За останні два тижня (30 червня – 13 липня 2025 року) тема України продовжувала залишатися однією з головних на шпальтах світових видань. Було чимало цікавих статей, зокрема, про діяльність російських спецслужб з вербування молодих українців для здійснення диверсій і терактів всередині країни. Також їх автори припускали, що цю тактику у майбутньому використовуватимуть і на території Європи. В медіа обговорювали наслідки припинення постачання американської зброї в Україну, хто та на яких умовах дасть гроші для відновлення нашої країни. Також писали про будівництво фортифікацій у вразливих для російського наступу ділянках на території України, а французькі журналісти на власні очі змогли побачити, як живе прифронтовий Краматорськ. Про ці та інші теми - у нашому огляді світових медіа.
Потенційні смертники за російські гроші
Британське видання «The Guardian» досліджує доволі гостру проблему – вербування російськими спецслужбами молодих українців для здійснення всередині країни терористичних актів. Автор матеріалу детально розповів про двох молодиків з Сумської області - Олега та Сергія, котрі повелися на пропозиції швидких заробітків в одному з телеграм-каналів, прибули за вказівкою російського куратора Олександра до м. Рівне, де забрали у вказаному ним місці сумку та принесли її до місцевої поліцейської дільниці. Закінчити задумане завадили співробітники СБУ, які затримали молодиків – у сумці вони виявили саморобну бомбу, яку росіяни активували би за допомогою дзвінка на прикріплений телефон.
Кампанія російських диверсій в Україні почалася минулої весни, каже «Guardian» речник СБУ Артем Дехтяренко. Спочатку були підпали військових машин, приміщень ТЦК і поштових відділень. Це відбувалося переважно у західних українських регіонах, далеко від фронту. Громадяни, часто підліткового віку, отримували гроші через Телеграм для здійснення атак від «кураторів», які використовували суміш обману і шантажу, щоб залучити нових виконавців. Наприкінці минулого року росіяни перейшли вже до безпосередніх терористичних актів із закладенням саморобних бомб поблизу ТЦК, поліцейських дільниць, адміністративних будівель тощо. І виконавці часто самі гинули під час підривів.
Відзначається, що за даними декількох західних розвідслужб, росіяни також здійснюють підпали та диверсії в країнах Європи. Поки що атаки спрямовані на створення хаосу та іноді - матеріальні пошкодження, але не мають на меті безпосередньо привести до жертв. Втім, джерело видання в українських спецслужбах каже, що ситуація може з часом змінитися і методи, використані росіянами для терактів в Україні, можуть поширити на європейські країни. (https://www.theguardian.com/world/2025/jun/30/russia-pays-ukrainians-suicide-bombers-shadow-war-you-now).
Пауза у постачанні американської зброї та її наслідки для України
Над цим питанням розмірковує журналіст американського видання «The New York Times» Констан Мехе. Опитаний ним офіцер української протиповітряної оборони Олег Ворошиловський каже, що зупинка постачання американських ракет для систем ППО матиме серйозний вплив на бойову ефективність захисників неба, та і загалом сумнівається у подальшій підтримці США. Серед боєприпасів, які зараз не надходять, є ракети для американських систем ППО Patriot, високоточні артилерійські снаряди та інші ракети, які Україна випускає з винищувачів F-16. Автор статті відзначає, що бачить у цьому чіткий сигнал: Вашингтон відходить від війни.
«Україна більше не є пріоритетом, більше не в центрі зовнішньої політики США», — зазначила в телефонному інтерв'ю виданню членкиня комітету Верховної Ради України з питань оборони та розвідки Соломія Бобровська. Та й офіційні особи українського Міноборони виглядали захопленими зненацька таким рішенням американської сторони. І хоч альтернативи для Patriot зараз немає, С. Бобровська впевнена, що паузу в постачанні іншої зброї, наприклад, артилерійських снарядів, буде легше пережити, враховуючи, що Україна збільшує внутрішнє виробництво та отримує більше поставок від своїх європейських партнерів.
Насамкінець, у матеріалі наголошується, що у якості компенсації зменшення поставок зброї США, Україна нещодавно запустила спільні програми виробництва зброї з європейськими союзниками, як-от Великобританією, Данією та Норвегією. Відповідно до цієї ініціативи, зброя буде виготовлятися в цих країнах або в Україні, союзники надаватимуть фінансування, а Україна — технічну експертизу. (https://www.nytimes.com/2025/07/02/world/europe/ukraine-russia-war-trump-weapons.html).
Від автора: коли цей огляд вже був готовий, стало відомо, що постачання американської зброї нашій країні було відновлене. Про це, зокрема, повідомив і Президент України В. Зеленський. Але чи буде це постачання надалі стабільним, чи не повторюватимуться подібні паузи знову – сказати неможливо. Ключовим фактором є непрогнозованість політики діючого американського лідера Д. Трампа.
Чи будуть інвестиції у відновлення України?
Американське бізнесове видання «Bloomberg» звернуло увагу на призупинення пошуку інвесторів для підтримки Фонду відновлення України, який вела крупна американська інвестиційна компанія «BlackRock» До такого кроку компанія вдалася у січні цього року після приходу до влади президента США Д. Трампа – її спонукала невизначеність нової американської адміністрації щодо подальшої підтримки України.
Фонд розвитку України мав на меті залучити щонайменше 500 мільйонів доларів від країн, банків розвитку та інших грантодавців, а також 2 мільярди доларів від приватних інвесторів. Про це торік заявляв віце-голова «BlackRock» Філіп Хільдебранд, котрий був серед фінансистів, які очолювали обговорення. Водночас Хільдебранд відзначав, що консорціум інвесторів зможе профінансувати роботи з відновлення в України щонайменше на 15 мільярдів доларів під акції та борги. Загальна сума для відбудови України після вторгнення росії, за оцінками Світового банку та інших організацій у лютому 2025 року, становила понад 500 мільярдів доларів.
Представник «BlackRock» заявив, що компанія завершила консультаційну діяльність з Фондом розвитку України у 2024 році та наразі не залучена до «жодного активного мандату» з українським урядом. Наразі ж Франція працює над пропозицією на заміну скасованої ініціативи «BlackRock», але незрозуміло, наскільки ефективним буде новий план без підтримки США. (https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-07-05/blackrock-halted-ukraine-fund-talks-after-trump-s-election-win?srnd=phx-economics-v2).
Українські фортифікації: успіхи і недоліки
Американське видання «Politico» висвітлює процес побудови фортифікацій на загрозливих ділянках фронту в Україні та відзначає як успіхи, так і проблеми й недоліки. Зміна тактики атак росії змушує Україну адаптуватися, створюючи коротші лінії оборони та будуючи низькі укріплення, менш помітні ворожим дронам, що роями літають у небі. Але ця модернізація підривається хаотичним підходом до укріплення передових ліній, з дуже різними підходами залежно від місцевих командирів, - відзначає видання. Більш міцні оборонні позиції також значно менш ефективні через хронічну нестачу бойових військ в Україні.
Міністр оборони України Рустем Умеров підкреслює зміну тактики росіян: тепер вони не атакують великими формуваннями з підтримкою бронетехніки, а використовують значно менші за чисельністю підрозділи, підтримувані дронами. Його слова підтверджує Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, котрий каже, що і українці у відповідь почали будувати укріплення для значно менших за чисельністю підрозділів. Раніше укріплення часто будувалися на відкритих місцевостях, щоб блокувати російські атаки з використанням великої кількості броньованої техніки. Тепер їх будують навколо лісових масивів, які мають кращий природний камуфляж.
Опитані виданням українські військові відзначають якість споруджених укріплень у Дніпропетровській області, водночас критично оцінюють ситуацію з фортифікаціями у північно-східних областях України. «Те, що відбувається на територіях Сумської та Харківської областей, — це хаос. Майже ніхто не знає, хто за що відповідає, хто повинен контролювати процес», — сказав Роман Погорілий, співзасновник DeepState, української групи OSINT, яка створила онлайн-карту війни росії проти України. Український солдат Артем Карякін каже, що наші військові, стримуючи російський тиск на території Курської області, дали владі достатньо часу для того, щоб побудувати належні укріплення на території Сумщини, натомість місцева влада та військові підрозділи почали копати бліндажі в прикордонній зоні та встановлювати перші «зуби дракона» лише тоді, коли українські сили відступали з Курщини. (https://www.politico.eu/article/ukraine-russia-drone-fortifications-frontline-defense/).
Ворог використовує проти України хімічну зброю
Топове американське видання «Associated Press» стверджує це, спираючись на дані нідерландських спецслужб. Нідерландська військова розвідка та служба безпеки разом з колегами з німецької розвідки встановили, що використання забороненої хімічної зброї російськими військовими стало «стандартизованим і звичним» в Україні. Зокрема, ворог збільшив використання хлорпікрину – забороненого отруйного газу часів Першої світової війни.
Згідно з висновками, російські військові використовують хлорпікрин і засіб контролю натовпу CS проти українських солдатів, які ховаються, після чого їх змушують вийти на відкриту місцевість і розстрілюють. В зв’язку з використанням росією хімічних речовин міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс закликав до введення додаткових санкцій проти москви та продовження військової підтримки Києва, оскільки не хоче, щоб використання хімічної зброї стало нормою. «Зниження порогу для застосування небезпечне не тільки для України, але й для решти Європи та світу», - каже він.
Незважаючи на те, що росія підписала Конвенцію про хімічну зброю, яка забороняє використання хлорпікрину та CS як зброї, наглядовий орган Конвенції, Організація із заборони хімічної зброї, виявила кілька інцидентів в Україні із застосуванням CS. Також у 2024 році Державний департамент США заявляв, що зафіксоване використання росіянами хлорпікрину на полі бою в Україні. (https://apnews.com/article/ukraine-russia-chemical-weapons-netherlands-26a1bea82a7d1a57b581c60683628712).
Як кияни оговтуються після повітряного терору росії
Британська агенція «Reuters» досліджувала ситуацію в українській столиці після потужного дронового та ракетного обстрілу Києва росіянами в ніч на 10 липня. Одна цитата, яка передає настрій і стала популярною у соцмережах в Україні, каже, що Київ виглядає як знаменитий гламурний середземноморський курорт Монако вдень, а вночі — як Афганістан у роки війни. Місто з населенням у 3 мільйони пережило кілька тижнів послідовних зростаючих смертельних російських дронових і ракетних атак. Але, прагнучи зберегти якусь нормальність, багато його мешканців живуть своїми щоденними турботами.
Опитавши жителів столиці, британські журналісти роблять висновок, що життя у Києві попри все продовжується. Так, 66-річна пенсіонерка Антоніна каже, що була морально готова до такого розвитку подій: «Ми продовжуємо жити», - відзначає вона. 40-річний підприємець Дмитро Яценко, манікюрний салон якого постраждав від уламків, радіє, що всі його працівники лишилися цілими. Інші жителі Києва вже змирилися зі зростаючим ритмом атак з моменту, коли дипломатичні зусилля з припинення масштабної війни, яка триває четвертий рік, зазнали провалу. Багато хто був вдячний українським військовим, адже вони зробили можливими життя та роботу в Києві.
Матеріал завершується словами 24-річної перекладачки з Києва Катерини: «Я прийняла холодний душ, випила дві чашки кави, посиділа й подумала трохи, зрозуміла, що наразі нічого не можу змінити, і пішла на роботу. Ось і все». (https://www.reuters.com/business/aerospace-defense/we-go-living-kyiv-embraces-city-routines-after-nights-terror-2025-07-10/).
Краматорськ: між загрозою руйнування та привидом нової окупації
Журналісти французької новинної агенції «RFI» відвідали Краматорськ – нинішній адміністративний центр підконтрольної Україні частини Донецької області в 11-ту річницю з часу звільнення міста від окупації підконтрольних росії сепаратистських формувань 5 липня 2014 року. Вони відзначають, що з кожним днем дихання війни у Краматорську стає все більш відчутним, оскільки наразі лінія фронту проходить біля Костянтинівки на відстані близько 20 кілометрів від міста.
«Саме там я робив покупки позавчора», — каже український солдат Олексій, вказуючи на вирву між двома будинками на одній з вулиць Краматорська, один з яких був зруйнований бомбою вагою 250 кг. Цей удар забрав життя п’ятьох цивільних, які не встигли сховатися навіть у підвалі, коли в їхній будинок влучила бомба посеред ночі. Можливо, ця бомба була спрямована на залізничний вокзал, що знаходиться за сотню метрів, але росіяни використовують низькоточне обладнання і зовсім не переймаються побічними пошкодженнями. Загалом для десятків тисяч мешканців, що ще залишилися, виживання у Краматорську стало своєрідною лотереєю: найбільш страшними, за словами місцевих є нічні удари, а поряд з військовими цілями під удари росіян дуже часто потрапляють житлові багатоповерхівки, приватні будинки та склади.
Проте знаходяться у місті й ті, хто продовжує ностальгувати за радянським минулим, як-от 73-річний пенсіонер Ігор, який вважає, що війну треба припиняти, вірить в братські народи та ідеалізує радянську епоху. Його ностальгія не співзвучна більшості населення регіону: ті українці, які могли, давно виїхали і не чекають «звільнення», яке обіцяє москва, з бомбами, знущаннями та асиміляцією. Десятки тисяч мешканців Краматорська, які ще залишаються в місті, живуть у постійному страху стати наступною жертвою російських бомб або окупації. (https://www.rfi.fr/fr/europe/20250705-ukraine-kramatorsk-ville-entre-la-menace-de-la-destruction-et-le-spectre-d-une-nouvelle-occupation).
