«У мене сьогодні день народження і мене ніхто не привітав», – просить симпатичний чоловік у військовій формі. «Я випікаю хліб і роздаю хліб людям, але мені ніхто не дякує за це», – ніби випрошує людської вдячності жінка з кількома хлібинами в руках. Такі тексти і зображення, ймовірно, бачив кожен, хто зареєстрований у Фейсбук. Безпосередньо у вашій стрічці вони зʼявляються через те, що хтось із друзів уже взаємодіяв із дописом.
І якщо ви вважаєте, що поставити вподобайку, написати коментар чи перепостити таку картинку – нічого не вартує для вас, то серйозно помиляєтеся! Чому? Спробуємо пояснити з фектчекеркою та психологинею.
Це «майже автоматично» чи прояв перемоги постправди?
Відомий чернігівський фотограф Віктор Кошмал часто поширює картинки, що мають ознаки згенерованих штучним інтелектом. Це і про привітання військових, і про молитви за них. Під його дописами – десятки коментарів чернігівських журналістів, які пояснюють, що це штучні зображення, і таких людей не існує взагалі.
Деякі колеги пишуть, що пан Віктор коментарів не читає.
«Насправді я читаю зауваження колег, і тоді думаю: навіщо це зробив? Якось автоматично виходить», – зізнався він у коментарі.
Крім цього розповів, що журналісти просять постити власні фотороботи, а не картинки штучного інтелекту. І з цим важко не погодитися.
А виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України Микола Силенко написав іронічний пост, що штучний інтелект остаточно зафіксував настання епохи Постправди. Принаймні в соцмережах. Він поіронізував щодо зображення, де жінка тримає на руках двох близнюків. І на картинці вказаний рік 1954. На іншому зображенні, де дата – 2024, двоє легінів тримають свою постарілу матір. Але впадає в очі, що постаріла лише жінка, хлопці через 70 років виглядають лише тридцятирічними.
«Щемлива картинка на воєнну тематику набирає тисячі вподобайок і репостів. Звісно ж, не важливо, що хлопцям на фото праворуч вже по 70+ років і виглядати вони мають «трохи» старшими. Ну, або добре збереглися», – з іронією написав він.
Цей пост виявився вірусним, зібравши понад 700 реакцій та 200 коментарів, і загалом охопив 100-тисячну аудиторію. До речі, серед коментарів є достатньо категоричні – про відсутність критичного мислення в людей. Мовляв, «лайкунам» і «вітальникам» сказали лайкати та вітати, вони й роблять те анітрохи не замислюючись. Однак, аналізуючи охоплення посту, Микола Силенко зробив висновок, що «не все так безнадійно».
«Охоплення продовжує рости, і то добрий сигнал. Отже, можна протистояти цьому злу», – вважає він.
Поширюючи картинки, створені штучним інтелектом, ви не просто перепощуєте відверту неправду на свою сторінку. Адже таких людей і їхніх прохань не існує, а й долучаєтеся до розмивання реальності, і це теж використовують російські пропагандисти в гібридній війні проти України. Однак це не все. Вас можуть запросити долучитися до релігійних сект. Тому одразу краще подумати, чи потрібно це вам?
Медіаюрист, заступник директорки Центру демократії та верховенства права Ігор Розкладай на своїй сторінці в Фейсбук написав, що війна – час, коли люди вразливі: емоційно, фінансово та фізично. «І це золотий час для шахраїв всіх мастей - фейкові виплати, щоб вкрасти ваші кошти, експерти з виготовлення кравчучок і космічної зброї і, звісно, сектантів», – зазначає він.
Медіаюрист поширив матеріал колег із видання ВолиньPost про сторінку «Православна щоденна молитва», за якою насправді стоїть релігійна секта, що переслідується в Китаї. Вони практикують використання ШІ картинок, а ще – спекуляції на темі військових із подальшою заміною на «Це чудодійна ікона» або «напишіть «амінь». Із тими, хто взаємодіє зі сторінкою, згідно з розслідуванням журналістів, представники організації намагаються контактувати та залучати до своїх лав.
До того ж, як встановили аналітики Інституту масової інформації, під емоційними фотографіями українських військових чи літніх людей користувачі ставлять вподобайки, а потім отримують запрошення до закритих груп у WhatsApp ніби для спільних молитов. Однак на цих онлайн-зустрічах замість обіцяних молитов за українських воїнів поширюються наративи, що толерують прославлення країни-агресорки.
Як ШІ-контент використовує російська пропаганда
Фактчекерка із StopeFake Оксана Полулях стверджує, що попри доступність і поширеність, інструменти штучного інтелекту стають потужним засобом у руках тих, хто прагне маніпулювати суспільною думкою.
Насамперед, вона вказує, що не всі користувачі соцмереж однаково добре можуть розпізнати візуальний контент, створений ШІ. Пані Оксана наводить дослідження Чиказького університету, за яким лише 60% інтернет-користувачів можуть визначити, чи зображення створене за допомогою ШІ. Опитування Kantar Україна (лютий 2024 року) показало, що 79% респондентів знають, що таке ШІ, але лише 42% впевнені у своїх навичках розпізнавати подібний контент.
«Невміння відрізнити реальне від згенерованого має важливі наслідки: від порушення авторських прав до ризиків дезінформації та шахрайства», – пояснює дослідниця.
Оксана Полулях зазначає, що дописи про «військових, у яких день народження» чи «які тільки-но одружилися», розраховані на емоції. Вони збирають тисячі вподобайок і коментарів, а потім адміністратори змінюють назву сторінки та поширюють… пропаганду. Крім цього, американські дослідники встановили, що ШІ-згенеровані зображення активно використовують шахраї та спамери. Адже ці зображення сприяють швидкому зростанню аудиторії сторінок і підвищують активність користувачів, що дозволяє згодом монетизувати популярність. Як наслідок, ці сторінки часто змінюють назви та починають поширювати зовсім інший контент.
Серед прикладів інформаційних атак Оксана Полулях, насамперед, наводить дві: про українських військових, які ніби просять про молитву під Авдіївкою, та про хлопчика на фоні зруйнованої будівлі, який ніби вижив після масштабного російського обстрілу в Дніпрі, під час якого загинули 46 людей, в тому числі 6 дітей. Обидва кейси 2023 року.
У першому випадку, за висновками фахівців StopeFake, обсяги та швидкість розповсюдження контенту вказували на те, що ця кампанія була ретельно спланованою частиною російської дезінформаційної операції. Її головна мета – посіяти серед українців почуття страху, паніки й зневіри, а також підірвати бойовий дух захисників.
Другий випадок – зображення хлопчика – теж стало вірусним. Незважаючи на явні ознаки того, що воно було несправжнім, багато користувачів щиро співчували дитині в коментарях, цікавлячись долею його батьків.
«Подібні ШІ-зображення, що імітують наслідки руйнувань в Україні та страждання цивільного населення, часто стають вірусними. Їх поширюють навіть активніше, ніж реальні фотографії наслідків російських атак», – зауважує Оксана Полулях.
І ще наголошує, що використання таких фото не тільки розмиває реальність, але й спотворює правду про воєнні злочини Росії. Російська пропаганда використовує насичення інформаційного простору подібними матеріалами для формування наративу про те, що жертви серед цивільного населення в Україні – вигадка українських чи західних розвідок. Логіка проста: якщо українці поширюють неправдиві фото про хлопчика з Дніпра, то вони говорять неправду і про інші трагедії.
Не лайкати, не коментувати, не репостити
Пані Оксана рекомендує звертати увагу на візуальні деталі, аби не поширювати зображення ШІ та не підігрувати роспропаганді чи шахраям. Насамперед:
- фон на зображеннях ШІ найчастіше розмитий, а предмети на другому плані можуть бути спотвореними;
- можна спостерігати порушення законів фізики в зображенні освітлення, нерівномірний розподіл світла, неправильні тіні;
- деталі обличчя та кінцівок, хоча ШІ непогано передає обличчя, але в дрібних деталях трапляються помилки, особливо часто - на руках, це можуть бути зайві пальці чи нігті, неприродні вигини кінцівок;
- дрібні деталі і написи, часом це буває просто набір літер без змісту, а уніформа, камуфляж, шеврони створені з помилками;
- дублювання чи повторення елементів. ШІ часто зображує людей із майже ідентичними обличчями або дублює текстури. Наприклад, стіни, меблі чи інші об’єкти на фоні можуть повторюватися.
Крім цього, якщо пошукати першоджерело – звідки поширено зображення, то автор може вказувати, що зображення було створено за допомогою ШІ.
«Штучний інтелект відкриває великі можливості, але водночас створює ризики для інформаційного простору, особливо в умовах війни. ШІ-згенеровані зображення здатні викликати сильні емоції, вводити в оману та слугувати інструментом для дезінформаційних кампаній ворога», – підкреслює Оксана Полулях. Вона застерігає від будь-якої активності на таких сторінках.
Не ставити лайки, не коментувати, не репостити.
Критичний погляд замість емоцій
Медіаграмотність і відповідальне споживання інформації під час війни є особливо важливими для нас, вважає клінічна психологиня Інна Чистенко.
«Ми всі впевнені, що контролюємо свої рішення. Проте більшість з них насправді приймаємо під впливом сили емоцій і почуттів. Основні з яких - радість, сум, страх, здивування, гнів, відраза. Чим сильніше ми реагуємо емоційно, тим нижчий у цей момент рівень критичності. Але вищий рівень сприйняття і запам’ятовування», – зауважує вона.
І звісно, наші настрої інші люди прагнуть використати з різною метою.
Соціальні мережі частіше звертаються до любові і страху та їхніх похідних, щоразу загострюючи тематику за допомогою фото і тексту. Відповідно, створюється коло маніпуляцій, коли користувачі соцмереж реагують на емоційно забарвлені зображення та чутливі дописи.
«І якщо певні групи таким чином підвищують свій рейтинг, то інші можуть використовувати для подальшого впливу, просування певних наративів, компульсивних продажів, розпалення негативних настроїв в суспільстві тощо», – підкреслює психологиня.
Інна Чистенко наголошує, що серед методів, які убезпечують нас, – критичний підхід до сприйняття інформації, фото і текстів. Зокрема, іноді варто зупинитися та поставити собі прості запитання: хто? що? для кого? хто автор і чи є він для мене експертом? який зміст транслює фото\допис? які докази його достовірності?
Зараз розроблені й активно впроваджуються курси медіаграмотності. Тому варто їх пройти всім, хто працює з великими масивами інформації і даних, та й усім, хто просто хоче краще розбиратися в сучасних механізмах впливу на громадську думку.
Читати також:
Самотність у мережі: як не втрапити в халепу на сайтах знайомств
Шахраї і розводки в Телеграмі: як зберегти свої гроші та приватність
Як зберегти власні кошти й уникнути шахраїв при купівлі-продажу онлайн
Телефонні шахрайства: від «ваш родич у біді» до заміни SIM-карти – як їм протидіяти
* * *
Матеріал підготовлений завдяки фінансовій підтримці Української Асоціації Медіа Бізнесу за гроші «Німецького Фонду Маршалла з США» та «Українського Медіа Фонду».
