Досить непросто підбивати підсумки року, коли головними з них досі лишаються ракетні обстріли України. Проте кожен з нас сподівається (і, віримо, докладає зусиль на своєму місці) аби наступний рік став роком перемоги над російськими окупантами. Тож необхідно залишати і для себе, і для історії точки опори за межами війни. Тим більше, що все частіше в тилу відбуваються події та розгортаються сценарії, які привертають ледь не більше уваги, ніж події на фронті. І оскільки мова зайшла про сценарії…
Pechera.info вирішила провести віртуальну церемонію визначення ̶н̶а̶й̶к̶р̶а̶щ̶и̶х̶ найбільш резонансних «кін» та «серіалів», «відзнятих» у Чернігові протягом 2024 року.
Драма абсурду року
Головний герой та його команда максимум зусиль докладають до розбудови транспортної інфраструктури міста. У січні затверджують оновлену (і що важливо – постійну) тролейбусну мережу.
У березні піднімають вартість проїзду у маршрутках до 17 гривень (за умова готівкової оплати) та дозволяють безкоштовну пересадку в межах 30 хвилин.
У травні «героїчно» долають (насправді – відкладають вирішення проблеми) транспортну кризу і короткий страйк приватних перевізників, які відмовляються виїздити на маршрути, поки їм не заплатять більше запланованого за безоплатне перевезення пільговиків.
Влітку збільшують до 15 тисяч гривень мінімальну місячну зарплату для водіїв пасажирського транспорту.
У вересні – привозять у місто 11 вживаних автобусів зі Швейцарії та оголошують тендер на закупівлю трьох нових тролейбусів зі стартової ціною у 33 мільйони гривень.
Фінальна сцена – ліквідація двох тролейбусних маршрутів – №№4 та 7а – через нестачу водіїв. Режисер, вочевидь, – Robert B. Weide.
Мильна опера року
Як і належить фільмам цього жанру – сюжет тут не головне. На першому місці – постійні з’ясовування стосунків, емоційні діалоги та епатажні заяви та вчинки. Коротше кажучи – все, що привертає увагу публіки, але не обтяжує її роздумами.
Синопсис наступний: виконуючий обов’язки алькальда Алехандро Лопес та офіцер Деметріо Боржес конкурують за владу. На боці останнього – коррехідор Венсеслао Чавес, силові та правоохоронні структури королівської влади. За спиною Лопеса – колишній алькальд Ладіслао Арментерос, команда діючих чиновників та більшість депутатів Аунтамієнто.
Впродовж 365 серій Лопес та Боржес висувають одне одному претензії. Серед них – звільнення чиновників, контроль за фінансами тощо. Боржес звинувачує опонентів у корупції, називаючи команду Арментероса та Лопеса «злочинним угрупованням», відмовляється звітувати про свою роботу. Натомість Лопес жаліється на саботаж з боку офіцера та коррехідора та політичний тиск (у нього вдома та на роботі – обшуки), звинувачує Боржеса у погрозах та звертається до правоохоронців із заявами, що королівський представник вимагає землю для своїх амігос.
У свою чергу Боржес називає це піар-акцією та домагається зменшення фінансування телебачення на 3,5 мільйони песет, довгий час не погоджує оплату електробусів і зрештою через суди перебирає на себе право схвалювати (або не погоджувати) основні бюджетні витрати.
Лопес вимагає відсторонити Боржеса, той не затверджує зміни до бюджету (під загрозою – харчування у дитячих садочках, пільгові перевезення, ремонт доріг). Боржес каже, що жодних паперів з цього приводу не отримував, а коли команда Лопеса демонструє документи, змінює тактику і вимагає підписів не підлеглих чиновників, а самого Лопеса.
В процесі підключається Чавес, який заявляє, що Арментерос нібито шукав зустрічі з ним для сприяння у закритті корупційних справ. Лопес відповідає за патрона: «прізвище Чавеса Арментеросу не цікаве».
У фінальній (?) сцені Лопес несподівано оголошує про відставку аби «звільнити місто із заручників». Лояльна до Боржеса частина депутатів підтримує заяву, вперше за півроку зібравшись в Аунтамієнто в достатній для оголошення кворуму кількості.
Що на нас чекає в новому сезоні?
Спіноф до мильної опери року
Впливова місцева сеньйора Марія Рохас-Санчес веде власне суперництво з командою Арментероса та Лопеса. Вона вимагає збільшити фінансування Фуерзас Армадас (армії), повторюючи тези Боржеса про корупцію у стінах міської влади. Підсилює ефект ритуальними не зовсім зрозумілими діями з землею, принесеною з кладовища і розсипаною біля будівлі муніципалітету (ймовірно, це щось з культу вуду).
Натомість представники команди Лопеса звинувачують Рохас-Санчес у несанкціонованому використанні комунальної каналізаційної системи.
Тут теж небагато змістовної частини, проте діалоги веселіші.
Судова драма року
В цьому серіалі – кілька епізодів, жоден з яких наразі не завершений. Упродовж року під підозрою, в залі суду чи в епіцентрі обшуків опинилися чимало міських чиновників.
Зокрема, начальник управління ЖКГ Ярослав Куц отримав підозру в службовій недбалості у справі про закупівлю комунальним підприємством АТП-2528 техніки за завищеними цінами. Збитки, за оцінками правоохоронців, складають майже 8 млн грн. Тривають суди, чиновник не розуміє суті звинувачень і вважає, що не повинен контролювати закупки КП, у якого є інший керівник.
Начальника КП «Паркування і ринок» Миколу Гоголя судять за підозрою у зловживанні службовим становищем. Буцімто він на земельних оборудках завдав бюджету шкоди більше, ніж на 2,5 млн грн. Чиновник вини не визнає, а його адвокат апелює до того, що сторона звинувачення апелює до типових договорів, які діють з 2017 року, і раніше жодних питань щодо них не виникало, а також на тому, що угоди з приватними інвесторами не призвели до збагачення його підзахисного.
Оголошена підозра і керівнику КП «Спецкомбінат», який опікується кладовищами Чернігова, Володимиру Кулішу. Йдеться про можливу розтрату 3 млн грн через завищені ціни під час закупівлі товарів. Чиновника взяли під варту з можливістю вийти під заставу у розмірі 2,5 млн грн.
Під підозрою опинилася і заступниця керівника КП «Чернігівводоканал», який інкримінують закупівлю установки для пакетування води ціною 4,5 млн грн. Правоохоронні органи вивчають й інші закупівлі підприємства, тож можливі нові «серії».
Окрема історія – справа щодо землі у Ялівщині. Деснянський районний суд відхилив позов прокуратури щодо повернення 22 ділянок у державну власність. В обласній держадміністрації сподіваються на апеляцію. Мова про землю для ведення селянського господарства, яку ще у 2006 році розпаювали, а згодом приватизували. Тривалий час активістам вдавалося успішно протистояти спробам забудови, але у 2023 році ділянки без відповідного рішення чернігівських депутатів змінили статус на «для будівництва» і в лісопарк заїхала важка техніка. Тоді суд за позовом прокуратури наклав арешт на будь-які дії щодо цієї землі і процес поки що зупинився. Нині ж прокуратура на стороні ОДА оскаржує зміну цільового призначення і через суди намагається повернути землі археологічної пам’ятки в державну власність. Перша спроба виявилася невдалою. Далі - апеляція.
Фільм-катастрофа року
В епіцентрі подій - річка Десна, в яку з Курської області РФ через Сейм у серпні потрапили неочищені продукти діяльності тамтешнього цукрового заводу. На початку вересня екологічні наслідки сповна на собі відчули чернігівці.
В місті закрили для відвідувачів пляж «Золотий берег» (послухалися далеко не всі), заборонили ловити рибу (послухалися далеко не всі), а кількість вилученої з річки мертвої фауни рахували десятками тон. За різними оцінками, збитки навколишньому середовищу склали щонайменше 400 мільйонів гривень. Згодом пройшла ще й друга хвиля забруднення. На щастя – менш руйнівна для екології.
Паралельно у серпні-вересня масово горіли торфовища на півночі області. Пожежі, спровоковані обстрілами російських загарбників, підсилили ефект апокаліпсису.
Кримінальний екшен року
Детективи, засновані на реальних резонансних випадках пограбувань, постійно перебувають на найвищих сходинках рейтингів кіноманів. Чернігів міг би долучитися травневою спробою. Тоді на вулиці Мазепи двоє підозрюваних прокопали підземний тунель до підвалу будинку, в прибудові до якого розміщувалося відділення банку «Південний». А далі спробували потрапити через отвір у стіні в середину сховища фінансової установи. Плани зіпсував вибух, тож привласнити суму у 5,5 млн гривень не вдалося. За пару тижнів поліція відзвітувала про затримання двох «гастролерів» із Запорізької та Миколаївської областей – чоловіків 40 та 42 років. В суді вони своєї провини не визнають.
Мюзикл року
Відома музикантка Наталія Жижченко – співзасновниця та солістка гурту ONUKA – запустила проєкт «Фабрична, 12». Це етнографічний музичний простір зі штаб-квартирою в старовинному родинному будинку у Чернігові, що створений «для популяризації та збереження унікальної культурної спадщини краю, переосмислення та осучаснення цієї спадщини, створення культурної точки на карті краю та України, яка б стала точкою тяжіння для творчих людей, молоді та гостей».
Першими учасниками проєкту стали відомі українські артисти – гурт «ДахаБраха», співачка та бандуристка KRUTЬ (Марина Круть) і заслужена артистка України, дослідниця фольклору Анна Заклецька. А «Фабрична, 12» наприкінці року отримала престижну відзнаку премії MEGOGO MUSIC AWARDS
Воєнна драма року
Російська ракетна атака на Чернігів 17 квітня 2024 року призвела до загибелі 18 людей. Поранення отримали 89 чернігівців (серед них 4 дитини). Зруйновано готель «Профспілковий», пошкоджень зазнали близько 30 приватних та багатоповерхових будинків, районна лікарня, будівля університету. Збитки оцінені у 2,4 млрд грн.
Після атаки російських терористів та розголосу на весь світ Німеччина оголосила про виділення Україні додаткової протиракетної системи Patriot.
Фантастика року
На початку весни міська влада анонсувала майбутнє грандіозне будівництво на Масанах. Коштом данського фонду (мова про 20-25 мільйонів євро) до 2027 року у Чернігові мали зрости 7 нових багатоповерхівок, квартири у яких передбачали для чернігівців і переселенців, які втратили житло внаслідок розгорнутої росіянами війни. До кінця 2024 року мав з’явитися детальний проєкт і оголошений тендер для визначення компанії-забудовника. Проте після анонсу не було більше жодних публічних згадок щодо цих намірів. Фантастика тому так і називається, що не передбачає втілення у життя. Принаймні вчасно.
Фарс року
У липні «Укрзалізниця» скасувала зручний потяг Інтерсіті сполученням Чернігів-Київ. Натомість на колії випустили менш комфортну звичайну електричку Фастів-Київ-Чернігів з подальшим подовженням її маршруту до Славутича.
У листопаді, ніби вибачаючись перед чернігівцями, залізничники анонсували запуск прямого потягу від Чернігова до Карпат (Яремче, Рахів, можливість зручно дістатися до курорту Буковель) з 15 грудня. Але обіцяної дати чуда не сталося. Довелося чекати ще майже два тижні.
Короткометражки року
Крім того, впродовж року в Чернігові відбулося чимало менш значних подій, які не дотягують до втілення на екрані у форматі повного метру, але точно заслуговують бути згаданими. Для них – окрема номінація.
Нестача депутатів Чернігівської міськради. Протягом року склали мандати (чи публічно оголосили про такі наміри) Юрій Тарасовець («Слуга народу»), Вікторія Лазаренко, Сергій Кирієнко, Володимир Коваленко (усі – «Рідний дім»), Ігор Мандровний («Європейська солідарність»), позафракційний Віктор Сехін. Кирієнка пізніше оголосили у міжнародний розшук. Замінити їх не вдалося через те, що не могли зібратися члени територіальної виборчої комісії.
До того ж, у дні засідань активізувалися працівників ТЦК (через це пропускали сесії щонайменше Артем Тарасенко та Віталій Голець). Тож зібрати мінімально необхідну для проведення сесії кількість депутатів стало серйозною проблемою – їх не було пів року. Проте в грудні, коли настав час прийняти відставку секретаря та в.о. голови міської ради Олександра Ломака – депутатів (і голосів) вистачило.
В судах вирішилася доля найбільших культових споруд Чернігова. Українській православні церкві (попередня назва – УПЦ Московського патріархату) відмовлено в користуванні Спасо-Преображенським і Свято-Троїцьким соборами, а також у перебуванні на території комплексу Єлецького Успенського монастиря. Після цього вперше за 9 місяців для відвідувачів відкрився Спасо-Преображенський собор, де провели генеральне прибирання та очистили стіни, підлогу, стелю від кіптяви та бруду.
Триває очищення Чернігова від топонімів імперського російського та радянського походження. Зокрема, перейменовано вулиці Толстого, Менделєєва, Савчука, Доценка, Пухова, Попова, Павлова, Герцена, Малиновського, Молодчого та інших. Натомість з’явилися вулиці на честь Олександра Довженка, Володимира Івасюка, Соборності, Володимира Коваленка, Степана Бандери, Романа Шухевича, Івана Виговського, Оборонців Чернігова тощо.
У травні частково, а у жовтні повністю відкрили відбудований автомобільний міст на чотири смуги (по дві в кожен бік) через Десну на виїзді з Чернігова в бік Києва. Його довжина – 628 метрів, висота - 22 метри. Його попередника зруйнували російські окупанти, скинувши на споруду у березні 2022 року не менше шести авіабомб.
У листопаді з Валу прибрали тимчасові споруди. Дев’ять кіосків і літніх майданчиків, серед яких - сувенірна ятка Спілки майстрів народного мистецтва Чернігівщини - прибрали за рішенням виконавчого комітету міської ради. Вони не мали необхідних документів, які би дозволяли перебувати на території національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».
Восени чернігівці отримали у квитанціях збільшені суми за обслуговування будинків та прибудинкових територій (квартплата) і за вивезення сміття. Цифри зросли в середньому на 40 %. Анонсували неминуче підвищення тарифів керівники ЖЕКи та АТП-2528 ще влітку, проте втілили відповідне рішення у жовтні-листопаді. Серед названих причин – зростання витрат підприємств упродовж останніх трьох років. Досі у місті діяли тарифи, обраховані ще до 2022 року. За словами комунальників, вони не відповідали нинішнім економічним реаліям.
