Розпочинаючи огляд публікацій у топових зарубіжних медіа про Україну, відзначимо, що впродовж минулого тижня (7-13 квітня 2025 року) наша країна продовжувала бути одним із головних світових ньюзмейкерів. Безумовно, основною темою порядку денного і надалі є російська агресія проти України.
Реакція на криворізьке варварство рф
Американське видання “Associated Press” присвятило матеріал жахливій трагедії 4 квітня з великою кількістю жертв внаслідок російського ракетного обстрілу у Кривому Розі. Зокрема, автори публікації наводять слова вчительки Ірини Холод, яка згадує 7-річних дітей Аріну та Радислава, котрі загинули, як «маленьких сонечок у класі». І. Холод зазначає, що після цієї трагедії «дві парти в її класі залишилися порожніми назавжди». А 55-річна вчителька Наталія Слободенюк згадує свого загиблого 15-річного учня Данила Никитського як «іскру, яка надихала клас і допомагала організовувати шкільні екскурсії та інші заходи». Того дня хлопець загинув разом зі своєю 15-річною дівчиною Аліною Куценко.
Загалом Управління ООН з прав людини оцінило атаку 4 квітня як найжахливішу одиночну підтверджену атаку, яка завдала шкоди дітям, з початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Це також була одна з найжахливіших атак цього року. Автори публікації, посилаючись на слова Президента України, відзначають нагальність посилення української ППО, зокрема, системами Patriot, які дозволяють збивати баліcтичні ракети, подібні випущеній ворогом по Кривому Рогу.
Допомога Україні від благодійника Говарда Баффета
Вищезгадане видання в іншому матеріалі розповідає про продовження та зміцнення неформальних зв’язків між Україною та американськими філантропами, як-от Говард Баффет, незважаючи на проблеми у американо-українських відносинах, які почалися після інавгурації нового президента США Дональда Трампа.
Г. Баффет, син відомого мільярдера Ворена Баффета, вже у 18-й раз відвідує Україну після початку повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. У поїздці Баффета супроводжувала міністерка економіки України Юлія Свириденко, котра з 2023 року підтримує тісний зв’язок з Баффетом для реалізації програм гуманітарного розмінування.
Учасники поїздки відвідали Сумську область, яка постійно перебуває під російським обстрілам та має значні заміновані території. Ю. Свириденко у своєму коментарі називає пана Баффета «одним із найбільших друзів України». Водночас сам Баффет заявив “Associated Press”, що, незважаючи на спроби нової адміністрації президента Трампа домогтися тимчасового припинення вогню між росією та Україною, він продовжуватиме свою діяльність щодо допомоги України. Крім того, Г. Баффет сумнівається у можливості укладення мирної угоди, оскільки, за його словами, «цього не хоче і не поважає сам путін». Цього року фонд Баффета запланував надати Україні допомогу на суму понад 1 мільярд доларів.
Припинення вогню у Чорному морі: більше мінусів, ніж плюсів
Інше топове американське видання “The New York Times” аналізує ситуацію щодо ймовірного припинення вогню у Чорному морі та його потенційну вигоду для обох сторін російсько-української війни. Зокрема, опитані журналістом видання Констаном Мехе (Constant Méheut) офіцери українських ВМС, представники бізнесу та консалтингових груп відзначають, що Україна зуміла власними силами відкинути російський Чорноморський флот від українського узбережжя та відновити торговельне судноплавство до українських портів до майже довоєнного рівня.
Вони вважають, що припинення вогню на морі могло би убезпечити вітчизняні порти від ворожих ракетно-дронових ударів, втім, це в перспективі може вилитися у великий мінус, оскільки наразі морський театр бойових дій є єдиним, де Україна має безперечну перевагу над ворогом. Таке перемир’я дало би ворогу значні плюси у вигляді зняття частини санкцій, відновлення експорту російської продукції Чорним морем, а також відновлення бойових можливостей ворожих військово-морських сил.
Слушною є думка Андрія Клименка, голови Чорноморського інституту стратегічних досліджень. Він сказав, що не очікує, що обидві сторони встановлять морське перемир'я, враховуючи їхні суперечливі вимоги. Він підозрює, що росія хоче використати перемир'я, щоб повернути деякі свої судна назад у центральну частину Чорного моря.
«Reuters» про червоні лінії для України
Британське новинне агентство «Reuters» порушує тему можливих червоних ліній для України під час переговорів щодо завершення війни. Зокрема, в інтерв’ю агентству заступник очільника Офісу Президента України Павло Паліса, який також був членом делегації на переговорах з американськими представниками, що відбулися в березні у Саудівській Аравії, відзначив, що безумовно червоною лінією для нашої країни буде обмеження кількості української армії або її озброєння. Такі умови виставляє президент країни-агресорки. П. Паліса сказав, що це принципова позиція України, і ніхто не має права диктувати Україні, якими збройними силами вона має володіти. Також, на думку чиновника Офісу, а в минулому - комбрига ЗСУ, тільки добре підготовлена українська армія буде найкращою гарантією безпеки від повторення російських атак.
Небезпечні північнокорейські учні
Популярне американське видання «The Wall Street Journal» у матеріалі про участь військових КНДР у боях проти українських військ у Курській області аналізує тактику солдат Кім Чен Ина. Зокрема, наголошує, що, незважаючи на початкову відсутність бойового досвіду, наявність ідеологічного запалу та поступове набуття вмінь ведення сучасної війни роблять північнокорейських солдат небезпечними противниками.
Першими з українських військових у бій з північними корейцями вступили бійці 225-го окремого штурмового полку та 8-го окремого полку ССО. Як розповіли українські військові, у перших боях солдати КНДР атакували масовано, великим силами, часто без прикриття артилерією та дронами – це нагадувало тактику боїв часів Другої світової війни. Втім, поступово ворог набув бойового досвіду, атакує малими групами по 3-5 осіб, використовує артилерію та плануючі авіабомби. Командувач 225-го штурмового полку ЗСУ Олег Ширяєв відзначає хорошу психологічну та фізичну підготовку північнокорейських вояків. А військовий 8-го полку українського спецназу з позивним «Булат» розповів деякі подробиці бою з корейцями на Курщині у грудні 2024 року – нашим бійцям тоді вдалося повернутися без втрат, в той час як загинув 21 північнокореєць, 40 отримали поранення, троє були взяті в полон, один із яких помер під час евакуації.
Британія, Німеччина та Норвегія допоможуть нам з дронами
Про це йдеться у матеріалі американського фінансового агентства «Bloomberg» за підсумками зустрічі коаліції «охочих» у Брюсселі, що відбулася в п’ятницю, 11 квітня. Медіа відзначає роль Великобританії та Норвегії, які оголосили про спільний пакет допомоги Україні у розмірі 450 мільйонів фунтів стерлінгів, що допоможе швидко профінансувати доставку нашим військовим FPV-дронів, а також радарів та протитанкових мін.
Також Німеччина профінансує доставку Україні розвідувальних дронів, 4 систем ППО Iris-T та ракет до них, 30 ракет до системи Patriot, танків і боєприпасів. Кошти на це заплановані у додатковому фонді на 11 мільярдів євро, що буде доступний до 2029 року. Ця допомога дозволить покращити становище нашої країни у боротьбі з ворогом.
BBC про життя українців під російською окупацією
Британська медіа-агенція «BBC» підготувала розлогий матеріал, присвячений тяжким умовам життя українців на територіях, що були окуповані рф. Опитані журналістами особи (імена яких заради безпеки змінені) є або жителями окупованих територій, або мають там близьких родичів, друзів і знайомих. Всі розповідають про масштабний терор, розгорнутий окупаційною владою проти українців. Серед ворожих методів роботи: перевірки телефонів та помешкань, прослуховування телефонних розмов, насильницьке нав’язування російських паспортів та інших документів, активне поширення ворожої пропаганди на вулицях міст, у навчальних закладах, на підприємствах, залучення підростаючого покоління до російських квазімілітарних організацій типу «Юнармії».
У матеріалі відзначають і активність українського руху опору на окупованих територіях, зокрема, поширення української символіки, збір інформації про розташування окупаційних військ, диверсії проти окупантів та їх посібників. Проте через відсутність на цих територіях незалежних медіа та необхідність убезпечити учасників, інформація про українських підпільників часто залишається обмеженою.
Відставка посла США в Україні
Питанню відставки посла США в Україні Бріджит Брінк присвячений матеріал американського телеканалу «CNN». Це медіа на умовах анонімності опитало кількох європейських послів і колишніх українських чиновників, які відзначили активну позицію Б. Брінк щодо підтримки України у протистоянні російській агресії, її роботу впродовж майже трьох років, щоб наша країна отримувала військову та гуманітарну допомогу з боку США. Водночас респонденти каналу зазначають: попри все пані-посол залишалася частиною команди колишнього президента США Джо Байдена та мала прийняти складне, але необхідне рішення про відставку після приходу до влади нової адміністрації Д. Трампа.
Вказується, що останнім часом напруженими стали відносини Б. Брінк і Офісу Президента України. Зокрема, Президент Володимир Зеленський висловив невдоволення позицією США щодо засудження російського ракетного удару по м. Кривий Ріг, натякаючи на пост у соцмережах посла Брінк, у якому навіть не було вказано, що ракета, яка вдарила по місту і завдала значної шкоди, призвела до смертей, у тому числі і дітей, була російською. Свою роль зіграло і банальне перенапруження через майже трирічну роботу у воюючій країні.
Ситуація щодо ЗАЕС у репортажі «Washington Post»
Американське видання «The Washington Post» підготувало матеріал, у якому автор розмірковує над ймовірною подальшою долею Запорізької атомної електростанції. ЗАЕС до початку російського широкомасштабного вторгнення була флагманом української атомної індустрії, шість реакторів станції забезпечували енергією промислові об’єкти не тільки Запорізької області, а й великі підприємства міст Нікополь та Марганець сусідньої Дніпропетровщини. Наразі станція захоплена російськими окупантами, які вдерлися на неї на початку березня 2022 року, та не працює. Нікополь, розташований навпроти атомного міста Енергодар на іншому березі Дніпра, весь час піддається російському терору з використанням дронів та артилерії. Опитані виданням колишні працівники ЗАЕС розповідають про нестерпну атмосферу, створену російськими окупантами на станції та в Енергодарі: катування, ув’язнення людей, підозрюваних у симпатії до України; також вони вірять, що станція рано чи пізно повернеться під контроль української сторони та навіть підтримують ідею американського президента Д. Трампа щодо можливої передачі станції під контроль США. Якою б дивною ця ідея не виглядала на перший погляд, для респондентів це однозначно краще, ніж станція під окупацією військових рф.
Про сурогатне материнство
А ось катарський телеканал «Al Jazeera» торкнувся теми сурогатного материнства в Україні, записав з цього приводу цілий подкаст, на якому гості обговорювали, чи триваюче вторгнення росії на територію України не зупинило там бум сурогатного материнства. Відзначається, що Україна продовжує бути головним хабом сурогатного материнства в Європі, проте платить за це свою важку ціну.
Учасники кажуть про те, що Україна є однією з небагатьох країн, де сурогатне материнство дозволене та регулюється законом. Першопочатково російське вторгнення вдарило по ринку сурогатного материнства та спричинило його значне скорочення в Україні. Втім, поступово ситуація відновилася і навіть покращилася. Однією з найголовніших причин, що підштовхують українок до сурогатного материнства є складна фінансово-економічна ситуація в країні, пов’язана з війною.
Інтерв’ю Богдана Кротевича наробило галасу
9 квітня одне з топових британських видань «The Guardian» розмістило інтерв’ю колишнього начальника штабу бригади «Азов» Богдана Кротевича, яке викликало значний резонанс. Зокрема, Б. Кротевич критикував певні моменти у діяльності вищого військового керівництва ЗСУ та особисто головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Так, він відзначив, що за час своєї служби часто стикався з тим, що командири вимагали від військовослужбовців те, чого вони не вимагали від себе. При цьому значними недоліками, на думку Б. Кротевича, часто є мислення у парадигмі ведення бойових дій часів Другої світової війни, неврахування новітніх засобів ведення війни, таких як FPV-дрони, скиди з безпілотників, використання ворогом КАБів. Також респондент каже про небезпеку розміщувати штаби та місця відпочинку солдатів впритул до лінії фронту. Кротевич має персональні претензії до О. Сирського та сумніви у правильності його стилю управління військами, тому заявляє, що останній має піти у відставку.
Пізніше Б. Кротевич заявив, що після виходу інтерв’ю його прізвище начебто зникло зі списку нагороджених орденом Богдана Хмельницького у тексті указу Президента України. Він пов’язав це зі своєю позицією щодо необхідності заміни О. Сирського, висловлену ним в інтерв’ю.
