Життя в прикордонній області з «прибитим» сусідом максимально напружене. По всіх аспектах, але найбільша частка припадає на моральний стан здоровʼя.
Для того, щоб тримати баланс у всесвіті, я дуже чекаю і планую вихідні. Чому? Тому що вони проходять в поїздках-екскурсіях. В основному мандри по Чернігівській області.
Так як я не місцева, то цікаво подивитися і знайти щось цікаве в різних куточках Чернігівщини.
Топ 3 речі, які я маю обовʼязково спробувати/ побачити:
1. Кава. В різних регіонах готують по-різному: з полином, з лимоном, з сиром, з сіллю, сиропами, джемом…
2. Борщ. В кожної господині свій рецепт приготування. Найбільше запамʼятався борщ з рибою і солодкий борщ.
3. Деревʼяне мереживо. Це візитівка регіону. В населених пунктах не повторюється воно, якщо, звичайно, це робив не один майстер.
Після таких мандрівок я обовʼязково пишу щоденник, де описую місце, дату, маршрут дня, чим їхали, що їли, емоції,настрій,погоду, враження, обовʼязкова візитівка регіону, архітектура, люди….
Запис оформлюю чеками, листівками, квитками, марками, замальовками, автографами…
Заряджена позитивом, новою цікавою інформацією, я приступаю до роботи, паралельно плануючи наступні вихідні і поїздку по області.
Як зародилася ідея щоденника мандрів?
Ідея вести щоденник мандрів зародилася з потреби фіксувати і зберігати спогади. Допис в фейсбуці не можна порівняти з тим почуттям, коли старанно вимальовуєш букви міста/села, клеїш наліпки, чеки, квитки або обгортку з-під чаю, який сподобався і обовʼязково замовиш його собі. Це такий особливий момент, який цінується більше ніж просто набрати на клавіатурі текст і додати фото.
Та і це неабияка релаксація під час нинішнього стану.
Підбір маршрутів зазвичай проходить по-різному. Інколи сама не розумію по яких критеріях я обираю маршрут. Хочеться - їду. По деяких вже була 2-3 рази. І ні, не набридає. Завжди є що розповісти нове. Ні разу не було такого, щоб пошкодувала за вибір маршруту. Маршрути ненапряжні, під силу кожному туристу, з купою позитивних емоцій, знайомствами з класними людьми. Також випрацювала в собі нову звичку - брати корм і смаколики для котиків і собачок на тамтешніх територіях.
