За минулі два тижні (5 – 18 травня 2025 року) тема України не сходила зі сторінок світових видань. Звичайно, у всіх на вустах були Стамбульські перемовини. Втім, вистачало й інших актуальних питань. Це і пошук союзниками систем ППО для нашої країни, і процес деколонізації на прикладі одного з українських міст. Також на шпальтах закордонної преси знайшлося місце для майбутнього спецтрибуналу щодо злочинів путіна та його посіпак проти України, обговорювали тему потенційних миротворчих військ. Звернули увагу на спроби російських спецслужб втягувати українців у диверсійну діяльність на території Західної Європи. Про ці та інші топові матеріали іноземних медіа – далі у нашому традиційному огляді.
Союзники шукають ППО для України
Британське медіа «Reuters» розповідає про пошук західними союзниками додаткових систем ППО «Patriot» для посилення захисту нашої країни від ворожих ракетних атак. Джерело видання, знайоме із ситуацією, заявляє, що угоди про постачання нових «патріотів» для Києва мають бути укладені до наступного саміту НАТО наприкінці червня.
Згідно з даними військових аналітиків українського Defence Express, станом на квітень цього року Україна мала сім повністю працездатних систем «Patriot». Джерело, яке висловилося на умовах анонімності, зазначило, що США та Греція були серед потенційних постачальників додаткових систем. Відзначено, що в США програму постачання систем ППО для України розпочав ще попередній президент Джо Байден, і вона наразі триває за нинішнього лідера Дональда Трампа. Проте Греція пізніше включилася у плані передачі «патріотів» для України, оскільки оборона є для неї чутливим питанням через давні суперечки з сусідом і союзником по НАТО Туреччиною. Афіни раніше вже надавали значні пакети допомоги Україні у вигляді ракет, боєприпасів, вибухівки, бойових машин піхоти, а також протитанкових ракет, проте щодо «патріотів» ще з минулого року лунає відмова (https://www.reuters.com/world/allies-seek-deal-more-patriots-kyiv-before-nato-summit-source-says-2025-05-05/).
Одеса на вістрі військової та культурної боротьби
Журналіст топового американського видання «The New York Times» Констан Мехе підготував велику статтю про процес деколонізації в Одесі, що передбачає позбавлення від російських імперських і радянських символів. Він відзначає, що місто переживає жахи російських обстрілів – ракети та дрони атакують Одесу майже щоночі. Водночас триває боротьба і в культурній сфері. Наразі багато списів ламається навколо долі пам’ятника уродженцю Одеси, письменнику Ісааку Бабелю.
Частина жителів міста стверджує, що його класичні «Одеські оповідання» та інші твори, написані Бабелем про єврейську спадщину міста, жорстокий світ контрабандистів і художників різних національностей, допомогли зробити Одесу відомою та продемонстрували її мультикультурну ідентичність. Такі думки, до прикладу, висловлює редакторка місцевого новинного агентства та одеситка у 6-му поколінні Антоніна Полетті.
«Одеса – це тест для України, – сказав Артем Карташов, одеський юрист і прихильник закону про деколонізацію. – Це тест на те, як ми боремося з російськими впливами, як ми боремося з ними зараз і як плануємо боротися з ними в майбутньому».
57-річна Ірина Радіан, вчителька французької мови, сказала, що підтримує видалення пам’ятників російських військових діячів. Але виступає проти демонтажу бюста Пушкіна. «Я думаю, нам потрібен набагато більш збалансований підхід”, - зазначає респондентка. Навіть начальник відділу культури Одеської міської ради Іван Ліптуга відзначає пов’язаність великої частини історії Одеси з імперським російським та радянським періодами. На його думку, ці факти неможливо стерти, переписати чи ігнорувати. Згадуваний вище А. Карташов вважає, що процес деколонізації має бути доведений до кінця, та називає темні сторони життя Бабеля, як-от зв’язки з радянськими репресивними спецслужбами та вихваляння колективізації, хоча це спростовує дослідник творчості письменника, професор Стенфордського університету Григорій Фрейдін. Підсумовуючи, Карташов каже, що довголітнє домінування в Одесі пам’ятників російським діячам і письменникам принижувало українських митців. Згадує про те, що у місті до цього часу відсутній пам’ятник тій же Лесі Українці. (https://www.nytimes.com/2025/05/05/world/europe/odesa-ukraine-russia-culture.html).
Мігранти від Трампа в пошуках прихистку в Україні?
Американське видання «The Washington Post» присвятило розлогий матеріал темі депортації з території США мігрантів, чим активно почав займатися президент Д. Трамп. Однією з потенційних країн для прийому мігрантів розглядалася і Україна.
Адміністрація Трампа на початку цього року закликала український уряд прийняти невизначену кількість депортованих з США громадян інших країн, згідно з документами, що отримала WP. Журналісти відзначають, що це було дивне прохання до країни, яка перебуває у стані війни та залежить від американської військової та фінансової підтримки, в якій немає діючого аеропорту через постійні повітряні удари.
Документи не вказують, як представники Києва відреагували на цю пропозицію. Проте йдеться, що Україна не приймала громадян третіх країн зі Сполучених Штатів, і немає жодних ознак того, що Київ серйозно розглядав американську пропозицію. Двоє українських посадових осіб, знайомих з цим питанням, котрі висловлювалися за умови анонімності, заявили, що ця тема ніколи не досягала найвищого рівня уряду. Одна з посадових осіб сказала, що не знає про будь-які вимоги, висунуті Сполученими Штатами до України щодо прийому депортованих. Наразі ж на настійливе прохання Д. Трампа прийняти депортованих на своїй землі позитивно відгукнулися тільки деякі країни Латинської Америки, як-от Сальвадор, Мексика, Коста-Ріка та Панама, а також африканська Руанда та Узбекистан (https://www.washingtonpost.com/national-security/2025/05/06/trump-ukraine-deportees/).
Наслідки удару по ЧАЕС
Британське видання «The Guardian» підготувало розлогий репортаж із Чорнобильської зони відчуження. Зокрема, торкнулося і наслідків удару російського дрону по укриттю над зруйнованим 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС, який стався у лютому цього року.
Російський дрон «Shahed», вартість якого сягає £75 000, за попередніми оцінками та висновками інженерних експертів, завдав шкоди майданчику Чорнобильської АЕС на десятки мільйонів доларів. Витрати на повне усунення пошкоджень, ймовірно, будуть покладені на уряди західних країн, включаючи Великобританію, оскільки попередні оцінки свідчать, що повний ремонт коштуватиме більш ніж €25 млн. Удар у середині лютого не спричинив негайного радіаційного ризику, але значно пошкодив захисну конструкцію вартістю €1,5 млрд, збудовану у 2017 році для укриття зруйнованого реактора. Ймовірно, для повного відновлення потрібні місяці чи навіть роки.
Опитаний журналістами головний інженер з безпеки станції Сергій Боков каже, що в момент удару російського безпілотника по споруді укриття висотою у 110 метрів, спрацювали захисні датчики, які зафіксували поштовх, рівнозначний землетрусу силою між 6 та 7 балами. У статті нагадують, що під чорнобильським саркофагом до цього часу перебуває високорадіоактивна спресована лава з 200 тон урану з реактора та 5000 тон піску, щебеню та борної кислоти, що скидалися радянські гелікоптери з метою загасити палаючий реактор у 1986 році (https://www.theguardian.com/world/2025/may/07/russian-drone-strike-caused-tens-of-millions-worth-of-damage-to-chornobyl).
Спецтрибунал: як притягти до відповідальності путіна?
Британське інтернет-видання «Independent» піднімало питання про створення спеціального трибуналу щодо злочинів росії проти України. Цю ідею – створити спеціальний міжнародний суд для переслідування керівництва росії за вторгнення в Україну - наразі підтримали близько 40 світових лідерів. Трибунал, створений спільними зусиллями України та Ради Європи, є альтернативним способом здійснення правосуддя, оскільки не участь росії у Міжнародному кримінальному суді (МКС) не дозволяє притягнути до кримінальної відповідальності володимира путіна та інших посадових осіб російської федерації за їх роль у розв’язуванні та веденні збройного конфлікту (саме таке формулювання використовують автори матеріалу - від автора) проти України.
З самого початку російської агресії Київ наполягав на створенні спеціального трибуналу, для воєнних злочинів, які російські війська вчинили на території України, як-от: бомбардування цивільної інфраструктури, вбивства мирних жителів, зґвалтування, утримання заручників та тортури. Росія вперто заперечує ці звинувачення. Аналогічні спеціальні трибунали були створені після Другої світової війни, Балканських воєн, що що почалися після розпаду колишньої Югославії, та руандійського геноциду 1994 року.
«Злочин агресії іноді називають «матір'ю всіх інших злочинів», оскільки він передує всім іншим злочинам, військовим злочинам, злочинам проти людяності, навіть геноциду», – сказала Іва Вукусич, експертка з міжнародного права Утрехтського університету. Створюваний трибунал зосередиться на покаранні 20-30 провідних посадових осіб росії. Чи можливо в такому разі притягти до відповідальності в. путіна? На даний момент ні, оскільки міжнародне право надає так званій «трійці» – главі держави, главі уряду та міністру закордонних справ – імунітет від переслідування під час перебування на посаді. Проте трибунал може розпочати процедуру проти путіна та чекати, поки він залишить посаду, щоб продовжити судовий процес, оскільки строку давності за воєнні злочини та злочини проти людяності немає. (https://www.independent.co.uk/news/world/europe/russia-ukraine-war-tribunal-crimes-putin-court-b2748148.html).
Росіяни не припиняють вогонь під час “перемир'я”
Журналісти американського телеканалу CNN підготували матеріал з моніторингового центру Національної гвардії на сході України, де мали можливість на власні очі спостерігати за змінами на полі бою. Респондент – командир спецпідрозділу – сказав, що не вірить у слова російського президента в. путіна щодо триденного припинення вогню. Аналогічну думку висловлював і Президент України В. Зеленський, котрий неодноразово заявляв, що його цікавить лише негайна 30-денна пауза в бойових діях.
За першу добу так званого «триденного» припинення вогню, яка припала на 8 травня, росіяни продовжували артилерійські обстріли передових позицій українських військ. Внаслідок ударів керованими авіабомбами та безпілотниками по мирних населених пунктах неподалік лінії фронту були вбиті та поранені серед цивільного населення. Вже згадуваний вище офіцер «Кір» також сказав журналістам, що усвідомлює справжні наміри путіна. Коли російський лідер оголосив попереднє раптове припинення вогню на Великдень, яке Україна, за його словами, «віддзеркалила», росія скористалася можливістю поповнити запаси боєприпасів і перекинути війська.
За словами нацгвардійців, є й інші докази того, що кремль абсолютно не зацікавлений у мирі. Камери спостереження вже кілька тижнів показують, що росія перекидує значну кількість військ і техніки на позиції всього за кілька десятків кілометрів від лінії фронту. Вони продемонстрували СNN відео, зняте за декілька днів до розмови, на якому видно широку мережу бліндажів, брезентів і транспортних засобів, ретельно розставлених уздовж лісосмуг. (https://edition.cnn.com/2025/05/08/europe/ukraine-cynical-about-putin-ceasefire-latam-intl?iid=cnn_buildContentRecirc_end_recirc).
Польських солдатів в Україні не буде
Про це пише польське видання «Wprost», посилаючись на заяву заступника міністра національної оборони Польщі Цезарія Томчика. Той відреагував на слова спецпредставника американського президента Д. Трампа з питань України Кіта Келлога. Зокрема, 13 травня К. Келлог відзначав, що наразі 3 або 4 європейські держави, серед яких він назвав Францію, Великобританію, Німеччину та Польщу, можуть надіслати миротворчі сили до України в рамках американського плану переговорів і розмістити їх на захід від річки Дніпро, далеко від лінії зіткнення.
Проте Томчик спростував сказане Келлогом та заявив, що про участь польських військових у миротворчому контингенті не йдеться. За його словами, жодні переговори з цього питання не ведуться. «Польща має іншу мету, вона буде забезпечувати можливу миротворчу місію з території Польщі, надаючи POLLOG HUB у Жешуві та логістику для забезпечення місії», – зазначив міністр національної оборони Польщі.
Видання підкреслює, що польський уряд постійно заперечує будь-які наміри відправити війська на територію України. Хоча заява посланця Д. Трампа могла бути пов'язана з останнім візитом польського прем’єр-міністра Дональда Туска та лідерів Великої Британії, Німеччини та Франції до Києва, вона не відповідає наративу, що формувався польським урядом. Про відсутність таких намірів постійно кажуть і міністр оборони країни Владислав Косиняк-Камиш, і міністр закордонних справ Радослав Сікорський (https://www.wprost.pl/kraj/12013567/wyslannik-trumpa-mowil-o-polskich-zolnierzach-w-ukrainie-mon-reaguje.html).
Російські спецслужби втягують українців у диверсійну діяльність на території Німеччини
14 травня одне з найбільш топових німецьких медіа «Deutsche Welle» розмістило новину про затримання на території Німеччини та Швейцарії трьох чоловіків – громадян України за підозрою у диверсійній діяльності. На думку генерального прокурора Німеччини, вони погодилися здійснювати підпали та вибухи на об’єктах вантажних перевезень ФРН за дорученням російських спецслужб.
Перше затримання, за даними німецьких правоохоронців, відбулося 9 травня в Кельні. Другий підозрюваний був затриманий на день пізніше в Констанці. Обох чоловіків вже допитали слідчі і вони перебувають під вартою. Третього підозрюваного затримали 13 травня у швейцарському кантоні Тургау, і він має постати перед німецьким судом. За словами німецької прокуратури, підозрювані мали намір надсилати з Німеччини пакети з вибуховими або запалювальними пристроями отримувачам в Україні, і ці пакети мали би спалахнули під час транспортування. Один із затриманих у кінці березня відправив два тестових пакети, в яких, зокрема, були GPS-трекери.
Генеральний інспектор бундесверу генерал Карстен Бройер, а також представники німецьких спецслужб - Федеральної служби розвідки (BND) та Федерального відомства з охорони конституції (BfV) – неодноразово попереджали про російську диверсійну активність і шпигунство в останні місяці. Колишній керівник німецької контррозвідки (BfV) Томас Халденванг, зокрема, повідомляв, що у липні минулого року ледве вдалося уникнути авіакатастрофи через ймовірний підпал вантажного пакета. Пакет містив вибуховий пристрій, який спалахнув у логістичному центрі DHL у Лейпцигу та підпалив вантажний контейнер. (https://www.dw.com/de/sabotage-im-auftrag-russlands-drei-m%C3%A4nner-festgenommen/a-72537907).
Чому добровольці з Тайваню та Гонконгу допомагають українській армії
У матеріалі французького агентства RFI йдеться про участь іноземних добровольців у відбитті російської агресії. З початку російського вторгнення в Україну тисячі іноземних волонтерів приїхали, щоб простягнути руку допомоги українській армії. Серед цих добровольців, які походять з близько п'ятдесяти країн світу, є представники деяких азійських країн. Респондентами журналістів виступили троє добровольців-азіатів.
26-річний ветеран морської піхоти з Тайваню Пан, який вже тричі побував в Україні, каже, що хотів набути бойового досвіду. «Цей досвід допоможе нам захистити наш острів і передати те, чого ми навчилися, тайванській армії. Ми хочемо передати нашій армії і нашим співгромадянам, що означає воювати по-справжньому. Війна - це жахлива річ, і про неї не можна дізнатися з фільмів чи відеоігор. Вона жорстока, і ми сподіваємося, що вона не станеться між двома берегами Тайванської протоки…» – розповів Пан.
25-річний Джек Яо доєднався до лав оборонців України у 2022 році та займається в основному логістикою, медициною, транспортом. «Причини, через які ми втрутилися, пов'язані з можливим вторгненням Китаю… Багато людей ніколи раніше не чули про Україну. Іншими словами, якщо ви хочете, щоб інші жертвували для вас, ви повинні зробити перший крок», – каже він. 50-річний уродженець Гонконгу Едвін має за плечима досвід служби у британському королівському військово-морському флоті. Він покинув рідну землю у 2019 році після придушення демократичних рухів, а зараз є офіцером українських ВМС. «Українці підтримали рух парасольок у 2014 році та наш продемократичний рух у 2019 році. Коли я приїхав, записався на три роки в український флот. Я був поранений… Коли українці запитують мене, чому я прийшов їм допомагати, я відповідаю: тому що українці допомогли нам. Це був мій обов'язок - прийти і теж допомогти», – розповідає він.
Насамкінець журналісти підсумовують, що з орієнтовно 23-25 тисяч іноземних добровольців, які приїхали допомогти Україні у боротьбі з російськими загарбниками, приблизно третина загинули під час бойових дій (https://www.rfi.fr/fr/podcasts/%C3%A0-la-une-en-asie/20250516-venus-de-ta%C3%AFwan-hong-kong-ces-volontaires-face-%C3%A0-la-guerre-en-ukraine).
Молодого українця підозрюють у підпалах об’єктів, пов’язаних з британським прем’єром
У матеріалі BBC йдеться про підпали кількох об’єктів, пов’язаних із нинішнім прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. За підозрою у цих злочинах перед британським судом постав 21-річний українець Роман Лавринович, який працює будівельником та покрівельником. Наразі на слуханнях у Вестмінстерському магістратському суді, що відбулися 16 травня, він не визнав себе винним за жодним з епізодів і заявив, що бажає спілкуватися лише через перекладача. Наступне судове засідання заплановане на 6 червня.
Лавриновича заарештували за його адресою в Сіденхемі рано вранці у вівторок, 13 травня, а звинувачення було пред'явлене у четвер 15 травня. Розслідування проводило контртерористичне командування лондонської поліції через зв'язки постраждалих об’єктів з відомою публічною особою.
Відомо, що рано вранці 12 травня стався підпал входу до будинку в Кентіш-Тауні, де до часу свого обрання на посаду проживав прем’єр Стармер. В результаті пожежі ніхто не постраждав, наразі будинок орендує невістка прем’єр-міністра. Чотирма днями раніше на тій самій вулиці підпалили автівку, яку Стармер минулого року продав своєму сусідові. А вранці 11 травня пожежники ліквідували пожежу біля вхідних дверей будинку в Іслінгтоні, який також пов’язаний з британським прем’єром (https://www.bbc.com/news/articles/c1deg17d56po).
