banner

Четверте коло «битви» за Єлецький монастир у Чернігові

 

У вівторок, 27 травня, у Господарському суді Чернігівської області пройшло засідання по справі про повернення Єлецького монастиря від УПЦ МП  (ця церква, відповідно до висновків Держслужби з етнополітики, є структурним підрозділом російської РПЦ) заповіднику «Чернігів стародавній». На суді побував наш журналіст. 

 

Довго, доооовгооо справа робиться

брама
Біля брами Єлецького монастиря, світлина Сєргєя Карася


Це вже четверта ітерація цієї справи. Якщо не вдаватися у бюрократичні подробиці, зміст попередніх «серій» був наступний: у вересні 2021-го року сплив договір про безоплатне користування Єлецьким монастирем представниками УПЦ МП. Лише два роки потому, у вересні 2023-го заповідник «Чернігів стародавній» звернувся до суду з вимогою повернути собі майно Єлецького монастиря (а ця пам’ятка належить саме державі в особі заповідника) та виселити представників УПЦ МП. Втім, поки суд да діло, у жовтні 2023-го року міністерство культури опечатало Успенський собор Єлецького монастиря та ще кілька споруд заповідника, якими користувалися представники УПЦ МП. Втім, монахині лишилися на території монастиря. 

У січні 2024-го Господарський суд Чернігівської області став на бік УПЦ та відмовив заповіднику у виселенні релігійників (якщо цікаві юридичні деталі – рішення за посиланням)

Заповідник подав апеляцію і 4 липня 2024-го Північний апеляційний господарський суд був вже за музейниками: судовою Постановою зобов’язавши виселити УПЦ МП з Єлецького монастиря (текст судової постанови за посиланням). Так як то була апеляційна інстанція, це рішення одразу вступило у законну силу. 

Втім, то був ще не фінал: УПЦ МП подали у касацію (це вже третя судова інстанція) і у жовтні 2024-го колегія суддів Касаційного господарського суду своєю постановою (любителі пруфів можуть почитати її тут) відправило справу на нове коло розгляду у першу інстанцію – тобто у Господарський суд Чернігівської області. 

Так як там справа? 

під час засідання
Під час засідання 27 травня, світлина Сєргєя Карася


Напочатку травня сторони виступили зі вступними промовами. Втім, тоді не змогли закінчити останню: через ремонт, що триває у Господарському суді після наслідків обстрілу чернігівського Драмтеатру (так, у «драм» російські окупанти влучили давно, а відновлення не закінчене і досі) тоді сторони не змогли задати питання адвокатці Свято-Успенського монастиря УПЦ МП Ніні Костіній. 

Отже, засідання 27 травня почалося з запитань, котрі, втім, доволі швидко вичерпалися. Після чого суддя Андрій Сидоренко перейшов до вивчення доказів. 

На столі в судді нашому журналісту вдалося нарахувати 9 томів цієї справи. Однак все застрягло вже на першому томі: приблизно о 15-30 залунала повітряна тривога. Суддя оголосив перерву до 16-ої години, втім, зазначив: якщо до цього часу тривога не буде скасована, засідання відкладуть до 16 червня. О 16-й годині тривога на Чернігівщині ще лунала, отже, слухання справи має відновитися влітку. 

Петропавлівська церква, закони та суд 

адвокати
Адвокат Чернігівської і Новгород-Сіверської  єпархії УПЦ МП  Олександр Шамко та адвокатка Свято-Успенського монастиря УПЦ МП Ніна Костіна, світлина Сєргєя Карася


Секретар Єпархіального управління Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ МП протоієрей Ігор (Пидан) не захотів спілкуватися з нашим журналістом: 

— Не маю бажання. Ви однобоко висвітлюєте ситуацію і мої слова будуть викривлені так, як ви захочете, — обґрунтував свою позицію протоієрей Ігор (Пидан)

Адвокат Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії УПЦ МП Олександр Шамко (як він розповідав журналістам видання «ЧеLine», правник також є паламарем УПЦ МП) так само відмовився спілкуватися з журналістом, пославшись на громадянство автора цього тексту (якщо цікава ця історія, зануритися у неї можна за посиланням)

— Нам видаються законними наші позивні вимоги. Тому ми сподіваємося на справедливе рішення суду, — зазначила після засідання генеральна директорка заповідника «Чернігів стародавній» Наталія Реброва

Цікаво, що у переліку об’єктів, які заповідник просить суд повернути, немає Петропавлівської церкви Єлецького монастиря де і зараз продовжують перебувати представники УПЦ МП (буквально узимку в церкві встановлювали «буржуйку»). Як з’ясувалося, справа тут у плутанині з документами, адже наразі офіційно... невідомо кому належить ця церква: 

Реброва та Прокоф'єв
Гендиректорка «Чернігіва стародавнього» Наталія Реброва та адвокат заповідника Богдан Прокоф'єв, світлина Сєргєя Карася

— Комплекс Єлецького монастиря включає об’єкти державної власності і включає декілька об’єктів, власність яких на сьогодні не визначена. У томі числі (це стосується, — прим.) і Петропавлівської церкви, — пояснила пані Реброва. — Хочу повідомити: державою, в особі заповідника, оформлена земельна ділянка Єлецького монастиря. Наступним нашим кроком буде оформлення всіх об’єктів, які є на земельній ділянці державної форми власності – буде інвентаризація тих об’єктів, які перебувають на ділянці (Єлецького монастиря, — прим.). Зараз ми ведемо комунікацію з управлінням архітектури ОДА, які наполегливо рекомендують нам поставити на облік і Петропавлівську церкву. 

Також, як могли чути наші читачі, минулого тижня відбулися кілька подій, які можна навіть назвати знаковими саме у контексті релігійно-музейних питань. Першою з них стало звільнення директорка заповідника «Києво-Печерська лавра» Максима Остапенка, який заявив про тиск міністерства культури не тільки на його заповідник, а і на «багато інших національних заповідників» (конкретні назви установ екс-директор не називав)

За повідомленням  Держслужби з етнополітики, з 20 травня почалося дослідження афілійованості Київської митрополії УПЦ «з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена». Справа тут у тому, що спливли 9 місяців, протягом яких, за Законом «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій» (у народі його частіше називали «законом про заборону УПЦ МП») всі релігійні організації, що були пов’язані з Росією, мали відмовитися від цього зв’язку. І тепер держава має ще раз перевірити: чи виконали в УПЦ МП вимоги закону і чи досі ця організація є частиною російської РПЦ. 

На питання про те, чи вплинули ці дві новини на справу по Єлецькому монастирю, директорка «Чернігова стародавнього» відповіла наступне: 

— Дуже сподіваюся, що ці ситуації на упередженість суду не впливають. Щодо ситуації з «Києво-Печерською лаврою» — вона викликала певне занепокоєння у нас у всіх, але я можу із впевненістю сказати, що ніякого тиску (на заповідник з боку мінкульту немає, — прим.), — говорить Наталія Реброва.

 Отже, історія судових «битв» за Єлецький монастир ще точно не закінчена. Який суд та коли поставить у цій справі остаточну крапку? Схоже, відповідь на це питання дасть лише час. І, на жаль, не факт, що мова про найближчий час.