banner

Коли гармати не мовчать: що відбувається на чернігівському прикордонні

На фоні активних бойових дій, які відбуваються останніми тижнями на Донецькому напрямку фронту російсько-української війни, прикордонна війна на Чернігівщині не є в фокусі уваги медіа. А тим не менш тут відбуваються події, які хоча й не мають глобального впливу на загальну ситуацію, але все ж можуть свідчити про зміну тактики росіян по нанесенню ударів по об’єктам української інфраструктури.

Прикордоння у вогні

Для розуміння ситуації слід привести дані тільки одного дня прикордоння Чернігівської області згідно офіційних даних. Наприклад, протягом доби 3 жовтня під удар потрапили чотири громади: Новгород-Сіверська, Семенівська, Городнянська та Сновська. Загалом прикордонники зафіксували 52 вибухи, причому в списках засобів ураження фігурують КАБи, FPV-дрони, скиди з БПЛА та міномети.

З деякого часу все частіше в зведеннях почали фігурувати й більш потужні ударні дрони. Мова йде перш за все про нові модифікації відомих з 2022 року ударних дронів-камікадзе типу «Шахед» (станом на зараз це ліцензійні варіанти «Герань-2»), які вкрай масово використовуються росіянами в якості ерзац ракет тактичного призначення. Так, тільки за серпень 2024 року офіційно було зафіксовано використання 789 дронів, а всього станом на 20 серпня вважається, що росіяни з літа 2022 року використали 13 315 таких апаратів.

Дуже довго «Шахеди» були такою собі «довгою рукою», а ціллю були об’єкти в центральних і західних областях країни. Однак вже більше року вони активно використовуються і для ударів по прифронтових регіонах, в тому числі і Чернігівщини. Характерний приклад – удар ввечері 21 серпня 2023 року по будівлі міської ради у Семенівці.

Типова ситуація в повітрі Чернігівської та Сумської областей останнім часом. Зверніть увагу на різні маршрути дронів. Джерело – ТГК «Корюківський партизан»

Змінюють тактику і відпрацьовують нові методи

Чому росіяни, так би мовити, «стріляють з гармати по горобцям», використовуючи таку дальнобійну зброю по цілям, які є в зоні досяжності інших (більш дешевих і дуже часто більш ефективних) засобів ураження?

Тут відповідь очевидна – ворог нині відпрацьовує на території Чернігівщини кардинально нові модифікації цих смертоносних апаратів. Так, під час відбиття чергового масового російського дронового удару 25 вересня був збитий дрон зі встановленим терміналом супутникового зв’язку Starlink. Як відомо, в РФ такі станції не працюють, але працюють на території України.

Таким чином, стало відомо про появу нової модифікації «Герані», яка чисто теоретично дозволяє керувати ними дистанційно. І це може зовсім змінити ситуацію на фронті, так як новий «Шахед»/«Герань» може наводиться на ціль, як FPV-дрони. До цього дрони наводились виключно по координатам і використовувались для ударів виключно по великих нерухомих цілях у глибині української території, а зараз оператор БПЛА може змінювати маршрут, виходячи з зони роботи протиповітряної оборони, та вражаючи, наприклад, рухому ціль або наносячи удар по іншій цілі, якщо основна прикрита засобами ППО.

Однак очевидно, що нова система управління ще не доведена до робочого стану, і тому зараз Чернігівщина виступає в ролі такого собі полігону для відпрацювання певних методик управління. Саме з цим, наприклад, пов’язані такі доволі довгі періоди повітряних тривог в регіоні. Так, повітряна тривога на Чернігівщині 6 жовтня тривала 11 годин 37 хвилин. За словами військових, дотичних до роботи ППО області, за цей час росіянські безпілотники в повітрі на великій висоті (до двох кілометрів) просто «нарізали вісімки», що опосередковано може свідчити про умовно тренувальний характер їх місії.

Один з «шахедів», примусово посаджений засобами РЕБ. Чернігівська область. Фото з особистого архіву Михайла Жирохова.

Дрони над Білоруссю

З новими дронами можуть бути напряму пов’язані й відомі випадки заходу «Гераней» під час чергового ракетно-дронового удару в повітряний простір сусідньої Білорусі саме з території Чернігівської та Київської (в районі зони відчуження ЧАЕС) областей. І ці випадки стали настільки масовими, що наші північні сусіди вимушені підіймати в повітря свою авіацію для боротьби з ними.

Так, за даними аналітичного проєкту «Беларускі Гаюн» близько 12:55 3 жовтня три дрона залетіли з Чернігівщини в напрямку Гомельської області Білорусі: два перелетіли в районі Нової Гути і пішли на Гомель, а ще один зайшов у районі Лоєва і рухався в напрямку Хойників. Мало того, один з них вибухнув у місті Калінковичі.

Маршрути «Шахедів», які 3 жовтня 2024 року зайшли в повітряний простір Республіки Білорусь. Джерело – ТГК «Беларускі Гаюн»
Маршрути «Шахедів», які 5 вересня 2024 року зайшли в повітряний простір Республіки Білорусь. Джерело – ТГК «Беларускі Гаюн»

Причини такої нетипової поведінки росіянських дронів наразі невідомі. Одним із варіантів пояснення є можлива робота українських засобів радіоелектронної боротьби, які в якийсь цікавий спосіб ставлять перешкоди для системи управління «Геранями». Однак тоді не зовсім зрозуміло, для чого відправляти «викрадені» у такий спосіб «Шахеди» до Могильова чи Вітебська замість того, щоб направити їх у бік Росії, яка їх запустила.

Не дронами єдиними

Однак не тільки «Шахеди»/«Герані» становлять реальну загрозу для Чернігівського прикордоння. Це красномовно показали події в Гірську Сновської громади, де 3 жовтня близько 11:20 росіяни поцілили в чергу людей, які прийшли заправляти газові балони. Спочатку це був артилерійський обстріл, в результаті якого була уражена автівка  зі скрапленим газом. До російського кордону всього 5 кілометрів, що означає, що Гірськ розташований в зоні досяжності будь-яких артилерійських систем, які знаходяться на озброєння росіянської армії. Коли люди після артобстрілу прийшли гасити пожежу, то росіяни скинули вибухівку з дронів. В результаті троє людей, серед яких 6-річна дівчинка, загинули. Ще четверо, в тому числі 11-річна дівчинка та 4-річний хлопчик, зазнали поранень.

Очевидно, що це терористичний акт, направлений виключно проти цивільного населення, але він яскраво продемонстрував той факт, що фактично заходи з евакуації мирних мешканців з прикордонних населених пунктів, які проводить обласна військово-цивільна адміністрація не достатньо ефективні. Адже в зоні ураження залишається ще доволі багато цивільних, в тому числі і дітей. Зрозуміло, що евакуація – це дуже непростий комплекс заходів, але життя людей все ж таки повинно бути пріоритетом в діяльності влади.

Один з БПЛА «Герань»/ «Шахед», збитий в Чернігівській області 3 вересня 2024 року. Фото з особистого архіву Михайла Жирохова.

Днями в ударах по чернігівському прикордонню росіяни почали все активніше використовувати й планеруючі боєприпаси з модулем керування УПМК, які більш відомі як просто КАБи. Поодинокі випадки використання такої зброї фіксувались і раніше, але зараз їх стало в рази більше. І скоріш за все це пов’язано з проведенням українською армією операції в Курській області. Незважаючи на бравурні повідомлення російських пропагандистських медіа про перемоги, однак в реальності російське командування побоюється розгортання бойових дій також і в двох інших прикордонних областях – в Бєлгородській та Брянській. І діючи нібито на випередження, російські військові намагаються наносити удари по об’єктам військової інфраструктури. Щоправда, раз від разу під удар попадають цивільні об’єкти.

Це опосередковано може свідчити про недостатність розвідувальних даних. Росіяни не мають достатньої кількості супутників, а розвідувальні дрони в умовах лісів малоефективні, тому основними джерелами розвідувальної інформації є тільки діяльність місцевої агентури (з цим СБУ доволі успішно бореться, в ЗМІ є доволі багато інформації про це) або робота диверсійно-розвідувальних груп. Однак після подій 28 липня, коли на території колишнього Семенівського району була знищена така диверсійно-розвідувальна група Сил спеціальних операцій ЗС РФ зі складу Центру спеціального призначення «Сенеж», їх активність зведена до мінімуму. Нагадаю – тоді було вбито п'ятьох російських офіцерів, тіла яких залишились на місці бою разом з трофейною зброєю.

Напади російських диверсантів на цивільний автотранспорт на прикордонні давно стали реальністю. Фото з особистого архіву Михайла Жирохова.
Зброя та амуніція групи спецназу Центру спеціального призначення «Сенеж» російської армії, знищених в Семенівському районі 28 липня 2024 року. Фото з особистого архіву Михайла Жирохова.

* * *

Підводячи проміжні підсумки, на жаль слід зазначити, що найближчим часом навряд чи можливо говорити про якесь зменшення вогневого тиску росіян на Чернігівське прикордоння. Як і раніше, основним фактором ризику є бажання росіян постійно тримати в напрузі наші прикордонні території, які Путін вже поспішив визнати «санітарною зоною», де активність українського війська повинна бути зведена до мінімуму. А це означає, що поки там є хоча б якась діюча цивільна інфраструктура, то удари будуть продовжуватись.