У перші дні липня в Чернігові тестували місцеву автоматизовану систему централізованого оповіщення (МАСЦО). У міській раді зазначають, що наразі встановлено додаткові нові електронні сирени. Їх основна перевага — не лише звукове, а й голосове інформування. Чернігівці вже чули разом із сигналом повітряної тривоги повідомлення голосом «Повітряна тривога», а також сповіщення про відбій. До того ж, система дозволяє як централізоване, так і локальне оповіщення — зокрема, у разі загрози в окремому мікрорайоні. Окрім того, МАСЦО тримає контакт з усіма екстреними службами.
Втім, поки чернігівці не в захваті від таких змін.
Лячно і незрозуміло
Журналістка Ірина Воробей пише:
“Коли Анечка Чепурна розповідала, що після тестування повітряної тривоги сіпається око, то я сміялася.
А коли в мене, здавалося, на балконі заволала жінка: «Увага, повітряна тривога! Перейдіть в укриття!» - чесно, було невесело.
Телеграм-моніторинги показували, що шахеди залітають на прикордоння. Час прильоту до Чернігова — приблизно 40 хвилин.
От я і думаю: якби нам продемонстрували, які ще були варіанти оповіщення у Чернігові? Це, мабуть, комісія збиралася, яка приймала до розгляду саме цей варіант”.
Її підтримує колега Ольга Чернякова: “Дітям особливо лячно. Бракує слів відтворити цей жах.”
“Вночі , коли воно програло відбій, - наснилось, що мене викрали інопланетяни, і це без іронії”, - ділиться Анна Чепурна.
“Здавалося, що ракета летить”, “Наче “мопед”, “ Я присіла, бо думала, що “шахед” летить”, “Я не чула старт, а відбій мене збив з пантелику, “Телеграм-канали пишуть, що відбій, а тут - знов виє”, “А що зі старим звуком було не так?” — і таких коментарів десятки.
Звісно, є й ті, хто нагадує, що зараз триває війна, і думати про мелодійність звучання сигналу тривоги не варто. Головне — що воно є і працює.
Добре, як є. А ще краще, коли питають, як треба
У 2023 році Чернігівська міська рада підписала меморандум із Благодійним фондом “Партнерство за сильну Україну”, у рамках якого і відбулася модернізація сповіщення. Фонд надав обладнання на суму понад 4,7 млн гривень, а муніципалітет своїм коштом монтував і налаштовував, витративши на це 1, 1 млн гривень. Система є комунальною власністю громади. Однак, наразі про громадські слухання щодо формату її роботи ніхто не чув.
“У тому і проблема, що у нас ніякого звʼязку немає між тими, хто приймає рішення, і тими, хто потім відчуває на собі/користується цими рішеннями.
Так було раніше і за купу років нічого не змінюється. Навіть більше — стає ще гірше. На жаль”, — пише громадська активістка Тетяна Романова.
“Партисипація в Чернігові вмерла”, — додає Ольга Палькова-Свірчевська.
“Громада має право обрати собі рингтон”, — коментує Андрій Потапенко.
Голос теж “не зайшов”
“Щодо голосу, мені щось підказує, що він відтворений нейромережею, і це погано. Бо саме цей голос позбавлений емоційного забарвлення, а воно дуже важливе в плані заспокоєння людей. ШІ, можливо, поки не може передати це. Тому вважаю за доцільне, щоб ці сигнали озвучила людина, — каже диктор Андрій Соколов. — Згадую свій досвід озвучування оголошень тривоги, які ми робили на радіо 24 лютого 2022 року, до речі, під час обстрілів. Ніхто не знав, як мають звучати ці сигнали, тому я робив так, як відчував на той час. А на той час було, м'яко кажучи, тривожно. Тому й озвучка вийшла тривожною.
Після деблокади Чернігова вирішили перезаписати ці сповіщення. І зараз на Українському Радіо Чернігів вони лунають саме так — без зайвої тривожності, аби не викликати паніку. Голосу передує сигнал "тілінь-тілінь", як на вокзалі, - знову ж таки, щоб не лякати людей”.
Несприйняття нового сповіщення — це нормально
Як стверджує психологиня Ярослава Половецька, дійсно зміна сигналу тривоги може бути сильним тригером. Це природна реакція нервової системи, особливо, якщо людина вже мала досвід реальної небезпеки.
“Багато людей зараз відзначають, що звук початку тривоги нагадує шахед, що падає. Це важлива деталь: сигнал сприймається не як попередження про небезпеку чи заклик зберегти себе, а як сама подія — наче вже «щось прилетіло». Це і викликає різкі емоційні реакції — паніку, відчуття безпорадності, ступор або агресію.
Попередній сигнал, що звучав на ноті «ля», теж був загрозливим, але поступово сприймався як умовна домовленість про ризик. Це ще раз показує, що звуки тривоги треба підбирати і тестувати набагато уважніше, залучаючи фахівців із психічного здоров’я. Сигнал має виконувати свою головну функцію — інформувати та допомагати зберегти життя, а не паралізувати страхом”, — констатує фахівчиня.
Вона зауважує, що в такі моменти варто застосовувати дихальні практики; дорослим - проговорювати з дітьми нові обставини; не забувати про відновлення після відбою (загорнути у ковдру, обійняти, дати теплого чаю тощо).
“Звикання до нового сигналу триває від декількох днів до декількох тижнів. Якщо внутрішня тривога стає занадто сильною, заважає жити й працювати, треба звернутись по допомогу до психолога чи психотерапевта.
Ми живем в умовах війни. І така реакція — нормальна”, — підсумовує Ярослава Половецька.
