Впродовж двох останніх тижнів (21 квітня – 4 травня 2025 року) Україна знову перебувала на шпальтах найбільших топових світових видань. Зокрема, крім вже традиційної теми мирних переговорів не вщухав інтерес до українських мінеральних ресурсів. Знайшлося місце і для військових ноу-хау, як-от наземні бойові роботи, торкалися питання рекрутингу до лав української армії молодих людей віком 18-24. Не оминули сумної долі української журналістки Вікторії Рощиної, закатованої рашистами у полоні. Про ці та інші ключові матеріали світових медіа про Україну читайте у нашому огляді.
Трамп примушує до переговорів
Американське видання «The New York Times» описувало становище сторін напередодні перемовин у Лондоні представників США, України та європейських партнерів. Зокрема, відзначено, що обидві сторони російсько-української війни принаймні публічно демонструють намагання здаватися зацікавленими у переговорах. Відзначається пропозиція Президента України Володимира Зеленського щодо продовження мінімум на 30 днів великоднього припинення вогню, а також щодо заборони ударів по цивільних об’єктах. Водночас вказується, що рф не погодиться на безумовне припинення вогню, вимагаючи поступок від української сторони, оскільки саме зараз російські війська здійснюють тиск на полі бою.
Президент США Дональд Трамп зі зрозумілих причин здійснює тиск на обидві сторони (йдеться про виконання ним власних обіцянок щодо закінчення війни). З початку повномасштабного вторгнення росії в 2022 році сторони не проводили публічних мирних переговорів, хоча вели переговори за лаштунками, часто через посередників. З початку війни росія та Україна неодноразово обмінювалися полоненими, включаючи обмін 19 квітня, коли повернулися понад 500 військовослужбовців. Минулого літа москва та Київ негласно вели переговори про мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі, Катар виступав посередником, проте угоду укласти не вдалося після початку боїв у Курській області.
Насамкінець видання відзначає, що, попри активно поширювану інформацію про настання перемир’я, росія продовжує тероризувати українські міста за допомогою ракет і дронів.
Війна роботів в Україні
А британське видання «The Telegraph» підготувало великий за обсягом матеріал, присвячений використанню новітніх військових технологій на полі бою в Україні. Зокрема, окрім вже відомих повітряних дронів, наші зброярі досліджують та використовують на практиці безпілотні наземні транспортні засоби (БНТЗ). Прикладом є розробка українських інженерів під назвою «Змій», яка керується дистанційно та використовується для розмінування.
За словами розробників, акцент не на заміщенні піхоти, а на інтеграції роботів у військові операції, щоб отримати технологічну перевагу над росією у війні на виснаження. Понад 500 стартапів оборонної галузі, що спеціалізуються на дронах, працюють у таємних місцях по всій Україні, тоді як великі потоки інвестицій, пожертв і державних контрактів стимулюють інновації. Україна стала першою армією в світі, яка створила окремий рід військ – Сили безпілотних систем.
Експерт британського аналітичного центру Henry Jackson Society Давид Кириченко відзначає, що Україна є світовим лідером у робототехніці, причому наша країна навчилася виготовляти не ресурсно затратні, а дешеві у виробництві практичні речі. Порівняно з повітряними дронами, технологія БНТЗ все ще розвивається, а її розгортання на фронті було повільним і нерівномірним. Але експерти кажуть, що ситуація швидко змінюється. До прикладу, перша атака роботами російських позицій, що сталася наприкінці грудня минулого року під Липцями на Харківському напрямку, була успішною та спричинила справжню паніку серед ворога.
Крим як ключова точка потенційних переговорів
Топове американське видання «Associated Press» розглядає умови потенційних переговорів про закінчення війни та аналізує роль Криму як їх центральної точки. Одразу робиться прогноз, що з даним питанням буде надзвичайно складно. Президент США Трамп критикує українського лідера Зеленського за його неодноразові заяви про необхідність зберегти під владою України всіх її земель, в тому числі - Криму.
Також відзначається, що у березні 2014 року росія доволі легко зуміла захопити Кримський півострів і скористалася слабким становищем тодішніх Збройних Сил України, відсутністю політичних рішень київської влади щодо його утримання. Унікальне розташування Криму робить його стратегічно важливим активом, і росія боролася за нього впродовж століть. Для будь-якої зі сторін теперішньої війни володіння Кримом є ключовим для контролю в Чорному морі — критично важливому коридорі для світового зерна та інших товарів.
Перед повномасштабним вторгненням москва розгорнула війська в Криму, що дозволило російським силам швидко захопити великі частини південної України в перші тижні війни. У той же час з початком війни Україна теж атакувала територію Криму з допомогою безпілотників і ракет: вражала судна Чорноморського флоту, склади з боєприпасами, військові аеродроми та бази, а також двічі улюблене дітище путіна – Кримський міст. Хоча Трамп заявив, що ніхто не просить Україну визнати Крим російською територією, неясно, чи пропозиція США передбачала би визнання Вашингтоном його таким, це стало би відступом від років власної зовнішньої політики.
Про рекрутинг молодих
Британське агентство «Reuters» спробувало розібратися з умовами та особливостями здійснення рекрутингової кампанії серед молодих людей віком 18-24 років в Україні. За два місяці після того, як Україна розпочала національну кампанію з набору молоді для служби у стомлених і вікових збройних силах терміном на рік, за словами Павла Паліси, військового радника Президента Зеленського, контракти підписали менше 500 осіб. П. Паліса наголосив, що це тільки початок схеми, яка була обмежена шістьма бригадами, перш ніж розширитися до 24.
Журналісти агентства опитали кількох молодих чоловіків, які наразі підписали контракт, проходять військову підготовку та через деякий час відправляться на передову, про їх мотивацію. Зокрема, 20-річний Павло Брошков розповів, що розглядає військову службу як свій обов'язок і хоче вберегти свою шестимісячну доньку від жахів, які він пережив, зростаючи під час конфлікту. Як молодий батько він мріє купити квартиру для своєї сім'ї, тож Брошкова зацікавили фінансові умови схеми набору молоді 18-24-років, готових зайняти бойові посади. Олександр Мороз, військовий інструктор однієї з бригад, сказав, що більшість молодих чоловіків, яких він навчав, привабили фінансові пільги, хоча описав цей набір як «краплю в океані» в спробах знизити середній вік на передовій.
Інші опитані по-різному пояснювали, чому підписали контракт: прагнуть захистити Батьківщину, мати більший контроль над своєю долею, ніж просто бути призваними, потенційно побудувати військову кар'єру. А от для 18-річного Юрія Бобришева, котрий першим взяв участь у програмі, мотивація воювати є особистою. Юнак зумів втекти з окупованої росіянами Волновахи у 15-річному віці, і його до цього часу переслідують спогади про злочини окупантів, а також пам’ять про брата, який загинув там.
Інтерв’ю Віталія Кличка
Британська медіакомпанія BBC розмістила ключові тези з інтерв’ю міського голови Києва Віталія Кличка для програми BBC “Radio 4 Today”. Він виступав через кілька годин після того, як російський ракетно-дроновий напад на Київ забрав життя 12 людей і поранив більше 80-ти. Очільник столиці припускає, що Україні, можливо, доведеться відмовитися від території в рамках мирної угоди з росією на тлі зростаючого тиску з боку президента США Д. Трампа щодо територіальних поступок. Проте Кличко наголосив, що український народ ніколи не прийме окупацію з боку росії.
Британці відзначають, що мер Києва та Президент України є політичними опонентами. Мер неодноразово звинувачував Президента та його команду у спробах підриву його політичного авторитету. У зауваженнях після його інтерв'ю BBC щодо можливої відмови України від території, В. Кличко сказав, що він «не сказав нічого нового», що багато світових політиків і медіа обговорюють це як потенційний результат мирної угоди. «Ми розуміємо, що сценарій, що передбачає територіальні поступки, суперечить нашим національним інтересам, і ми повинні боротися проти його реалізації до самого кінця. Це вимагатиме надзвичайних зусиль як з нашого боку, так і з боку європейських партнерів», – додав пан Кличко.
Після руйнівного російського удару по столиці журналісти BBC стали свідками ліквідації наслідків прильотів та поспілкувалися з жителями Києва. Зокрема, вчителька Світлана, школа якої знаходиться неподалік місця одного з прильотів і теж постраждала, каже, що не вірить у те, що росія зупиниться, навіть якщо Україна відмовиться від Криму. Вона підтримує позицію В. Зеленського і вважає, що він висловлює думку всіх українців. Водночас інша респондентка Ольга, яка допомагала розбирати завали та виносити тіла загиблих і постраждалих, каже, що не вірить у перспективи закінчення війни та критично налаштована щодо чинної влади.
Ворог атакує на мотоциклах
Американський телеканал CNN підготував матеріал про тактику використання російською армією мотоциклів і квадроциклів у війні проти України. Так, наголошується, що ворожі війська використовували мотоцикли та квадроцикли в кількох районах лінії фронту більше ніж рік, намагаючись уникнути українських дронів. Але Інститут вивчення війни у Вашингтоні каже, що останнє російське відео «вказує на те, що російська армія, ймовірно, розробляє тактичну доктрину систематичного наступального використання мотоциклів і може готуватися до збільшення їх кількості».
Україна очікує великого російського наступу в найближчі місяці, оскільки москва намагається захопити більше території до будь-якої угоди про припинення вогню. Опитані CNN українські військові називають атаки російських мотоциклістів «банзай-атаками». Один з українських командирів, Андрій Отченаш сказав, що мотоцикли призначені для бліцкригу, але втрати на російському боці дуже високі. «Вони можуть дуже швидко просуватися, потрапляти за лінії», - сказав він. А підполковник Павло Шамшин сказав, що використання мотоциклів є змішаним благом для російських військ: їх швидкість і маневреність допомагають уникнути українських дронів, але шум мотоцикла заважає водіям чути дрони.
Минулого року Міністерство оборони Великої Британії заявило, що росіяни дедалі частіше використовують позашляхові мотоцикли та всюдиходи для нічних атак. Але зазначило також, що українські FPV-дрони, які летять у ціль, вже продемонстрували, наскільки вразливими є такі незахищені транспортні засоби.
Про долю журналістки Вікторії Рощиної
Одне з найбільш відомих американських видань «The Washington Post» присвятило розгорнутий матеріал долі української журналістки Вікторії Рощиної, закатованої російськими окупантами у полоні. Тіло Вікторії, передане українській стороні лише 14 лютого цього року, було настільки знівечене, що встановити його приналежність вдалося лише за результатами ДНК тесту; до того ж, були відсутні деякі внутрішні органи.
27-річну В. Рощину росіяни захопили у серпні 2023 року на окупованих територіях, коли вона збирала матеріали про репресії проти українців. Та більшу частину свого ув’язнення вона провела у СІЗО-2 м. Таганрог Ростовської області, де були ув'язнені тисячі українських мирних жителів, згідно з інформацією українських посадовців, ООН та правозахисників. Багато хто, як і Рощина, були затримані без офіційних звинувачень і утримувалися без зв'язку впродовж багатьох місяців. Спеціальний доповідач ООН з питань тортур Аліса Едвардс каже, що російські тюремники застосовували до ув’язнених українців різні види тортур, і вважає це частиною російської військової політики, зважаючи на їх систематичність та організованість.
Поводження з ув'язненими українськими мирними жителями є однією з найжорстокіших і найменш досліджених частин ведення війни кремлем. В. Рощина хотіла розкрити цю добре замасковану в'язничну систему, доки її власні зникнення та смерть не стали символом порушення росією законів війни. Коаліція з 45 міжнародних журналістів, очолювана паризькою організацією «Forbidden Stories», включно з «The Washington Post», продовжила роботу Вікторії та провела багатомісячне розслідування її смерті, комплексу Таганрог, мережі в'язниць і тимчасових місць утримання, що простягаються від окупованої частини України до півночі росії.
Колонка Андрія Єрмака для «The Guardian»
30 квітня у розділі блогів британського видання «The Guardian» вийшов авторський коментар очільника Офісу Президента України Андрія Єрмака, у якому той аналізує причини, які підштовхнули рф пропонувати триденне припинення вогню 8-10 травня, а також вплив західних санкцій на окремі галузі російської економіки. Так, А. Єрмак відзначає той факт, що діючі наразі санкції значно дошкуляють російській авіації, оскільки обмежують доступ до західного ринку для російських авіакомпаній і блокують імпорт критично важливих запчастин, послуг з обслуговування та іншого обладнання, включаючи товари подвійного призначення, які можуть бути використані для військових цілей.
На думку Єрмака, авіаційні санкції є як потужним символом, так і практичною перешкодою для росії. Межі між приватним і державним секторами в російській військовій економіці розмиті, особливо в авіації. Авіакомпанії не є простими жертвами режиму санкцій, а активними учасниками підтримки незаконного вторгнення росії в Україну. Підсумовуючи, А. Єрмак звертає увагу, що той факт, що російські чиновники зробили зняття авіаційних санкцій пріоритетом у дипломатичних каналах. Тож санкції ефективні, працюють, і західні політики повинні це розуміти. «Поки росія залишається відданою своїй незаконній агресії, небо повинно залишатися закритим для російських перевізників», - каже Єрмак. Будь-яка дія, яка послаблює цю позицію, зміцнить можливості росії отримувати підсанкційні технології, підвищить її військову логістику та заспокоїть її населення.
Українсько-в’єтнамські історичні паралелі
У матеріалі британського видання «The Telegraph» журналіст Семюел Ремені проводить цікаві історичні паралелі. Так, він згадує, що наприкінці квітня 1975 року війська комуністичного Північного В’єтнаму після швидкого наступу захопили Сайгон - столицю демократичного Південного В’єтнаму. Ці події завдали жахливого удару по престижу США і поклали кінець їх багаторічній боротьбі проти комуністичної експансії у Південно-Східній Азії. Активне бажання тодішнього президента США Річарда Ніксона вийти з непопулярної серед американців в’єтнамської кампанії підштовхнуло його до проголошення «миру з честю» у січні 1973 року і відходу від в’єтнамських справ призвело до краху демократичних сил В’єтнаму.
Через півстоліття таку ж помилку ризикує повторити нинішній американський президент Д. Трамп. Після більш ніж трьох років стійкого опору російській військовій агресії Україна стикається з величезними труднощами, а росія нерівномірно розширює свій контроль над східною Україною, має структурні переваги у військових матеріалах і людських ресурсах.
Автор статті застерігає, що повторення «Сайгону 2.0» на українських землях та їх окупація росією призведе не тільки до страшної трагедії з геноцидом і насильницькою асиміляцією українців, воно стане сильним ударом по позиціях Америки в усьому світі: росіяни можуть вторгнутися до сусідніх держав, як-от Грузія та Молдова, анексувати Білорусь або випробувати на міцність 5-ту статтю НАТО, атакувавши країни Балтії. На фоні цього можуть значно посилитися позиції Китаю та Індії, а Європа буде змушена спиратися на власні сили, позбавлена американської підтримки. В ім'я Америки Трамп ризикує спостерігати за кінцем американського домінування та народженням пост-гегемонного багатополярного світового порядку. Щоб відвернути цей процес, автор закликає припинити потурати агресору, неухильно підтримати Україну та домогтися миру через силу.
Як українські мінерали вплинуть на ринок світових ресурсів
У статті геологині з університету Плімута Муніри Раджі, що вийшла 30 квітня у британському виданні «The Independent», обговорюються питання світової потреби у рідкісноземельних металах і можлива роль українських мінералів у задоволенні цієї потреби. Авторка матеріалу відзначає, що на території України понад 2,5 мільярди років тому сформувалася одна з найвидатніших геологічних формацій світу, відома під назвою «Український кристалічний щит». Геологічні процеси, які відбувалися на цій території, були сприятливими для утворення покладів таких мінералів, як літій, графіт, марганець, титан і рідкісноземельні елементи. Усі ці мінерали є критично важливими для сучасної промисловості та глобального переходу до зеленої енергії. В Україні є родовища, що містять 22 з 34 критичних мінералів, визначених Європейським Союзом як необхідні для енергетичної безпеки.
М. Раджі вважає так: незважаючи на те, що самі США мають багато з тих же критичних мінералів, що і Україна, історично вони були змушені передавати видобуток та переробку іншим країнам через екологічні норми, високі витрати на оплату праці та більш дешеві іноземні ринки. Це призвело до залежності від Китаю, який зараз домінує у видобутку та переробці критичних мінералів. Тому Штати прагнуть диверсифікації постачання, налагодження надійних і стійких ланцюгів постачання. А про важливість рідкісноземельних металів можна говорити на прикладі того ж літію: приблизно 80% його світового видобутку йде на виробництво акумуляторів. Великі автомобільні виробники інвестують мільярди у виробництво електромобілів, що сприяє беспрецедентному попиту на мінерали, які живлять цю технологію.
Насамкінець авторка стверджує: коли угода про мінерали між США та Україною повноцінно запрацює, наша країна зможе фінансувати внутрішню інфраструктуру, зростання промисловості, робочі місця та економічне відновлення.
