Алясці профіт у вигляді фактичного виходу з міжнародної дипломатичної ізоляції та повернення на світову політичну арену у якості співрозмовника, якому “подають руку”. Незважаючи на зустріч у верхах, російські війська продовжували запускати дрони та ракети по Україні, вели бої по всій лінії зіткнення.
Авторитетне британське видання «The Guardian» відзначає, що після саміту на Алясці Трамп фактично відмовився від своїх попередніх вимог щодо припинення вогню та перейшов на позиції путіна: укладання всеосяжної мирної угоди перед припиненням будь-яких бойових дій. Також видання вказує, що американський президент прийняв умови путіна щодо передачі під контроль росії території Донецької та Луганської областей із заморозкою лінії фронту на Херсонщині та на Запоріжжі.
Катарський телеканал «Al Jazeera» заявляє, що саміт на Алясці між президентом США Д. Трампом та його російським колегою в. путіним був майстеркласом у тому, як колишній співробітник розвідки використовує свої навички маніпуляції на самозакоханому нарцисові. «Він годував нарциса всім, що потрібно для його маніпуляцій: нескінченні цитати, нескінченні «як сказав американський президент», нескінченні звернення до тем, що цікавлять Трампа», — відзначив у спеціальному коментарі для «Al Jazeera» анонімний аналітик, який створює аналітичні звіти про військову силу росії і виступав на слуханнях у Конгресі США щодо війни.
Евакуація поранених – смертельне випробування
Американське видання «Associated Press» підготувало репортаж з передового медичного пункту ЗСУ на сході України. Вчасно доставити пораненого до медиків, щоб врятувати його життя, часто є непідйомною задачею, відзначає авторка статті. У перші місяці повномасштабного вторгнення росії евакуаційні машини могли досягати майже передової, даючи пораненим кращі шанси на виживання.
Зараз через активне використання дронів з видом від першої особи (FPV), які дозволяють оператору бачити ціль перед ударом, території до 20 кілометрів від передової перетворилися на зони вбивств. Медики кажуть, що вони не лікували поранення від вогнепальної зброї місяцями, більшість травм тепер спричиняють FPV. «Через дрони ... які можуть досягати далеко, небезпека існує і для поранених, і для екіпажів, що працюють, щоб їх витягти», — сказала Дарина Бойко, анестезіологиня з медичної служби «Ульф» 108-го батальйону «Вовки Да Вінчі». «Ось чому головною складністю зараз є транспорт».
Командир медичного підрозділу 59-ї бригади з позивним «Бугор» каже у коментарі, що зростаюче використання FPV також ускладнило переміщення поранених між пунктами. На запитання, чи збільшилася смертність серед поранених через ці умови, він відповів: «Значно. Нічого не зробиш. Все горить від FPV — все, навіть танки». Журналісти «AP» також поспілкувалися з пораненими українськими солдатами. Один з них, 38-річний Артем Фурсов каже, що отримав поранення 4 серпня через ворожий скид з дрона, але зміг дістатися до медичного пункту лише через п’ять днів. Інший, 25-річний штурмовик Валентин Підвальний, поранений осколком у спину, відзначив, що один місяць на позиціях у 2022 році був легший, ніж спроба вижити один день зараз як піхотинець.
5 питань від «Politico»
Відоме видання «Politico» після зустрічі у Білому домі президента України В. Зеленського та лідерів провідних європейських країн з очільником США Д. Трампом ставить 5 логічних запитань щодо перспектив проведення тристоронньої зустрічі Трампа, Зеленського та путіна.
Отже, головним питанням є: чи погодиться путін зустрітися із В. Зеленським? На таку ймовірність автор матеріалу не надто розраховує, оскільки вважає, що росія спробує максимально розтягнути питання цієї зустрічі у часі, запропонувавши спочатку нібито провести її підготовку на рівні експертних груп. Оскільки це вже далеко не перший випадок, коли росіяни наголошують на конференції путіна та Зеленського, щоб затримати серйозні мирні переговори, поки їх війська нещадно атакують Україну.
По-друге, яким буде розподіл безпекових зобов’язань між Європою та США? За словами Генерального секретаря НАТО Марка Рютте, ключовим «проривом» понеділкового саміту стала готовність Трампа взяти на себе зобов'язання щодо безпеки для України, щодо яких путін висловив відкритість під час саміту на Алясці. Але неясно, як саме може виглядати участь США. По-третє, невідоме також і місце проведення майбутнього саміту, оскільки для путіна є проблемою візити до ряду країн через чинний ордер Міжнародного кримінального суду на його арешт.
По-четверте, чим врешті завершаться вимоги путіна щодо територіальних поступок з боку України? Він чітко дав зрозуміти, що навіть не розглядатиме можливість завершення війни проти України без успішного територіального захоплення. Але Зеленський не має наміру обмінювати землю на мирну угоду. Останнім п’ятим ключовим питанням є мінливість поведінки Трампа. Хоча підтримка Трампом України, схоже, повернулася після Вашингтонського саміту 18 серпня, путін може знову втягнути американського лідера в орбіту Кремля, потенційно залишивши Європу та Україну напризволяще.
Українця підозрюють у координації підриву газопроводів «Північний потік»
Британська агенція «Reuters» пише про арешт італійським судом 49-річного українця Сергія К., якого Німеччина підозрює у координації атак на три газопроводи «Північний потік» у Балтійському морі, які відбулися у 2022 році. Чоловік був затриманий італійськими правоохоронцями за європейським ордером 21 серпня поблизу міста Ріміні на узбережжі Адріатичного моря, де відпочивав разом зі своєю родиною.
Апеляційний суд у Болоньї заявив, що знову збереться 3 вересня, щоб розглянути питання про його можливу екстрадицію до Німеччини, хоча рішення може бути прийнято не в цей день, прокоментував адвокат затриманого для «Reuters» у телефонному режимі. Сам затриманий повідомив суду, що він колишній військовий, його зняли на відео в кайданках під час перевезення з Ріміні до суду Болоньї, коли він робив жест трьома пальцями, що символізував державний герб України.
Згідно із заявою німецької прокуратури, він нібито був частиною групи осіб, які встановили вибухові пристрої на трубопроводах поблизу данського острова Борнхольм у Балтійському морі. Йому висунуто звинувачення у змові з метою спричинення вибуху, антиконституційному саботажі та руйнуванні важливих споруд. Арешт відбувся саме тоді, коли Київ веде напружені дипломатичні переговори зі Сполученими Штатами щодо того, як припинити війну в Україні, не даючи росії значних поступок та власних територій.
Чому «фортеці» Донеччини такі важливі для української оборони?
Над цим питанням міркує британська новинна служба BBC. Аналізуються пропозиції в. путіна, начебто висунуті ним під час саміту на Алясці щодо заморозки бойових дій на інших територіях в обмін на передачу під контроль росії всієї Донецької області. Одразу робиться висновок, що така пропозиція є сумнівною, оскільки наразі росіяни контролюють близько 70% території Донеччини, і володіння всією її територією дало б можливість ворогу закріпити його міжнародно невизнані претензії на регіон та дозволило б російським військам уникнути подальших важких втрат.
Виведення військ із західної частини Донеччини для України означало б тяжку втрату не лише землі з перспективою нового відтоку біженців, але й падіння бастіону проти будь-якого майбутнього російського наступу. Також Донбас повністю спустошений війною і тотально замінований, коментує викладачка кафедри російської та східноєвропейської політики Оксфордського університету Марні Хоулетт.
У нещодавньому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) описується «пояс фортець», що простягається на 50 км (31 милю) через західну Донеччину. «Україна витратила останні 11 років, витрачаючи час, гроші та зусилля на зміцнення фортечного поясу та створення значної промислової та оборонної інфраструктури», – пишеться у повідомленні.
Науковий співробітник з питань сухопутних воєн у Королівському інституті об’єднаних військ (Rusi) Нік Рейнолдс у коментарі BBC каже, що топографія Донбасу не є надто сприятливою для оборони. За його словами, західніше Донецька височини стають все меншими, останнім значним підвищенням у цьому районі є територія навколо Часового Яру, а далі місцевість є більше рівнинною. Контроль над висотами дозволяє координувати артилерійський вогонь та роботу дронів, а також встановлювати системи РЕБ. Н. Рейнолдс визнає, що теоретично у разі мирної угоди українці могли би перемістити свою лінію далі на захід, але виникла б проблема несприятливого рельєфу місцевості, і будівництво глибоких оборонних споруд зайняло б тривалий час.
