Вперше в світовій історії країна, яка фактично не мала військового флоту, змогла виграти битву за море. І, як не дивно, але ця країна – Україна, яка з 2022 року фактично витіснила російський Чорноморський флот з його баз в окупованому Криму, завдавши колосальних втрат і забезпечивши собі безперешкодне цивільне торгове судноплавство. І для цього були використані кілька способів ведення асиметричної війни. Крім ударів по місцях базування Чорноморського флоту Росії крилатими та знищення кораблів у відкритому морі протикорабельними ракетами, основну роль відіграли морські дрони-камікадзе. А вони є типом озброєння, що вперше настільки широко застосовується в бойових діях XXI століття.
Як і коли з'явилися морські дрони
Ідея завантажувати військові кораблі горючою речовиною та пускати їх у бік супротивника з'явилася ще III столітті. Такі кораблі отримали назву брандер (від німецького «горіти»), були некерованими й пливли до ворога за течією.
Перший безекіпажний дрон-камікадзе сучасного типу створений Німеччиною в 1915 році для прориву морської блокади з боку Британії. Результатом роботи інженерів став так званий Fernlenkboot, побудований у кількості 17 одиниць. Цей апарат мав на борту 700 кг вибухівки та два бензинові двигуни Maybach потужністю 210 кінських сил, завдяки чому міг розвивати швидкість до 30 вузлів на годину (понад 55 км/год). Але його радіус застосування обмежувався можливостями існуючої на той час системи управління і становив приблизно 20 км.
Справа у тому, що подача команд з берегового поста управління на Fernlenkboot відбувалася за допомогою кабелю, котушка з яким розміщувалася на самому катері. А для корекції руху дрона передбачалося використання гідролітака, який мав передавати дані на береговий пост управління за допомогою радіозв'язку (чергове підтвердження того, що більшість сучасних зразків озброєння мають німецьке коріння).
Німецький морський дрон Fernlenkboot, 1917 рік
У полігонних умовах така система управління працювала саме так, як задумали конструктори, але в реальних умовах вдалося провести лише одну атаку: 28 жовтня 1917 року катер-камікадзе FL-12 пошкодив британський монітор HMS Erebus біля берегів Бельгії.
Доволі активно подібні апарати використовували японці в часи Другої світової війни (щоправда, безекіпажними їх назвати не повертається язик), а у наш час їх поновили єменські хусити для ударів по американських військових судах у Червоному морі.
Російсько-українська війна
Після широкомасштабного вторгнення Росії Україна дуже обмежено могла протистояти ворогуна Чорному морі, адже фактично після анексії Криму можливості військово-морського флоту були вкрай обмежені. Крім використання по факту експериментальних протикорабельних ракет «Нептун», почали розробляти й інші варіанти протидії російському флоту. І майже одразу – влітку 2022 року - «на сцені» з’явились безекіпажні морські катери.
Початкова стратегія використання таких апаратів була дуже простою та передбачала, що дистанційно керований катер з бойовою частиною повинен наблизитися до ворожого корабля у відкритому морі на мінімальну відстань, щоб завдати максимальної шкоди.
Як і у випадку з безпілотними літальними апаратами, зусилля з розробки та виробництва лягли на приватні компанії та волонтерів. З самого початку розвиток морських дронів пішов за двома основними напрямками, які курували два певним чином конкуруючі між собою відомства. Так, у Головного Управління розвідки з’явились апарати типу Magura, а у СБУ - Sea baby.
Magura
Цей морський дрон зазнав ряд суттєвих змін – від примітивного V.1 до супер-технологічного V.7. Розробка почалася в травні 2022 року і перша модель мала шестиметровий корпус рибальського човна, урізаний для зменшення профілю.
З чого починалось розробка українських морських дронів - Magura V1
Випробування були достатньо багатообіцяючі, що призвело до появи Magura V.2. Це вже був гідроцикл з двигуном внутрішнього згоряння. Довжину зменшили приблизно до 5 метрів, але й загальний профіль трохи збільшився. Однак і цей апарат можна розглядати лише як проміжний варіант до Magura V.3, який і запустили в малосерійне виробництво. Бойова частина за експертними оцінками сягала 150 кг.
Ось цей апарат і пішов у бій. Про появу нової зброї росіяни вперше дізналися 21 вересня 2022 року, коли один такий апарат через технічні проблеми викинуло на берег біля окупованого Севастополя. Він не справив враження – просто модернізований гідроцикл - і після візуального огляду його просто підірвали.
А вже 29 жовтня сім морських дронів атакували російські кораблі в бухті Севастополя. Після цього було ще кілька успішних атак, що змусило окупантів ховати свої кораблі в бухти, а їхню оборону додатково посилювати.
Однак українські інженери на цьому не зупинялись, і нині основним типом морського дрона для підрозділів ГУР є Магура V.5. Саме завдяки операторам цих дронів знищені та пошкоджені кілька цінних кораблів російського флоту. Це великий десантний корабель «Цезар Куніков» (14 лютого 2024 року біля берегів тимчасово окупованого Криму неподалік міста Алупка), патрульний корабель «Сергей Котов» (5 березня 2024 року). І це тільки ті, які точно можна прив’язати до дій морських дронів. А станом на серпень 2025 року Україна знищила загалом 13 кораблів і суден Чорноморського флоту РФ (з 70 наявних на весну 2022 року).
Однак Magura цікавий не тільки як сучасний брандер, а і як платформа для розміщення різного озброєння. Так, вкрай успішними стали два варіанти катера ППО - Magura V.6, озброєні двома авіаційними ракетами Р-73 вітчизняного виробництва та Magura V.7 з двома AIM-9L Sidewinder американського виробництва.
Викинутий на берег після удару по Новоросійську Magura V6
Причому Magura V.7 став удвічі більшим за свого попередника Magura V.5 і завдяки розширеному корисному навантаженню став повноцінною багатоцільовою платформою. Новий 7,2 метровий корпус зі склопластику має повну масу 3400 кг — на дві тонни більше за попередню модель. Збільшення габаритів вплинуло на швидкісні характеристики: крейсерська швидкість нині становить 23 вузли, а максимальна — не менше 39-ти. Водночас покращилися морехідні властивості: дрон впевнено працює за умов хвилювання моря до 3 балів, тоді як Magura V.5 мав обмеження до 2 балів.
Морський дрон Magura V5
Характеристики Magura V.7 і наступних дронів
Одним із ключових напрямів у вдосконаленні стала автономність: дрон може виконувати завдання протягом щонайменше 48 годин, а при використанні генератора — до 7 діб. Завдяки збільшеним до 1200 літрів паливним бакам й економічному дизельному двигуну потужністю 270 кінських сил. дальність ходу зросла з 450 до 800 морських миль, що еквівалентно приблизно 1500 кілометрам.
Magura V.7 здатен нести до 650 кг корисного навантаження, що відкриває можливість одночасного оснащення бойовою частиною та додатковим озброєнням, зокрема, туреллю з кулеметом або спареною пусковою установкою для двох зенітних ракет.
.
Зенітний безкіпажний катер Magura V7
Незважаючи на те, що досвіду використання ракет класу «повітря – повітря» з безекіпажних морських платформ у світі немає ні в кого, нашим розрахунком вдалося збити кілька повітряних цілей. Так, 31 грудня 2024 року Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявило, що в результаті боєзіткнення в районі мису Тарханкут ракетами Р-73 вдалося збити один і пошкодити другий гелікоптер Мі-8. А 2 травня 2025 року в районі військово-морської бази Новоросійськ вже ракетою AIM-9L Sidewinder був збитий багатоцільовий винищувач Су-30.
Існує ще два варіанти Magura V.5, які доволі умовно можно назвати V.8 та V.9 – це так звані «дрононосці», кадри бойової роботи яких вперше були показані у документальному фільмі Артема Шевченка «Морський бій. Епоха дронів».
На кадрах поганої якості тим не менш можно розгледіти на V.8 звичайний човновий двигун з лопатевими гвинтами замість водометів та чотири контейнери з готовими до запуску FPV-дронами. На V.9 можна відмітити зовсім іншу форму корпусу та оснащення пусковою установкою для чотирьох ударних безпілотників літакового типу. На обох катерах можна помітити антени супутникового інтернету Starlink, що чисто теоретично дозволяє розширити радіус бойової роботи морських безпілотників до їх максимального запасу ходу.
З великою імовірністю, саме ці морські дрони неодноразово використовували для доставки засобів ураження до кримського узбережжя в операціях підрозділу Prymary ГУР МО. Відомо, наприклад, що в квітні 2025 року саме дрони, запущені з моря, уразили в акваторії окупованого півострову декілька бойових катерів росіян та зенітний комплекс «Тор-М2». Ну, й зрозуміло, що сама ідея наземної «Павутини» не з’явились нізвідки.
Sea baby
Про існування безпілотного апарата Sea Baby у складі підрозділу СБУ стало відомо 17 липня 2023 року, коли в результаті атаки надводними безпілотниками було істотно пошкоджено автомобільну частину так званого «кримського мосту». Власне, сам апарат більший за Magura і, відповідно, може нести потужнішу бойову частину – за деякими даними, це 500-ти кілограмова авіаційна бомба. Вочевидь, це виключно ударний варіант. Який, тим не менш, має оборонне озброєння. Мова йде про термобаричні РПГ РПВ-16 вітчизняного виробництва. Час від часу у відео були варіанти з двома, чотирма та шістьма такими «трубами». Оскільки ракети некеровані і мають дальність польоту близько 1000 метрів, їх використовувати для захисту від надводних загроз.
Морські дрони Sea baby в кількості
Не Магурою єдиною…
Крім двох основних типів морських дронів, в Україні існує ще маса розробок, про використання яких у бойових умовах інформації немає (поки що?). Так, на виставці DEFEA 2025 в Афінах був представлений багатоцільовий морський надводний дрон Seawolf від компанії Nordex. По суті, це модульна платформа, яку можна адаптувати для виконання різноманітних завдань на морі.
Базова версія Seawolf має довжину 7,5 м та ширину 2,2 м, висота корпусу – 0,52 м. Дрон оснащений дизельним двигуном потужністю 270 кінських сил і перевозить 1400 літрів пального. Заявлена дальність ходу понад 1600 кілометрів. Загальна вантажопідйомність – до 1650 кілограмів, а бойове навантаження – до 450 кг.
Sea Wolf
Система Seawolf побудована навколо базової платформи, основні компоненти якої - корпус, двигун, рушійна установка, зв’язок, оптика, системи керування - залишаються незмінними. Тоді як верхня палуба спроєктована таким чином, щоб забезпечити встановлення різного озброєння та обладнання відповідно до потреб.
Такий модульний підхід має на меті скоротити час адаптації до нових конфігурацій та зменшити витрати на технічне обслуговування. Конструктори стверджують, що на основі цієї надводної платформи можна випускати спеціалізовані дрони, в тому числі: човен ППО Seawolf R, човен прикриття Seawolf MG, човен прикриття Seawolf MGR з інтегрованим радаром, човен радіоелектронної боротьби Seawolf EW, а також міноносець Seawolf M та перевізник вантажів (повітряних безпілотників) Seawolf D.
Крім морських апаратів, існує ще як мінімум дві моделі річкових безпілотних надводних катерів. Так, компанія «НовіТехНет» створила безекіпажний дрон «Урсула» довжиною близько одного метра. Його універсальна конструкція дозволяє виконувати кілька завдань одночасно. Зокрема, дрон може проводити розвідку, моніторячи річки, канали та прибережні ділянки, або виконувати функції дрона-камікадзе, несучи вибуховий заряд для ураження ворожих цілей. Окрім цього, катер може транспортувати невеликий безпілотний літальний апарат (БПЛА), що дозволяє економити заряд батареї БПЛА та забезпечувати його появу в неочікуваних місцях.
А ще раніше в медіа була інформація, що Сили оборони України розпочали проведення випробування малого річкового безпілотного катеру Black Widow 2. Він теж, як і «Урсула», має довжину 1 метр, але масу 8 кг та розвиває швидкість до 40 км на годину. При цьому дальність дії - до 10 км. Безпілотник обладнаний камерою на поворотній платформі, яка здатна обертатись як в горизонтальній, так і вертикальній площині, що дозволяє використовувати його для розвідувальних місій. Загальне корисне навантаження складає 3 кг і при нагоді катер можна використовувати як камікадзе.
Річковий безпілотний Black Widow 2. Фото: стоп-кадр з відео Суспільне
Майбутнє морських безпілотників в Україні
Розвиток безекіпажних морських дронів в Україні не стоїть на місці. Так, наприклад, у майбутньому очікується посилення їхнього захисту – як активного, так і пасивного. Однак більшість експертів сходить у думках, що поки що найкращим варіантом посилення ефективності буде зміна тактики застосування, коли апарат на певній відстані від цілі просто пірнатиме під воду і вражатиме корабель супротивника нижче ватерлінії. У цьому випадку можливості для виявлення безпілотника різко зменшиться, а щільний шар води значно послабить вплив куль і снарядів. Крім того, пошкодження нижче ватерлінії кратно збільшить ймовірність затоплення цілі.
Керована морська торпеда «Толока»
Щодо більш конкретних планів розвитку українського флоту морських безпілотників, то вкрай перспективним напрямком є подальший розвиток таких експериментальних зразків, як керована морська торпеда «Толока» та підводний морський безпілотник «Марічка». Вони максимально непомітні, можуть нести досить серйозну бойову частину - за деякими даними, навіть кілька тонн бойового навантаження, а також здійснювати розвідку найвіддаленіших частин Чорного моря. На даний момент ні в кого у світі немає можливостей протидіяти їм. Однак є й серйозні недоліки – ці зразки досить складні у виробництві, управлінні та застосуванні. Тому залишається сподіватися на винахідливість та працьовитість наших розробників, щоб побачити ці підводні безпілотники у дії вже найближчим часом.
Морський дрон «Марічка». Фото: стоп-кадр з відео
