Кінотеатр «Дружба» багато років відігравав важливу роль у культурному дозвіллі чернігівців. Втім, у 2019-му році він був проданий і з того часу не працює. Чому так сталося та чи відкриє «Дружба» свої двері кіноманам? Дізнавалися журналісти Чернігівської Медіа Групи.
Було чотири кінотеатри, залишився один
Радянську добу Чернігів завершував з чотирма кінотеатрами: імені Щорса, «Жовтень», «Перемога» та «Дружба».
«Жовтень» (той, що на Подусівці) згодом закриється, а перед повномасштабним вторгненням на його місці побудують «АТБ», що буде знищений російсько-білоруськими окупантами. «Перемога» з часом перетвориться на мейкерспейс (цим складним словом називають простір для творення) при «Чернігівській політехніці». Кінотеатр імені Щорса спочатку перейменують на Кіно-культурний мистецький центр з патріотичного виховання дітей та молоді, згодом – на обласний молодіжний центр. Кіно там показувати перестануть, а у 2022-му втрутяться російські окупанти, які значно пошкодили будівлю.
Деякий час в Чернігові діяли два кінотеатри: комунальна «Дружба» та приватний Multiplex, котрий з’явився у 2015-му. Втім, у 2019-му залишився лише останній, адже «Дружбу» приватизували. І саме про долю колишнього комунального кінотеатру ми і розповімо у цьому матеріалі.
Від відкриття до приватизації
Збудований кінотеатр «Дружба» (разом з однойменним універмагом, який нині перетворився на ЦУМ) у 1975-му році і вже переживав у своїй історії закриття – в 1998-му. У відкритих джерелах повідомляється, що кінотеатр тоді зачинили «через економічну скруту».
Втім, на початку XXI століття – у 2001-му році, «Дружба» відновила роботу. Це був комунальний кінотеатр, яким опікувався «Діловий центр» Чернігівської обласної ради.
Якраз 8 років тому, у січні 2017-го, автор цього матеріалу вперше побував у «Дружбі». І хоча там уже було модне 3D (показували того дня мультфільм «Співай»), загалом атмосфера «Дружби», на стінах якої були наліплені портрети Едді Мерфі, Оуена Вілсона та якоїсь сексуальної красуні у короткій сукні (не можу її опізнати, мабуть ви, шановні читачі, допоможете), нагадувала 90-ті. Але у буфеті був попкорн – отой, знаєте, солодкий, який, на мою скромну думку, можна купити лише у кінотеатрах (той, що продають у магазинах, геть не такий на смак).
Втім, ця історія «Дружби» вже давно лишилася лише у (пардон) історії. Адже у 2019-му році обласна рада, а, вірніше, її управління комунального майна, виставило кінотеатр на аукціон з приватизації. А 24 липня 2019-го договір з переможцем цього аукціону був підписаний, отже, будівля перестала бути комунальною.
Свої пропозиції на аукціон тоді подали дві фірми: приватне підприємство «Будівельна компанія «Рідний дім» готова була викласти за кінотеатр 3,262 мільйони (упереджуючи питання, уточню, що ця фірма зі Львова і, як пояснював її власник, з’явилася задовго до пов’язаної з колишнім міським головою однойменної партії).
Найбільшу ж ціну – 6 мільйонів 301 тисячу гривень запропонувало ТОВ «Топаз». Фірма зареєстрована у 1999-му році у Чернігові. Згідно з даними системи «YouControl», компанію зі статутним капіталом у 50 тисяч гривень очолює Олександр Лисенко, а власником 99,9 % акцій фірми є киянин Олег Середа.
До слова, 27 листопада 2024-го року (зовсім нещодавно) виконком міської ради надав ТОВ «Топаз» дозвіл присвоїти поштові адреси кільком об’єктам будівництва. Як йшлося у пояснювальній записці, дозвіл цей стосувався будинку на вулиці Івана Багряного, а не кінотеатру «Дружба». І тут ми згадуємо про цей дозвіл лише як доказ того, що «Топаз» і наразі є «живим» функціонуючим підприємством.
Умова приватизації – збереження кінотеатру
Згідно з умовами аукціону, «Топаз» став власником 1957,7 квадратних метрів будівлі у самісінькому центрі міста. Зокрема, всього підвалу (а це 316 квадратів), 531,3 м2 на першому, 991,8 м2 на другому та 118,6 м2 на третьому поверхах.
За фактом, окрім сплати грошей, у попереднього власника об’єкту – управління капбудівництва обласної ради – була лише одна умова, прописана ще в інформаційному повідомленні про виставлення кінотеатру на приватизацію, а потім закріплена вже у підсумковому договорі, який від обласної ради підписав тогочасний очільник управління комунального майна Андрій Бунін, а від «Топаза» – директор Олександр Лисенко:
— Після повної сплати за Об'єкт приватизації та підписання акту приймання-передачі Покупець на власний розсуд розпоряджається Об'єктом приватизації з дотриманням умови приватизації – збереження профілю діяльності Об'єкта приватизації (кінотеатр), — йдеться у цій угоді.
Але з 2019-го року у Чернігові працює лише один кінотеатр, і це не «Дружба», а згаданий раніше «Multiplex».
Спочатку коронавірус, потім – повномасштабна війна
Щоб зрозуміти, як так вийшло, що «Дружба» не працює як кінотеатр, ще у листопаді 2024-го ми звернулися до Чернігівської обласної ради з відповідним запитом та поцікавилися, чому «Дружба» так і не функціонує як кінотеатр, чи слідкує обласна рада за дотриманням умов договору, та чи є в неї важелі впливу на власника, які б допомогли відновити у «Дружбі» показ фільмів.
Відповідь отримали лише на початку 2025-го року:
— На час продажу цей об'єкт не функціонував як кінотеатр тривалий час через нерентабельність та відсутність відвідувачів. Технічного переоснащення потребував кінопроектор та глядацька зала, — зазначив у відповіді заступник начальника управління капітального будівництва Чернігівської обласної ради Сергій Свиридов.
Щодо технічного переоснащення, рентабельності та кількості глядачів у кінотеатрі станом на початок 2019 року сперечатися не будемо. А ось щодо того, що «Дружба» тривалий час перед продажем не працювала, існують обґрунтовані сумніви. Адже 13 квітня 2019-го року, тобто за кілька місяців до того, як кінотеатр виставили на аукціон, автор цього матеріалу ходив у «Дружбу» (там тоді йшов фільм «Шазам»).
Більше того, сервіс «web.archive.org» зберіг сторінку сайту кінотеатру «Дружба», в якій анонсуються, наприклад, фільм «Аліта: бойовий ангел» (прем’єра в Україні відбулася 14 лютого 2019-го), а у розділі «Сьогодні у кінотеатрі» зазначена стрічка «Марія – королева Шотландії» (в Україні кіно вийшло 17 січня 2019-го року).
Тож у 2019-му «Дружба» працювала та показувала кіно.
Також пан Свиридов зазначає, що «Топаз» планував створити у «Дружбі» сучасний розважальний центр з кінотеатром, але у ці плани втрутилися коронавірус та повномасштабна війна:
— На сьогодні вказаний вище об'єкт малої приватизації частково використовується Покупцем, завершити ремонтні роботи та ввести об'єкт в експлуатацію із дотриманням умов договору завадив початок короновірусної інфекції та початок активних бойових дій на території України, — пояснює Сергій Свиридов.
Також чиновники зазначають, що до української перемоги не збираються розривати договір щодо цього об’єкту:
— Обласна рада не має намірів ініціювати питання з припинення договору купівлі-продажу до закінчення військових дій, — інформує про позицію влади Сергій Свиридов.
Намагалися ми зв’язатися і з умовно «новим» (умовно, бо минуло вже 5 років) власником «Дружби» – ТОВ «Топаз», але номер телефону компанії, який є єдиним контактом фірми, вказаним у системі «YouControl», як виявилося, належить адвокатці, котра, за її словами, колись надавала послуги ТОВ «Топаз», але наразі не співпрацює з цим товариством та не підтримує з ними контакт.
Що ж у залишку?
Чернігів як обласний центр вже 5 років залишається з одним кінотеатром. І, дійсно, за цей час сталося чимало «катаклізмів» – від вже майже забутого коронавірусного каратину до триваючого повномасштабного вторгнення. І може здатися, що питання не на часі, мовляв: «Який кінотеатр?!»
З іншого боку, саме зараз, перебуваючи у вкрай складних умовах, чернігівці дуже потребують психологічного розвантаження, яким міг би стати похід у кіно...
До того ж, за кількістю кінотеатрів наше місто відверто «пасе задніх», порівняно не тільки з іншими співрозмірними обласними, а і деякими районними центрами України. Наприклад, згідно даних порталу «kino-teatr.ua», у Сумах та Рівному наразі нараховується по два діючих кінотеатри, у Черкасах та Полтаві – по три, у Чернівцях – одразу п’ять. І навіть у Коростені, який є райцентром Житомирської області з населенням біля 60 тисяч, діють два кінотеатри.
Тож чи потрібний Чернігову ще один кінотеатр? І чи побачимо ми ще колись кіно у «Дружбі»? Ваші думки та коментарі, наші шановні читачі, ви можете залишати у коментарях в наших соцмережах.
