У четвер, 5 грудня, у міській раді Чернігова відбулася презентація проєкту бюджету на 2025-й рік (офіційно на заході використовувалася більш складна термінологія – «Показники проєкту бюджету Чернігівської міської територіальної громади на 2025 рік»). Про що говорили чиновники міської ради, на що просили звернути увагу депутати, та що буде з бюджетом міста далі – про все це у нашому матеріалі.
Про що ті цифри
Під час презентації було сказано чимало слів, а ще більше було цифр (про бюджет все ж мова). Тому ми будемо намагатися спрощувати та не надто вантажити вас мільйонами, тисячами та мільярдами. Але зовсім без цифр не вийде, бо про бюджет говоримо.
У наступному році бюджет має збільшитися на 10%, порівняно з 2024-м. Але, як сказав виконувач обов’язків міського голови Олександр Ломако, ці 10% навіть не відображають інфляцію:
—Зростання, начебто, є, але воно не відображає реальність. Об’єктивно бюджет 2025-го року менший, ніж був бюджет 2024-го. А бюджет 2024-го значно менший, ніж був бюджет 2023-го. Але це реалії, ми розуміємо, що живемо у складні часи для держави, — заявив Олександр Ломако.
Доходи: «без мільярда»
Очікується, що доходи міського бюджету складуть 3 мільярди 218 мільйонів гривень. Більше 57 відсотків (або 1,84 мільярди) – це ПДФО (податок на доходи фізичних осіб – тобто той податок, що платимо ми усі із зарплат). При цьому очільник міськради нагадав, що з кінця 2023-го року до бюджету міста не надходить так зване «силове» ПДФО, тобто податок, який сплачують військові, поліцейські, працівники ДСНС та інші «силовики», які зареєстровані та працюють у місті. А це значні кошти – за оцінкою міських чиновників, у наступному році таким чином місто недоотримає біля 900 мільйонів гривень.
За рахунок акцизного податку (який сплачується при купівлі пального, сигарет чи алкоголю) планують поповнити міську «скарбничку» на 375,7 мільйонів гривень. А ось туристичний збір (є і такий!) має принести місту «лише» 800 тисяч.
На що підуть гроші
Хоча звідки у бюджеті беруться гроші – то вкрай важливо. Але, гадаємо, більше читача цікавіть інше – на що ж ті мільярди будуть витрачати. Розповідаємо.
Всього витратити планують 3 мільярди 318 мільйонів. Більшість з цих грошей – 33,7 % або 1 мільярд 117 мільйонів відправиться на фінансування освіти.
А більшу частину витрат на освіту – 616 мільйонів, складе зарплата освітянам. На другому місці – енергоносії для закладів освіти. За них, як очікується, освіта заплатить 216,8 мільйонів. Ще 55,4 мільйони планують витратити на так звані «капітальні видатки» освіти. Складно? Зараз пояснимо:
— Це завершення вже розпочатих робіт. Зокрема, передбачається капітальний ремонт покрівель у чотирьох школах: № 5, 16, 32 та 11. Також продовження робіт по благоустрою 13-ої школи. В якості співфінансування закладаємо кошти по 19-й школі (проєкт у співпраці з ПРО ООН), — сказала очільниця фінансового управління міськради Олена Лисенко. Тож, простіше кажучи, «капітальні видатки» – то про ремонти шкіл.
Щодо освіти викликає питання ситуація з ПТУ – це вже не нова історія. Якщо простою мовою: держава хоче, щоб саме місто за власні кошти утримувало училища, які знаходяться у Чернігові. Міська влада ж просить співфінансування і розраховує, що 70% зі 140 мільйонів, що необхідні для училищ, покриє міський бюджет, а решту 30% виділять з бюджету області. Тому поки що на училища закладають фінансування на 3 квартали 2025-го року.
274,1 мільйон планують витратити на охорону здоров’я. І тут найбільш цікавим виглядає пункт «Проведення реконструкцій, капітальних ремонтів, консервація будівель». Всього на цю статтю планують витратити 45,4 мільйони, з яких 43,5 мільйони підуть на реабілітаційні відділення. А ось з тих 1,9 мільйонів що лишаються 500 тисяч планують витратити на консервацію будівлі колишньої дитячої стоматології на Княжій – це пам’ятка історії, котра ще у 2022-му році була пошкоджена російсько-білоруськими окупантами.
126,4 мільйони заплановано на культуру. Більшість з цих грошей – 81,6, витратять на мистецькі школи.
На молодь та спорт заклали 84,1 мільйон. Це аж на 17 мільйонів більше, ніж було у 2024-му році. Пов’язане збільшення, переважно, з планами ремонту спортшколи на Валу (офіційно вона зветься КНП «Центр спортивної боротьби», але чернігівці її знають як «спортшкола Спартак»). На внутрішній ремонт спортшколи мають витратити 15 мільйонів.
384,8 мільйонів закладено на ЖКГ. 663,1 мільйон – на реалізацію різноманітних міських програм: серед них компенсація пільгових перевезень (115,1 мільйон), соціальна підтримка населення (29,7 мільйонів), зміцнення і розвиток міжнародних зв’язків (600 тисяч). Також планується створити нову програму з забезпечення житлом ветеранів війні, які є інвалідами третьої групи (як пояснив Олександр Ломако, тільки третьої, бо інвалідам 1 та 2 груп квартири має надавати держава) – на цю програму запланували 50 мільйонів.
151,5 мільйон мають витратити на утримання доріг, а 181,7 мільйонів – на підтримку ЗСУ та заходи з тероборони.
Втім, Олександр Ломако пообіцяв, що у підсумку грошей на ЗСУ буде більше – візьмуться гроші з… залишків бюджету 2024-го року:
— Ми плануємо мінімум 120 мільйонів закласти «залишків» (ті кошти, які не встигнуть використати у цьому році, — прим.), — розповів пан Ломако. — У цьому році у проєкті бюджету було закладено 150 мільйонів. По ходу року, за рахунок залишків та перевиконання, ми цю цифру збільшили до 400 мільйонів – це пряма підтримка (містом ЗСУ, — прим.).
З цікавого – на органи місцевого самоврядування заплановано 117,1 мільйон гривень. Як розповів Олександр Ломако, наразі у міській раді, сумарно, працюють 528 чиновників.
Також 4% від ПДФО – 110 мільйонів гривень, мають, за рішенням центральної влади, витратити на критичну інфраструктуру. За ці гроші «Чернігівводоканал» планує реалізувати чотири проєкти – реконструкції дюкера (переходу) через Стрижень від вулиці Фікселя до вулиці Волонтерів, каналізаційного колектору на «малому проспекті» Перемоги – у районі проспекту Левка Лук’яненка, водопроводу на Любецькій та каналізаційно-насосної станції № 9 на Калиновського.
А що по питанням?
Презентація бюджету відбувалася у великій залі міської ради – там, де зазвичай відбуваються депутатські сесії. І народу у залі було не менше, ніж на тих самих сесіях. Переважну більшість складали як раз чиновники та директори комунальних підприємств. Однак були і депутати (частина з яких – або чиновники, або директори комунальних підприємств, але менше з тим). Втім, крім членів «Рідного дому» вдалося ідентифікувати лише одного опозиційного народного обранця – обраного від ОПЗЖ (наразі позафракційного) Віталія Гольця.
Пан Голець питав про перспективи відбудови мосту, зруйнованого в облогу моста на вулиці Кільцевій.
Як розповів Олександр Ломако, цей міст подавали Державній агенції доріг (наразі – Держвідновлення) і у 2023-му році вартість його відновлення коштувала 184 мільйони гривень. Грошей у бюджеті міста на це не знайшлося, а держава фінансування також не виділила. Тому наразі на Кільцевій планують облаштувати тимчасовий проїзд за 15 мільйонів, втім справа тут за схваленням виділення коштів на цей проїзд міською військовою адміністрацією.
Вʼячеслав Летута просив включити у бюджет ремонт дороги на Єськова та Льотній. А Артем Тарасенко (за підтримки того ж пана Летути) – виділити гроші на будівництво штучного газону на стадіоні «Локомотив». Історія зі стадіоном також не нова – провести повну його реконструкцію планували ще у 2017-му. Але наразі ситуація загострилася через руйнацію колишнього стадіону Гагаріна, через що вихованці СДЮШОР «Десна», де-факто, не мають нормальних умов для тренування. Тому депутати просять зробити не повну реконструкцію всього стадіону, а хоча б зробити штучний газон та роздягальні, аби було де тренуватися.
Щодо дороги та штучного газону – Олександр Ломако сказав, що запам’ятав ці прохання. Можливо, гроші на їх реалізацію знайдуть за рахунок тих самих залишків бюджету нинішнього року.
— Виходячи з надходжень, пріоритет – це підтримка Збройних сил України. У бюджеті вона значно збільшилася, ніж була у 2024-му році. А весь бюджет міста з приводу утримання та іншого – воно вже пішло за залишковим принципом. Нікому не вистачило грошей, але будемо виходити з того, що є, — оцінив презентований бюджет голова бюджетної комісії міської ради Руслан Волок.
Як буде затверджуватись бюджет
А оце цікаве питання. Бо, як ви знаєте, всі бюджетні питання у місті наразі має схвалювати очільник міської військової адміністрації. Але ані він, ані його перший заступник та, за сумісництвом депутат міської ради («Наш край») та член постійної комісії з питань комунальної власності, бюджету та фінансів Віктор Бистров на презентації бюджету не були.
За планом міської ради далі проєкт бюджету розгляне та сама бюджетна комісія. Втім, чи буде на цій комісії вищезгаданий пан Бистров або заступниця голови комісії, депутатка «Слуг народу» Олена Стрілець – невідомо:
— В нас є чат, коли збирається комісія – вони всі оповіщаються. Оргвідділ пише, що буде комісія тоді і тоді. Всіх оповіщають. А хто приходить, хто не приходить… (залежить від самих депутатів, — прим.), — сказав Руслан Волок.
Вже у п’ятницю, 6 грудня, проєкт бюджету має розглянути виконавчий комітет міської ради. Якщо бюджет успішно пройде і депутатську комісію, і виконком, його відправлять до міської військової адміністрації.
— Далі це їхні повноваження. Я не хочу коментувати, що буде далі. На жаль, в нас окремі бюджетні запити (які стосуються бюджету 2024-го року, — прим.) лежать незатверджені ще з жовтня місяця. Але я сподіваюся, що якась відповідальність буде. Я зроблю один крок, щоб збільшити вірогідність нормального вирішення цього питання. І ми побачимо, — заінтригував присутніх Олександр Ломако.
До речі, про МВА – як казав той же пан Ломако, на неї у бюджеті заклали кошти тільки до березня – 4,7 мільйони гривень. Такий період фінансування виконувач обов’язків міського голови пояснив тим, що міську військову адміністрацію мають ліквідувати за 30 днів після закінчення воєнного стану, а нині він (воєнний стан, тобто) в Україні має тривати до лютого 2025-го року. Втім, якщо воєнний стан знову продовжать, на МВА мають виділити додаткові кошти.
