МСЕК: якщо останні півроку ви провели не в анабіозі, то точно чули це слово, адже воно звучало буквально з кожної праски і, як правило, геть не у позитивній тональності: достатньо згадати історію Тетяни Крупи з Хмельницької МСЕК та масові інвалідності прокурорів.
Тому МСЕК (це абревіатура Медико-соціальної експертної комісії, вони з’явилися в Україні 1992 року на заміну радянським лікарсько-трудовим експертним комісіям. – прим.) було вирішено ліквідувати, а саму систему отримання та підтвердження інвалідності – реформувати. Як воно тепер усе працює, у п’ятницю, 17 січня, йшлося на брифінгу в Чернігівській обласній військовій адміністрації.
То що відбувається з МСЕК
Де-юре, МСЕК досі існує. Але пацієнтів не приймає. Ще у грудні обласна рада прийняла рішення про ліквідацію обласної МСЕК. Тепер там працює ліквідаційна комісія, а справи, що знаходилися на розгляді в МСЕК, передають в інші лікарні. 43 тисячі справ, що знаходилися в архівах МСЕК, вже розподілили. Приблизно стільки ж ще треба розподілити.
– Це дуже ретельна, кропітка робота. Тому що треба перерахувати, передивитися, які справи в які заклади охорони здоров’я передавати з урахуванням профілю та можливості для пацієнта зручно дістатися до лікувальної установи, – пояснює начальник управління охорони здоров’я ОВА Андрій Лінник.
З лікарів, котрі працювали у МСЕК, хтось звільнився чи вийшов на пенсію, когось переводять в інші лікарні. При цьому, як пояснює чиновник, ті, хто займав керівну посаду у МСЕКах, не зможуть перейти на аналогічну керівну посаду, максимум – на посади звичайних лікарів, згідно свого профілю.
А ось ті, хто працював у МСЕК «рядовими» лікарями – можуть просуватися по службовій драбині. Наприклад, на тому ж брифінгу був присутній Валентин Богдан, наразі він є заступником медичного директора з експертних питань Чернігівської районної лікарні, а до того, за його ж словами, 14 років працював у МСЕК не на керівних посадах.
Як буде тепер
А тепер з 1 січня замість МСЕК будуть експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування (щоб не використовувати абревіатуру ЕКзОПФ, далі будемо називати їх просто командами).
Команди функціонуватимуть на базі діючих лікарень. Ідея схожа з медичною реформою: пацієнт приходить або до свого сімейного лікаря, або до вузького спеціаліста (якщо, приміром, інвалідність пов’язана з хірургією, то до хірурга). Цей лікар має видати електронне направлення та прикріпити до нього документи хворого в електронному вигляді (в цьому відмінність порівняно з медреформою), зокрема: копію паспорта та різні довідки, котрі підтверджують діагноз.
На етапі створення направлення, пацієнт разом з лікарем має право обрати для підтвердження діагнозу команду у будь-якій лікарні в будь-якій точці країни (звісно, обирати можна тільки з тих лікарень, де ті комісії створені – про це розповімо згодом).
До речі, за те, що сімейні лікарі відтепер скануватимуть довідки та документи, їм (лікарям) нічого не доплачуватимуть:
– Сімейні лікарі і лікуючи лікарі – спеціалісти, які і раніше робили цю роботу: створювали паперові направлення. Зараз помінялася тільки система роботи у тому, що вони створюють не паперове направлення, а в електронній системі. Тобто навантаження, можна сказати, з точки зору направлення пацієнта на оцінювання, не змінилося. Це частина роботи будь-якого лікаря, – пояснює пан Лінник.
Жителям Новгород-Сіверського району не пощастило
Команди у Чернігівській області створені в 11 лікарнях, більшість з них, а саме сім, — у Чернігові. Це Чернігівська обласна лікарня, Центр сучасної онкології, обласна психоневрологічна лікарня, міські лікарні № 2, 3 та 4, а також районна лікарня. За межами обласного центру лікарень, де працюють такі експертні команди, чотири: на базі Прилуцької ЦМЛ, Ніжинської ЦМЛ, Корюківської ЦМЛ та міської лікарні Бахмача. У цих закладах сумарно нараховується 68 експертних команд 9 профілів: загального, хірургічного, кардіоневрологічного, офтальмологічного, травматологічного та більш вузьких (психіатричного, фтизіопульманологічного (це, зокрема, щодо туберкульозу), гематологічного та онкологічного).
– За умовами законодавчих документів, у кожному закладі мають працювати не менше двох команд одного профілю, – уточнює Андрій Лінник.
Зроблено це з таких міркувань: по-перше, щоб під час хвороб чи відпусток робота команд у лікарнях не зупинялися, по-друге, так як вибір цих команд відбувається рандомно, ідея у тому, що ані лікар, який виписує направлення, ані пацієнт не знатимуть, до кого саме потрапить конкретна людина. Отже, буде менше шансів «порєшать», тобто менше корупційних загроз.
Ви могли помітити, що серед тих 11 закладів, де утворені команди, немає жодного з, напевне, найбільш багатостраждального району Чернігівщини – Новгород-Сіверського. Це дійсно так: ані у Семенівці, ані у Новгород-Сіверському, ані навіть у Коропі отримати чи підтвердити інвалідність наразі неможливо. І хоча, як ми розповідали, тепер пацієнти можуть самі обирати заклад, в якому проходитимуть комісію, очікується, що хворі з Новгород-Сіверського та району поїдуть у Корюківку чи у районну лікарню в Чернігові.
Обласна влада визнає проблему, однак запевняє, що наразі набрати хоча би дві команди у лікарнях Новгорода-Сіверського не вдається.
– Ми працюємо, щоб розробити маршрути пацієнтів для Новгород-Сіверського району у Чернігові та місті Корюківка – залежно від профілю. У Новгород-Сіверському районі у лікарнях є певна кадрова проблема, не вистачає лікарів, що не дозволяє там створити потрібну кількість команд. Якщо ми побачимо, що все працює, – так воно і буде. Якщо будемо бачити, що є певні логістичні проблеми, повернемося до цього питання і будемо створювати у лікарні Новгорода-Сіверського хоча б загальну команду, щоб певну кількість пацієнтів вони могли оцінювати в себе, – пояснює Андрій Лінник.
Очікування та реальність
Наскільки вдалося зрозуміти зі слів спікерів, є дві реальності: те, як реформа має працювати «у теорії на папері», і те, як вона працює насправді. І наразі ці реальності відрізняються. В теорії у пацієнта є аж чотири можливості пройти прийом у команді експертів: заочно, очно, дистанційно або у виїзному форматі (коли команда сама приїжджає до пацієнта).
Але формат дистанційних оглядів наразі не відпрацьований та непрописаний у підзаконних документах (очікується, що він запрацює з січня 2026-го), а під заочний розгляд потрапляє вузька категорія пацієнтів – ті, в кого виявлені онкологічні захворювання III-IV стадій, параліч нервової системи та люди з ампутаціями.
– У 99% огляди проводяться очно. Якщо інформації достатньо – можемо провести з залученням довірених осіб: коли хворий сам не являється на огляд, а приходить якась особа. Це у разі, якщо інформація подана досконало, підтверджена необхідними методами обстеження. Виїзних засідань у практиці районної лікарні не було, — розповідає Валентин Богдан.
А через це малоймовірно, що хтось, наприклад, з Чернігова чи Куликівки вирішить звертатися до команди з умовної Житомирщини, бо, скоріш за все, такій людині доведеться їхати до того Житомира (і не факт, що тільки один раз), а це довго та витратно.
Ще один момент: наразі лікарні, де створені команди, працюють у режимі «завалу», адже їм передали справи, які подавалися ще на МСЕК. Щоправда, варто уточнити: справи, які МСЕК розглянула до 31 грудня 2024-го року, переглядатися не будуть (допоки не минув термін дії), тобто рішення МСЕК залишається у силі. А ось справи, що були в чергах МСЕК на січень-березень 2025-го, передані у лікарні та будуть чи вже розглядаються експертними командами. Через це й виник певний «завал»:
– На нашу лікарню було передано з мережі МСЕК 275 справ. Ці справи протягом місяця довелося заводити в електронну систему. Момент передачі справ був продуманий, мабуть, не дуже правильно… Вся лікарня буквально 3 тижні працювала як на вулкані – були задіяні всі лікарі, з усіх відділень: крім своєї основної роботи, вони старалися завести ці справи в електрону систему. Заведення однієї справи займало 30-40 хвилин, – розповідає, на прикладі Чернігівської районної лікарні, про реалії впровадження реформи пан Богдан.
Тож наразі команди завалені справами, і записатися на проходження огляду та отримання рішення до весни-2025 майже нереально.
В теорії, після зустрічі з командою пацієнт не тільки одразу одержує рішення на руки, а копія цього рішення йде його на електронну пошту, і також до пенсійного фонду, органів соцзабезпечення, у ТЦК та СП (для військовозобов’язаних). Тобто самому пацієнту ходити по кабінетах доведеться менше. Втім, наразі є деякі «але». На початку січня електронна система працювала вкрай погано і, як ми зрозуміли, не витримувала навантажень. Тому заводити документи доводилося довго, а висновок комісії можливо було роздрукувати тільки, коли у системі було небагато користувачів, тобто або пізно ввечері, або рано-вранці:
– Або це треба було робити з восьмої ранку, коли не працюють лікарі, або це реально було зробити після 18-ої години вечора: адміністраторка сиділа і годину роздруковувала ті рішення, – каже про початок впровадження реформи Валентин Богдан, – На сьогодні ми роздруковуємо всі рішення у паперовому варіанті. Весь цей тиждень система працює задовільно. На пенсійний фонд роздруковуємо витяг, і раз у тиждень кур’єр їх відносить.
Як каже пан Богдан, в лікарень є чат з розробниками електронної системи, де технарі збирають скарги. До цих скарг прислуховуються та проблеми по-троху усувають.
Більше навантаження на лікарів – більше й грошей
Важливо зрозуміти і ще одну важливу річ: якщо раніше лікарі у МСЕК працювали тільки там, то тепер команди формуються з тих лікарів, які вже працюють у лікарнях. Тобто, умовний хірург чи сімейний лікар, після прийому чи операції, має з колегами знайти час, аби попрацювати у команді, котра підтверджує або ж надає інвалідність. А, отже, навантаження на лікарів, задіяних у командах, зросло. Хоча має зрости і заробіток:
– На 2025-й рік передбачено фінансування цієї діяльності лікарів (роботи у командах, – прим.) за рахунок Національної служби здоров’я. Є відповідні зміни у пакетах медичних послуг. Тож додаткова матеріальна стимуляція для всіх лікарів експертних команд передбачена. Щодо розмірів, я сказати не можу: оцінюється робота кожної команди впродовж місяця – скільки пацієнтів було прийнято, які лікарі були задіяні. Залежно від того скільки лікар відпрацював в експертній команді, передбачені доплати у заробітній платі, – говорить пан Лінник. – На лікарів навантаження збільшилося: експертне оцінювання не передбачає створення якихось окремих посад лікарів, які будуть займатися цієї роботи. Мета та суть експертного оцінювання, щоб саме практикуючі лікарі виконували цю роботу. Але ми компенсуємо це навантаження тим, що буде мінімум дві команди (в одній лікарні, – прим.) на кожен профіль. Це для того, щоб можна було робити ротації лікарів. Це навантаження я можу порівняти з тим, як лікарні укладали договори з НСЗУ: тоді впроваджувалася електронна система охорони здоров’я. Це теж вважалося великим навантаженням на медичного працівника. Пройшов короткий період часу – рік чи два. І все стало на свої місця – кожен лікар адаптувався.
А якщо не згоден з рішенням? Якщо рішення, прийняте командою, не влаштувало пацієнта, він хоче його оскаржити, то повертається до того лікаря, який видав направлення (сімейного чи, наприклад, хірурга), і той виписує нове направлення цього разу вже до Центру оцінювання функціонального стану особи. Цей центр один на всю країну. Знаходиться у Дніпрі. І його рішення, якщо проводити аналогію з судами, - це рішення апеляційної інстанції, тобто воно одразу вступає у силу та обов’язкове для виконання.
Що ж маємо в результаті
Виходить, що в нас триває чергова реформа. Реформа, безумовно, потрібна. Адже отримання чи підтвердження інвалідності не має бути ані формою приниження, ані методом «зшибання бабок» нечистими на руку лікарями. Та і ми, як країна, яка бореться за виживання, не маємо право надавати комусь преференції отримати «лівий» діагноз за умовну (чи не умовну) «валізу» грошей.
По-менш, у теорії, ця реформа має зменшити корупційні ризики та спростити життя самим пацієнтам.
Втім, як здається, теорія та практика зустрінуться не тут і не зараз, а попереду ще багато роботи над впровадженням реформи.
Але будемо сподіватися, що теорія та практика врешті-решт зустрінуться. І хотілося б, щоб це сталося якомога скоріше.
