27 та 28 вересня в Чернігові проходили мультидисциплінарні спортивні змагання «Північний форпост», організовані ветеранською спільнотою «Серцевір». Ветерани й ветеранки з усіх куточків України з’їхалися до нашого міста не лише за медалями та титулами, а й за теплими обіймами та душевними розмовами з побратимами й посестрами.
За словами Вікторії Калмикової, голови правління ГО «ВСУ «Серцевір»» «Північний форпост» масштабується з року в рік. Три роки тому, на перших змаганнях, було всього 50 учасників, а в 2025-му змагання вийшли на всеукраїнський рівень.
“До нас їдуть хлопці і дівчата з усієї країни.Ми дуже пишаємося цим результатом: в цьому році зареєструвалося більше 280 людей. Для нас ці змагання насамперед про підтримку, довіру, про те, щоб збиратися разом. Ветерани люблять спілкуватися в такому колі, особливо, коли є така класна мотивація: адреналін, тестистерон, перше місце, кубок, медаль красива... Але головна нагорода наших змагань – це не медалі, а позитивні емоції»
Між ветеранами й ветеранками було розіграно комплекти нагород в таких дисциплінах, як стрільба з луку, настільний теніс, силові вправи (жим лежачи, веслування, ейрбайк, жим і ривок гирі, петанк, волейбол сидячи. Сергій Довбиш, директор ветеранського простору «Серцевір» з радістю та гордістю відзначає: на цьогорічних змаганнях представлена майже всю карта України. Окрім спортсменів з Чернігівщини, найбільше ветеранів та ветеранок завітало з Дніпропетровської, Одеської, Полтавської, Вінницької областей. Це переважно люди, які у цивільному житті не були професійними спортсменами. Але пан Сергій на прикладі стрільби з луку пояснює, чому це питання взагалі не є принциповим на ветеранських змаганнях:
«Тут найперше робота з самим собою: як ти вмієш себе збалансувати, коли у тебе є травма психологічна, або фізична. Тобі треба сконцентруватися, в момент стрільби ти маєш затаїти подих, відпустити стрілу плавно, не смикаючи. Цей момент тебе, з одного боку, нібито напружує, а з іншого, навпаки, примушує бути в такому «дзені», де ти збалансований. Це те, що треба вибудовувати в організмі, - здатність бути в спокої. Бо якщо ти будеш роздратований, нервовий, ти не зможеш влучити в «десятку»
Олександр Василенко, ветеран, учасник змагань:
«У нас у державі єдине, що об'єднує ветеранів – це спорт. Ветерани ходять в спортзали, адаптуються, тому для них ці змагання дуже важливі. Там збирається вся спільнота. Рік тому, коли проводили ці змагання, людей було трохи менше, а зараз все більше і більше стає,
Я маю певні травми, і вік вже мені не дозволяє брати участь у «важких» видах спорту. Тому я вибрав для себе теніс, стрільбу з луку і волейбол сидячи. А взагалі тут головне – участь. Головне – побачити своїх побратимів з різних регіонів. В повсякденному житті ми не встигаємо один до одного приїхати в гості і поспілкуватися. А змагання об'єднують»
Володимир Кислиця, ветеран, учасник змагань:
«Я в цивільному житті стріляв з лука лише раз в житті, причому з саморобного, але навіть поцілив. Обрав для себе цю дисципліну, бо свіже повітря, та й тут усе по можливості. Футболом не займаюсь, наприклад, бо в мене залишилась лише одна нога й не хотілося б, щоб з нею щось трапилось (сміється). Але якщо серйозно, для мене не важливі оці призи всі. Просто прийти, побути з хлопцями, зустріти знайомих – оце важливіше».
Відео: Олександра Федоренко
Ольга Мелашенко
Чернігівська Медіа Група
