Дитяча ручка, простягнута до дерев’яного зрубу човна, та втрачені скарби музею, бібліотеки й людського життя
Текст: Ольга Карі, письменниця, журналістка
На моєму надмогильному камені, подруго, напишіть, що я любила Чернігів. Не за людей, звісно, бо якби я любила міста за людей, то не прижилася у жодному місті. Можете і це дописати теж