У квітні 2022 року російська армія відступила з Чернігівщини після понад місяця активних бойових дій. Проте повномасштабне вторгнення продовжувалось, і в червні того ж року Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт, який забороняє публічне прослуховування пісень російських виконавців, зокрема, у закладах і на заходах. Ми вирішили розібратись, яка наразі ситуація в місті з російською музикою, чи працює законодавча заборона зараз, яке покарання за її порушення, та чи чутно російську музику в Чернігові у 2024 році? Про це читайте далі.
Після Революції Гідності російська музика нікуди не зникла
2014-й рік, Революція Гідності перемогла, Янукович втік до Росії, в Україні спостерігається популярність всього патріотичного: від наліпок на автомобілі до муралів на багатоповерхівках. Те саме було з українською музикою - вона стала популярнішою. Проте в більшості випадків українці та зокрема чернігівці слухали пісні українською таких відомих гуртів, як «Океан Ельзи» та «Скрябін». Нових пісень саме українською мовою було обмаль, може, саме тому в Україні та Чернігові продовжували слухати не просто російськомовну музику, а російських виконавців.
Зі слів ведучого та організатора вечірок Павла Вечерського, російську музику в проміжку між Революцією Гідності та повномасштабним вторгненням РФ у Чернігові слухали масово. Зокрема, він і сам використовував цю музику під час тематичних вечірок.
Російська музика тоді звучала масово. На своєму прикладі можу сказати, що на наших вечірках ми використовували таку музику, але ту, яку слухали у 90-х. Була в нас вечірка в стилі 90-х, і російськомовна музика в нас було саме з тих часів. На весіллях теж була російська музика. Причому замовляли як молоде покоління, так і більш старші. Був момент одразу після Революції Гідності, тривав десь рік або два, коли всі не знали, що робити, але потім продовжили слухати те, що звикли.
Змінювати репертуар та слідкувати, щоб російська музика не звучала після Революції Гідності, почали у чернігівських кафе та ресторанах. Зокрема, у «Вареничній «Балувана Галя». Як каже її керуюча Дар’я Старикова, у 2014-2015 роках змінити музичний репертуар на виключно українськомовний було доволі важко.
Спочатку ми додавали у плейлист фольклорну музику та народні пісні. Також були в нас треки «Скрябіна», «Океану Ельзи» та інших сильних виконавців. Ну і, звичайно, намагались взагалі не ставити російськомовні пісні. Але наші українські виконавці могли, наприклад, одну пісню співати українською, а потім якийсь приспів лунав російською. В нас вісім чи десять годин музики на добу, могли не помітити, але нам завжди на це вказували відвідувачі, і ми одразу прибирали цю пісню. До нас завжди ставились більш прискіпливо, бо ми заклад української кухні. Можливо, якби це десь в пабі грало, то люди б і не звернули увагу.
Як на російську музику у період з 2014-го до 2022-го реагувала міська влада, розповіла заступниця начальника міського управління культури та туризму Катерина Литвин. За її словами, управління культури не мало такої функції, щоб забороняти використовувати російську музику. Проте представники міської влади спілкувалися з підприємцями та рекомендували їм не вмикати у своїх закладах таку музику.
Якщо говорити про центральну алею в місті та заходи, які там відбувалися до повномасштабного вторгнення, то зрозуміло, що там був повністю український контент. Були випадки, коли у чернігівських кафе лунала російська музика. Тоді ми просто заходили, радили її вимкнути або ж замінити цю музику на іншу. Тоді пояснювали тим, що вона порушує загальну культуру міста та громадського простору. Були такі випадки, і доводилося комунікувати на цю тему.
Задля об’єктивності варто згадати, як в центрі міста на Красній площі з нагоди Дня міста Чернігова у 2019 році виступав російський гурт «Машина врємєні» з Андрієм Макаревичем. Це був подарунок чернігівцям від міського голови Владислава Атрошенка.
Повномасштабна війна змінила музичні смаки?
За інформацією українського медіа про музику та культуру «СЛУХ», на кінець 2021 року в Україні практично не з’являлися нові виконавці. Звучали ті самі музиканти: MONATIK, The Hardkiss, «Океан Ельзи», ONUKA, Kalush, alyona alyona, Аліна Паш. Продовжував стрімко зростати Паліндром, але це не були настільки відомі артисти, щоб зібрати на той момент Stereoplaza у Києві на 6 000 людей.
Саме у 2022 році стався вибух – з’явилися молоді імена, які почали перетягувати на себе увагу в українській музичній індустрії. Вони витісняли з чартів не лише російську музику, а й українську, але вже трохи застарілу музику.
Попит на російське впав, але певний відсоток українців продовжив слухати цю музику, зокрема на стримінгових платформах і таким чином платив гроші до бюджету РФ. Варто нагадати, що протягом останніх трьох років перед повномасштабним вторгненням, за кількістю прослуховувань російська музика випереджала нашу. Згідно з дослідженням спільноти OSINT Molfar, ТОП-10 пісень, популярних серед українців у Spotify та Youtube Music на початку лютого 2022 року складали виключно російські композиції. Але ситуація поволі почала змінюватися після національного відбору до Євробачення — української музики додалося і в Youtube, і в Spotify завдяки треку Stefania гурту Kalush Orchestra та їхньому фіту зі Skofka «Додому».
Повномасштабне вторгнення дало поштовх відмовлятися від російського музичного контенту. Українці в Youtube Music почали слухати композиції, відповідні настроям: Океан Ельзи — «Не твоя війна», tiktok-кавер «Доброго вечора, ми з України», «Батько наш — Бандера», «Ой, у лузі червона калина» та інші. У Spotify ситуація у перші дні після вторгнення особливо не змінилась.
Проте щоразу після повідомлень про російський терор ситуація в музичних чартах змінювалась. Найбільш помітно це у тенденціях Youtube Music. Наприклад, після новин про зрив росіянами евакуації з Ірпеня на Youtube Music було ще чотири російські пісні в чарті, тоді як на Spotify у трендах їх було аж вісім. Після теракту в Кременчуці на Youtube Music вже не було жодної російської композицій в рейтингу. Але на чарти Spotify ні події в Чернігові, Бучі, Ірпені й Маріуполі, ні теракт у ТЦ Кременчука чи Вінниці не вплинули — в українських ТОПах там регулярно були присутні російські композиції. Станом на 11 серпня 2022 року в українських чартах Spotify, Apple та Shazam все ще було представлено 48%, 27% та 13% російської музики відповідно.
Чи чути російську музику в Чернігові?
Сам факт повномасштабного вторгнення росії в Україну не відбив бажання слухати російську музику у певної кількості чернігівців. Зі слів Катерини Литвин, після 2022 року свідомість містян змінилася і російської «попси» в Чернігові стало менше. Проте залишають ті, хто не готовий відмовитися від своїх уподобань.
Все одно інколи трапляється, що я чую російську музику. Так, це не умовно публічні заходи, але чутно, коли машина їде, і там увімкнена російська музика на всю гучність. Також, можливо, я і неправильно реагую, але був випадок, коли я їхала в тролейбусі, і якась мама увімкнула дитині російський мультфільм. Тоді я як мама мамі нагадала, що вони, по-перше, в громадському транспорті, по-друге, не варто виховувати дітей на такому контенті. На такі зауваження по-різному реагують, але, як на мене, якщо вимикають на той момент, це вже добре.
Також російську музику з автомобілів чернігівців чи в сусіда за стінкою чує Дар’я Старикова. Проте вона впевнена, що з року в рік ситуація покращується.
Я російську музику чую дуже рідко, але, звісно, якщо скажу, що ніколи не чую, це буде неправда. Водночас я бачу тенденцію, що з кожним місяцем, з кожним роком, цього стає все менше і менше. Я впевнена, що якось ми дійдемо до того, що ми цю музику чути не будемо. Тому що українська музика зараз розвивається шаленими темпами. У нас такий потенціал великий, про який ми не знали. Це і спокійна, і весела, і драйвова музика на будь-який смак. Стільки співаків і співачок талановитих просто були в тіні цієї російської «попси». На все потрібен час, як на повну відмову від такого контенту.
Павло Вечерський чув російську музику в одному із закладів та просив її вимкнути. Але зі свого досвіду каже, що для абсолютної більшості кафе та ресторанів у Чернігові російська музика — під табу.
Деякі люди продовжують слухати російське, але у більшості випадків це приватні прослуховування, які чують інші. Зокрема, в машинах чи таксі. У закладах - це взагалі табу, як і в клубах. Наразі на своїх вечірках я чітко перевіряю, чию музику я беру. Адже вона в основному в мене без слів, і ніхто не зрозуміє, хто автор, але для мене це принципова позиція.
Також він додав, що українські артисти цілком впевнено заповнили ніші в різних жанрах і стилях музики, зокрема ті, де завжди найбільш популярними були російські виконавці.
Я нещодавно їхав у машині і по радіо чув українські пісні, за стилістикою вони чітко відповідають російськомовному сегменту музики. Зокрема, це так званий «кальянний реп» і щось подібне. Це традиційно не наша музика. Але зараз наші артисти роблять і таку музику українською мовою. Як на мене, це добре. На заміну Artik & Asti в нас є дует «Він і Вона». От вони по суті закривають ту потребу, яка в людей залишилася. Це непогано. Є запит на таку музику, наші артисти пишуть українською, і монетизація йде в Україну.
Законодавча заборона російської музики та відсутність чіткого покарання
Як вже йшлося на початку цього матеріалу, у червні 2022 року Президент України підписав законопроєкт, який забороняє публічне виконання російської музики. Зокрема, під забороною фонограми та музичні кліпи, які створили або виконали громадяни РФ після 1991 року.
Проте у законопроєкті прописані винятки, коли російська музика може не підпадати під заборону:
- Коли пісні виконують громадяни рф, які померли до 1991 року;
- Коли пісні виконують колишні громадяни рф, які стали громадянами України на момент смерті та не мають іншого громадянства;
- Коли пісні чути під час ретрансляції іноземних програм (окрім російських програм) та відтворення в межах фільмів і телепередач, створених до 20 лютого 2014 року;
- Коли пісні виконують співаки, занесені до умовного «білого списку», а саме - переліку співаків з рф, які засуджують агресію проти України. Його може складати Служба Безпеки України, проте наразі його немає в публічному доступі.
Попри чітку заборону російської музики, конкретного покарання за невиконання пунктів законопроєкту немає. Зокрема, нема норми в законі, яка б визначала певний розмір штрафу саме за публічне виконання російських пісень. Можливо, це має бути окрема стаття, але її нема.
Однак, якщо російська музика грає у якомусь закладі, в принципі притягнути власника до відповідальності можна за статтею 155 КУпАП (Порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю). Але штраф за цією статтею передбачений мізерний — від 17 до 170 гривень за перше порушення та до 460 гривень за повторне протягом року.
У серпні 2023 року у Верховній Раді реєстрували проєкт закону №9547 про внесення змін до вищезазначеної статті, аби підвищити відповідальність саме за публічне використання музичного продукту рф. У разі ухвалення цих змін штрафи сягатимуть від 5 100 до 25 500 гривень. Проте цей законопроєкт досі перебуває на розгляді.
Дар’я Старикова вважає, що законодавча заборона російської музики — це правильно. Та водночас не уявляє, як після блокади Чернігова та російських бомбардувань заклади могли би продовжувати вмикати щось російське навіть без заборони.
Як після повномасштабного вторгнення можна взяти й увімкнути російську музику? Це просто якесь самогубство. Я вважаю, що ніхто не вмикав би російську музику після того, що пережив Чернігів. Проте за всіх я відповідати не можу.
Ну, і насамкінець презентуємо читачам результати опитування городян на каналі «Чернігівський фонтан» у Telegram, Viber і Facebook. Ми запитали: Чи слухаєте ви особисто російську музику та чи чуєте її в місті? Як бачите, у всіх трьох соцмережах зріз відповідей схожий. Найбільш популярною відповіддю є "Не слухаю російську музику, але чую її в місті", друга за популярністю — "Не слухаю російську музику та не чую її в місті". Зауважимо, що це опитування не є репрезентативним і висвітлює думку виключно підписників цього каналу "Чернігівський фонтан".
