Мандрівник і письменник, а нині – військовослужбовець Максим Беспалов зараз служить у Чернігові. Його можна сміливо назвати найдосвідченішим в Україні фахівцем щодо дуже популярного нині Шляху Святого Якова (Camino de Santiago) з фінішем в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела.
Макс ходив цими маршрутами 23 рази (напевно, більше за всіх українських пілігримів), водив групи новачків, написав про це кілька книжок, займався маркуванням української ділянки Шляху зі Львова до кордону з Польщею і був консультантом створення на Вінниччині Каміно Подоліко (Camino Podolico) – аналогу іспанського шляху, яким наразі проходить кілька сотень людей на рік.
І саме тому на зустріч із ним у Чернігівську центральну міську бібліотеку ім. М. М. Коцюбинського прийшло дуже багато людей. Його лекція і презентація книжки була цікавою й пізнавальною: про історію Каміно де Сантьяго, занепад Шляху, відродження і сьогодення.
Максим Беспалов на презентації своєї книги в бібліотеці ім. М. Коцюбинського. Фото: Наталія Потапчук
Кожен пілігрим обирає маршрут по силах
Шлях Святого Якова – це мережа маркованих паломницьких маршрутів, які пролягають рядом європейських країн і ведуть до могила апостола Якова в Сантьяго-де-Компостела.
Максима Беспалова на цю подорож надихнув фільм "Шлях" американського режисера Еміліо Естевеса. Свою першу мандрівку він здійснив у 2013 році. Потому написав першу книжку. Хотів, аби вона надихала українців на це паломництво.
"Коли я лише почав, людей на дорозі було ще небагато, і взагалі за рік пройшло десь 120 тисяч пілігримів. З них — 60-70 українців. У цьому році Шляхом пройшло вже 2340 наших співвітчизників. Ми бачимо зростання в десятки разів. І я відчуваю свою відповідальність, бо після першого походу писав блоги, статті, виступав на телебаченні, розповідав, де тільки міг. Я, мабуть, перша публічна людина, яка в Україні почала популяризувати Каміно. Підозрюю, що перший камінець у воду, від якого пішли кола, напевно, кинув я", - сказав Беспалов.
Чернігівці спілкуються з мандрівником. Фото: Наталія Потапчук
Так само швидко, з його слів, зростає загальна кількість пілігримів. В 1989 році, коли відбулося відродження Camino de Santiago, його маршрутами пройшло понад 14 тис. людей, у 2024 р. - 499 тис., у 2025 – вже більш ніж 500 тис. пілігримів, і це не все. Сертифікат (Компостелу) про проходження шляху отримують тільки ті, хто здолав не менше 100 км пішки або 200 км велосипедом.
Загальна протяжність маршрутів Шляху – тисячі кілометрів, і тому люди проходять його частинами. Хтось за раз долає 100 км, хтось – 300 і більше. В походах, як зауважив мандрівник, можна зустріти людей, які йдуть вперше, всьоме чи вдесяте. Кожен обирає маршрут по своїх силах. У Беспалова максимальний за один похід кілометраж становив 660-690 км. Це було в 2021 році.
Чернігівці теж ходять
Дізнатися точну кількість чернігівців, які здолали Шлях Святого Якова, доволі складно: одні діляться такою інформацією, інші її не афішують. Напевно, екс-пілігримів у місті небагато. На зустрічі з Беспаловим прийшли троє. Це подружня пара Ольга й Леонід Кулаї, які вже в пенсійному віці здолали два маршрути Каміно, та відомий чернігівський мандрівник і письменник Олександр Волощук.
Чернігівський мандрівник Леонід Кулай на Шляху святого Якова
"Вперше Шляхом Святого Якова ми з чоловіком ходили в 2019 році. За 17 днів здолали пішки 320 км маршруту Санабрес. В Сантьяго отримали Компостелу та Сертифікат про кілометри. Опісля вже автобусом з’їздили на мис Фістерру, що на березі Атлантичного океану, куди, за легендою, свого часу прибило човен із мощами святого Якова. Цей мис ще називають "нульовим кілометром" або "краєм землі".
Другу подорож здійснили у квітні цього року. Пройшли найкоротший (так званий, англійський) маршрут протяжністю 120 км. Починали з іспанського міста Ферроля і дійшли до Сантьяго. Ми давно вдома, але Каміно не відпускає, знову хочеться туди", - поділилася враженнями Ольга Кулай.
Мандрівник Олександр Волощук побував на Шляху принагідно. Ось що він розповів: "У 2019 році я здійснював трансєвропейську мандрівку від португальського мису Рока (це - крайня західна точка Євразійського континенту) до Чернігова. Автостопом і пішки здолав маршрут за 41 день. У тому числі, пройшов-проїхав приблизно 600-700 км Каміно. Але подолав цей шлях не як нормальні паломники (від початку й до кінця), а стартував там, де всі інші фінішують – від могили святого Якова у місті Сантьяго де Компостела. І далі рухався в бік французького кордону. Тобто, я бачив Шлях, знаю, що являє собою ця дорога, її суть зрозумів".
Мандрівники Леонід Кулай, Максим Беспалов, Олександр Волощук, Ольга Кулай. Фото: Наталія Потапчук
Магія і дива Каміно
Чому люди знову й знову повертаються на Шлях? Максим Беспалов вважає, що їх, перш за все, кличе магія Каміно. "Повертаєшся додому, живеш кілька тижнів чи місяців, і всередині щось починає свербіти. І ти знову починаєш думати про цей Шлях, згадувати його, шукати й вивчати інші маршрути. За рік-два знову йдеш. І всі пілігрими, спілкуючись між собою, сходяться на тому, що є така штука, як магія Каміно. Для різних людей вона різна", - зауважив мандрівник.
Він виокремлює три складових цієї магії. Перша - це історичність, релігійність, намоленість Шляху. Сучасні пілігрими йдуть стежками, якими ходили люди тисячі років тому. Дорогою оглядають визначні місця середньовіччя й оця причетність до історії "розпирає їх ейфорією".
Друга складова – терапевтична функція Шляху. Йдучи, мандрівник повністю відривається від буденності та зосереджується на процесі. Основні завдання – де поспати та поїсти. А за кілька днів походу голова часто повністю звільняється від думок.
"Потім ідеш і думаєш: ліва, права, ліва, права. А ще слухаєш історії інших людей і надихаєшся ними. І чим більше кілометрів пройдеш - тим краще", – поділився Максим.
І третя складова магії Шляху – люди. Каміно проходять тисячі пілігримів з усіх куточків світу. Стосунки між ними, як вважає Беспалов, породжують особливий тип дружби.
"Такої дружби я більше ніде не бачив. І коли 24 лютого 2022 року в Україні почалося повномасштабне вторгнення, більша частина людей, які мені писали й пропонували допомогу, – це були мої "амігос" із-за кордону. Хто не був на цьому Шляху, тому цієї дружби не відчути", – зауважив мандрівник.
Максим Беспалов. Фото: Наталія Потапчук
За його словами, Шляхом Святого Якова пілігрими йдуть з різною метою. Одні - з релігійною, другі – з туристичною, треті – в надії "знайти себе". Але всі ці категорії обʼєднує віра в чудо, яке може з ними трапитися. Насправді з часів середньовіччя до нас дійшло багато історій про чудеса, які траплялися з паломниками, і саме вони зміцнюють віру наших сучасників.
Максим Беспалов розказав про дивовижний випадок, свідком якого був особисто. Мова про дівчину, яка після ДТП не могла ходити, перенесла багато операцій на ногах і на Шлях Святого Якова вийшла з надією на зцілення. І це їй вдалося! Починала вона з кількох кілометрів на день у супроводі рідних і друзів. Поступово її мʼязи зміцнювались, і денна дистанція збільшувалась. Врешті-решт, дівчина пройшла понад 1300 км. "Тепер я точно знаю, що чудеса на Шляху святого Якова трапляються", – наголосив гість бібліотеки.
"Найкраща книжка…"
Першу книгу про Каміно Максим Беспалов написав за підсумками своїх перших походів іспанськими дорогами. Назвав її "Шлях на край світу" й видав у 2016 році. Проте відчув, що це ще не та надихаюча книжка, яку він мріяв написати. Надто мало він ще пережив і відчув на паломницьких маршрутах. Тому продовжив ходити й збирати матеріал. І тільки в 2021 році, після 18-го проходження Шляху, відчув готовність писати книжку, якою міг би пишатися.
Книга Максима Беспалова "Найкраща книжка про Каміно…". Фото: Наталія Потапчук
Так народилася "Найкраща книжка про Каміно. Історія дороги з тисячею імен". Видавництво "Віхола" довго не погоджувалося з назвою "Найкраща…" – мовляв, це нескромно і може викликати питання. Проте Максим не хотів відступати, оскільки так висловилась героїня цього роману-репортажу. Компромісом, врешті-решт, стала подвійна назва видання.
"Я зустрів на Каміно тисячі людей, із багатьма говорив. І розповів не лише свою історію, а й історії пілігримів, з якими мене зводила доля", – зазначив письменник.
Ще одне пояснення подвійної назви автор книги привʼязав до ймовірного віку паломницького шляху, який, за припущенням археологів, може становити 5 тисяч років.
"Я задумався, як же називали цю дорогу люди 4-5 тисяч років тому? І зрозумів, що в неї й зараз сотні назв різними мовами. Отже, за всю свою історію дорога мала не менше тисячі імен", – підсумував Беспалов.
Довідково
Відомо, що Святий Яків (Сантьяго) – один із 12 апостолів Ісуса Христа. У 44 році нашої ери він прийняв мученицьку смерть в Єрусалимі від рук царя Агріппи. Під час перевезення тіла Якова на Піренейський півострів на морі стався сильний шторм. Човен перекинувся і затонув. Коли ж його з мощами Св. Якова прибило до берега, він був вкритий мушлями-гребінцями, які згодом стали символом Camino de Santiago.
За легендою, через багато років після смерті Якова люди помітили загадкове світло, що виходило з-під землі у місці його поховання. Відтоді сюди потягнулися паломники, а пізніше над могилою звели собор. Серед тих, хто пройшов Шляхом Св. Якова, в різні часи були імператор Карл Великий, король Англії Едуард I, король Єрусалима Жан де Брієнн, Святий Франциск Ассізький, живописець Ян ван Ейк, папа Іван Павло II, письменник Пауло Коельо.
Текст: Наталія Потапчук
Фото: Валентин Бобир
