А Ви знали, що людство в кожному куточку нашої планети, зокрема і в Чернігові, щодня продукує величезну кількість побутового сміття. Водночас на цьому смітті, за умови його правильного сортування, можна почати заробляти вже зараз або ж перетворити його у донати. Все залежить від кількості таких відходів у Вас та періодичності їх здачі. У цьому матеріалі ми розкажемо Вам, де у Чернігові розташовані пункти збору, які категорії вторсировини там приймають, в якому вигляді та за якою ціною.
Лише в Україні щороку утворюється понад 10 мільйонів тонн твердих побутових відходів, абсолютна більшість з яких йде на сміттєзвалища замість переробки. Про це в одному зі своїх інтерв’ю розповідала заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів Вікторія Киреєва. Без належної утилізації всі ці відходи, якщо їх скласти в одну велику купу, були б схожими на одну з найбільших гір світу. Погодьтесь це порівняння вражає та, можливо, дає поштовх задуматись: «А що в мене у смітнику, і що з цього можна було б віддати на переробку?».
Що можна повторно переробити?
Основними типами побутового сміття, яке підлягає вторинній переробці, є:
- Макулатура у вигляді різноманітного паперу та картону (не підлягають сортуванню та переробці: чеки, серветки, коробки для піци, паперові стаканчики, фантики, туалетний папір, паперові рушники та копірка);
- Скло у вигляді пляшок та склобою (не підлягають переробці кришталь, жаростійке та ударостійке скло);
- Алюмінієві бляшанки;
- Всі види плівки з полімерних матеріалів;
- ПЕТ пляшки;
- Інший пластик;
- Чорний та кольоровий метали.
Проте, забігаючи наперед, можемо сказати, що не у всіх пунктах збору вторсировини у Чернігові можна здавати всі типи з цього переліку.
Наскільки здача вторинної сировини на переробку є популярною?
Як бачите, більша частина вторсировини складається з того чи іншого типу пластику. Зараз у світі щорічно виробляється близько 165 мільйонів тонн пластикових виробів щорічно і з середини XX століття ця цифра зросла приблизно в 60 разів. На сьогодні вже близько 40 країн світу запровадило ряд обмежень на використання пластику, заборонивши, наприклад, пластикові пакети чи певні типи таких пакетів. Серед них є і Україна, проте наше законодавство щодо управління відходами поки є рамковим та без чіткого алгоритму дій з боку виробників цього пластику та тих же споживачів.
Вчені підрахували, що на цей час людство виробило вже понад 7 мільярдів тонн пластикових відходів, тобто приблизно по 1 тонні пластмасового сміття на кожного жителя Землі. Причому близько 80% цих відходів просто викидається. Приблизно 12% спалюється, викликаючи забруднення атмосфери та лише 8% переробляється для повторного використання. В Україні ж відсоток переробки є ще меншим на кілька відсотків.
Також, за інформацією видання «Екополітика», проблема у нас не лише у самій переробці вторсировини, а й загалом у відсутності її достатньої кількості від населення. Така ситуація призводить до того, що переробні компанії вимушені закуповувати за кордоном до 200 тисяч тонн вторсировини щороку, аби їхні підприємства не простоювали. З цього можна зробити висновок, що рівень готовності населення до збору вторсировини наразі занизький, у порівнянні з можливостями переробних підприємств, які є в Україні.
Яка користь для екології від сортування сміття?
Користь для екології від сортування та переробки найкраще продемонструвати на різних типах вторсировини. Умовні 60 кілограм зібраної макулатури збережуть життя одного дерева, виробництво 1 тонни скла зі склобою зменшить використання піску на 600 кілограмів, вапняку – на 170 кілограмів, кальцинованої соди – на 190 кілограмів, польового шпату – на 170 кілограмів та зменшить споживання енергії на 40%. Водночас 1 тонна переробленого алюмінію (алюмінієві банки з напоїв) економить 4 тонни бокситів, а економія енергії на виробництво алюмінію сягає 95%.
Переробка однієї пластикової пляшки економить енергію, якої вистачає на 4 години роботи лампочки потужністю 100 Ватт. Процес переробки пляшки на 20% менше забруднює повітря й на 50% — воду, ніж її виробництво з первинної сировини. Ще переробка вторсировини скорочує викиди вуглецевого діоксиду на 700 мільйонів тонн щороку.
Також завдяки вторинній переробці зменшується локальний негативний вплив на екологію та знижується навантаження на звалища й полігони для утилізації сміття. Тому, чим більше населення включається у процес вторинної переробки сміття, тим менше цього сміття буде на найближчих до вас сміттєзвалищах, зокрема у Чернігові.
Де і за скільки в Чернігові можна здати вторсировину?
А тепер перейдемо до головного – давайте розберемось, куди в Чернігові можна здавати вторсировину і одразу отримувати за це живі кошти. Пунктів прийому вторсировини у Чернігові не один, і не два, але в кожному з них є свої правила, перелік сировини, яку вони приймають, та розцінки на неї. Хоча одне правило діє у всіх — вторсировина має бути сухою, чистою та бажано гарно зім’ятою чи спресованою, аби не займала багато місця.
Розпочнемо з «Чернігів-Вторма», яка за словами її директорки Наталії Білоконської, працює у Чернігові з 2011 року. Наразі у «Чернігів-Вторма» є два пункти прийому вторсировини (до повномасштабної війни було п’ять), один з яких є центральним складом компанії.
Звичайний пункт прийому розташований за адресою: Шевченка, 47В (у дворах за супермаркетом «СОЮЗ» в районі Красного мосту).
Водночас центральний склад можна знайти за адресою: Індустріальна, 3А.
Цікавий момент, що ціни на вторсировину за цими двома адресами різняться, і ось чому. Вся справа в логістиці та витратах на пальне під час перевезення її на центральний склад.
«Чернігів-Вторма» приймає: макулатуру (картон, книжки, журнали, газети, архівні документи), поліетиленову плівку (може бути кольорова або прозора), стретч-плівку (нею обгортають пакунки чи посилки), ПЕТ-пляшки (пластикові пляшки з-під різних напоїв, вода, пиво та інші, але не молоко), флакони з побутової хімії (за умови, якщо на дні є спаяна стрічка без точки посередині).
Якщо Ви не впевнені в тому, чи підходить ваша вторсировина для переробки, всі підприємства, про які ми говоримо у цьому матеріалі, готові Вас проконсультувати та розповісти більше про вторсировину.
Ціни на вторсировини у «Чернігів-Вторма»:
- Макулатура: 3,50 грн/кг на Шевченка та 4,50 грн/кг на Індустріальній.
- ПЕТ-пляшки: 5 грн/кг на Шевченка та 6 грн/кг на Індустріальній.
- Поліетиленова плівка: 8 грн/кг на Шевченка та 10 грн/кг на Індустріальній.
- Стретч-плівка: 7 грн/кг на Шевченка та 10 грн/кг на Індустріальній.
- Флакони з побутової хімії: 3 грн/кг на Шевченка та Індустріальній.
Зі слів Наталії Білоконської, за останні кілька років збільшилась кількість свідомої молоді, яка вдома сортує сміття, здає вторсировину, і тим самим хоч трохи, але покращує екологію навколо себе. Окремо «Чернігів-Вторма» співпрацює в плані заготівлі вторсировини з магазинами, ОСББ, двірниками, які обʼєднуються , підприємствами, різними організаціями, школами та садочками.
Також здати вторсировину у Чернігові можна у підприємстві «Вторма UA», яке співзвучне з попереднім, проте ніяк не пов’язані один з одни. В Чернігові це підприємство має свій склад-філію на Інструментальній, 13 (навпроти швейної фабрики «ТК Стиль»).
«Вторма UA» закуповує ПЕТ-пляшки, відходи ПВХ, пластикові відходи, поліетиленова та стретч плівки, макулатура, скляні пляшки та склобій, брухт алюмінієвих бляшанок та поліпропіленові мішки. Проте з єдиною умовою — здача від 100 кілограмів загальної ваги. Представники підприємства також самі зможуть до Вас приїхати, зважити, розрахуватись та забрати вторсировину.
Стосовно ціни вторсировини у «Вторма UA», то вона визначається залежно від якості запропонованого матеріалу, місця вивозу вторсировини та її ваги, а тому розраховується в індивідуальному порядку. Замовити вивіз та продаж понад 100 кілограмів вторсировини можна у місцевого представника підприємства Артура Сарсумат’яна за номером: 067 410 11 17.
Продати вторсировину можна і в мікрорайоні Шерстянка. Там пункт прийому Green Mike Che працює на вулиці Народного Руху, 18 (колишня вулиця Ціолковського). Тут можна здавати скільки завгодно кілограмів вторсировини та одразу отримувати за це свої кошти.
Ціни вторсировини у Green Mike Che на Шерстянці наступні:
- Макулатура: 4 грн/кг.
- ПЕТ-пляшки: 4 грн/кг.
- Поліетиленова плівка: 7-10 грн/кг за прозору та 4 грн/кг за кольорову.
- Стретч-плівка: 8 грн/кг.
В цьому пункті прийому також є самовивіз вторсировини з вашої оселі, але знову ж таки за умови, що Вам вдалося назбирати понад 100 кілограмів вторсировини.
Також пункт прийому вторсировини є й на вулиці Олексія Бакуринського, 127, що у дворах за Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту.
На цій точці розцінки наступні:
- Макулатура: 3,5 грн/кг.
- ПЕТ-пляшки: 4 грн/кг.
- Алюмінієві банки: 10 коп/шт.
- Скляні пивні пляшки: від 20 коп/шт до 1,5 грн/шт.
Ситуація зі здачею склотари та склобою в Чернігові набагато складніша, адже через війну в країні заводи, які переробляли скло, в основному простоюють, каже засновник ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько.
«Скло нікому особливо не потрібно. Ми от віддавали багато скла, можливо, близько 300 кілограмів, після ракетного удару 17 квітня 2024 року, і нам його всі повертали. Ми шукали, хто його забере самовивозом безкоштовно. Тому що дуже низька собівартість матеріалу, на жаль».
Щодо здачі чорного чи кольорового металобрухту, то традиційно його підприємства скуповують в більшості своїй із самовивозом з Вашої оселі. Адже в основному мова йде про великі обсяги вторсировини. У Чернігові є декілька підприємств, які займаються скупкою металобрухту, але одним з небагатьох, яке приймає метал у себе на складі та не займається самовивозом є «Чернігів-Вторкольормет» на вулиці Громадській, 47. Тут готові приймати алюміній до 48 грн/кг, мідь до 300 грн/кг, латунь до 200 грн/кг, а просто чорний метал по 3,5 грн/кг. Фінальна ціна в основному залежить від загальної кількості металу та його «чистоти», чи простіше кажучи відсотку домішків, зокрема пластику або інших металів. Тому в чистому металі зацікавлені як покупці, так і закупівельники.
Також ви завжди можете перевірити оголошення на популярних сайтах оголошень, де можна знайти актуальні пропозиції щодо купівлі чи продажу металу.
Переробка пластику у Plastic Fantastic
Якщо ж отримання коштів за вторсировину не є для Вас принциповим, то є гарна ініціатива від ГО «Еко Місто» під назвою Plastic Fantastic. Цю майстерню створили за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки. Наразі після перемоги у конкурсі від міжнародних партнерів GIZ — Makers Innovation, у майстерні планують встановити два нових станки та допомогти у створенні аналогічної майстерні на платформі «Острів» у Києві. Про це розповів засновник ГО «Еко Місто Чернігів» Сергій Безбородько.
За його словами, подібних майстерень, де вторинно перероблюють пластик та роблять з нього нові й практичні речі, по світу понад 500. Чернігівська майстерня Plastic Fantastic одна з них.
«Майстерня працює у форматі Fab Lab при мейкерському просторі Peremoha lab (колишній кінотеатр «Перемога» на проспекті Левка Лук’яненка, — ред.) Національного університету «Чернігівська політехніка». У розпорядженні дизайнерів, архітекторів і винахідників є шредер для подрібнення пластику, термопрес, інжектор та екструдер для виготовлення нових «фантастичних» виробів. Ми проводимо відкриті екскурсії та воркшопи по роботі зі вторинним пластиком для всіх охочих, популяризуючи його роздільний збір і відповідальне споживання».
Також тут перероблюють відходи 3D-друку, а саме певні деталі, які не вийшли, частини, які потім відламуються, і так далі. Все це знову йде в переробку, і так 3D-друк у Plastic Fantastic є безвідходним.
«Тобто ідея нашої концепції — це менше споживати та думати про довкілля. Або, якщо вже щось використали, то повторно його використати. І так як ми використовуємо пластик поліетилен, то він може бути перероблений нескінченну кількість разів».
Здавати поліетилен у Центр стартапів та інновацій «Перемога», що на проспекті Левка Лук’яненка, 2, можна кожної першої суботи місяця з 11-ї до 14-ї години. Тут Ви зможете не лише здати чистий і сухий поліетилен на переробку, а й посортувати його по кольорам та почути ще більше інформації про вторинну переробку.
«Перероблюємо відходи з циферкою 2 HDPE — поліетилен. Харчовий, нетоксичний пластик, який найчастіше зустрічається в кришечках або у флакончиках. І цей пластик може бути перероблений при дуже низьких температурах. Тобто, ми його просто розігріваємо, доводимо до такої пластичної маси. Далі формуємо нові й практичні вироби, які ми можемо продавати, та повертати ці кошти у вдосконалення нашої майстерні».
Також цей центр співпрацює з дитячими садочками, в яких дітки збирають пластик на переробку, зокрема кришечки. Взамін у садочки передають вже готові вироби для того, аби діти наочно бачили потенціал пластику.
