banner

Чернігів футбольний: команда мрії за 7 мільйонів євро та Андрій Ярмоленко

Як зібрати по-справжньому чернігівську «банду»

В епоху глобалізму в сучасному футболі зустріти успішні команди, сформовані з місцевих кадрів, – екзотика. Власне, такий випадок на професійному рівні лише один – «Атлетік» з Більбао, в якому грають виключно баски. Натомість все більше елітних команд комплектуються легіонерами чи найбільш талановитими співвітчизниками, зібраними по всій країні.

Чернігівська «Десна» до статусу еліти навіть на українському рівні не дотягувала ніколи, проте три з половиною сезони в Прем'єр-лізі (від дебюту до повномасштабного вторгнення) провела на високому рівні, посівши 8-ме, 4-те, 6-те і проміжне 7-ме місця. Утім, за цей час за чернігівську команду зіграли тільки 5 футболістів, народжених на Чернігівщині, чи навчених грати у місцевих ДЮСШ. 5 із 62 загалом або ж 8%. Причому лише один – форвард Денис Безбородько – мав місце в основному складі чи поруч з ним. Інші четверо на всіх виходили на поле у футболці «Десни» епізодично – у середньому по 326 хвилин, що складає приблизно 3,5 повні матчі.

Чернігівські вболівальники нарікали на відсутність місцевих кадрів, а головний тренер Олександр Рябоконь час від часу зауважував, що не упереджений і дивиться, в першу чергу, на професійні навички гравця, а не на його свідоцтво про народження.

Ми ж зазирнули у свідоцтва, аби пофантазувати і створити чернігівську дрім-тім – команду мрії, зібрану за принципом «Атлетіка». Лише з місцевих. Тим більше, що їх у футбольному світі можна зібрати якраз на боєздатний колектив. А на фоні розмов і спроб (більше поки що розмов) реанімувати «Десну» і знайомої чернігівським вболівальникам «діаспори» з колишніх «деснянців» у вишгородському «Діназі» – наш список може стати кадровою шпаргалкою (мріяти так мріяти) для відродження команди.

До речі, у складі ФК «Чернігів», який виступає нині у другій українській лізі, ставку роблять саме на чернігівців. Звідти до нашої фентезі-команди також позичимо кількох виконавців. Отже, починаймо.
 

Воротар «Шахтаря» та син голкіпера «Десни»

Воротарська ланка може бути укомплектована на хорошому за мірками українського футболу рівні.

Номер 1 - резервний голкіпер донецького «Шахтаря» та молодіжної збірної України Кирило Фесюн (22 роки, народився у Чернігові). В УПЛ вихованець чернігівської «Юності» дебютував, щойно йому виповнилося 19 років. А в 21 рік став основним воротарем «Колоса», провів чудовий сезон (в 12 із 29 матчів не пропускав голів) і влітку перейшов до діючого чемпіона України за 2,7 млн євро. За «гірників» поки не грав – тут він дублер Різника.

Другим номером міг би стати хтось із цих трьох кандидатів:

Сергій Мелашенко з литовського «ТрансІнвесту» (28 років, народився у Чернігові). Син колишнього голкіпера «Десни» Юрія Мелашенка не зміг свого часу пробитися до основного складу чернігівської команди і з 2020 року будує кар’єру в Литві. Рік тому він виграв Кубок країни (при цьому у півфіналі та фіналі відстояв без пропущених голів), але в поточному сезоні втратив статус гравця основи (лише 8 матчів з 36), а команда фінішувала на останньому місці в чемпіонаті.

Дмитро Сидоренко (22 роки, народився у Чернігові) теж пограв за юнацькі команди «Десни», а зараз виступає в третьому польському дивізіоні. Він основний воротар «Погоні» з міста Гродзиськ, яка упевнено лідирує в чемпіонаті і має всі шанси навесні піднятися до першої ліги. Чернігівський голкіпер 8 матчів з 19 відіграв без пропущених голів.

Ярослав Проценко з харківського «Металіста-1925» (22 роки, народився у Ставиському). На початку 2024 року голкіпера «Гірника-Спорт» з Першої ліги підписав  «Металіст-1925». Проценко навіть встиг провести 3 матчі в УПЛ, але команда вилетіла, і власники з метою швидкого повернення до еліти переформатували склад. Тож восени наш земляк на поле не виходив.
 

На флангах захисту – надійно, а в центрі – діра

В обороні чернігівський футбол має певний дисбаланс щодо підготовки кадрів. Маємо забагато правих захисників, помітні прогалини з протилежного боку, і потенційна проблема в центрі нашої команди мрії.

Нині в УПЛ виступає одразу три оборонця з правою робочою ногою. За місце в основі нашого «сіверського Атлетіка» віртуально (поки що) конкурують футболісти «Карпат», «Колоса» та «Олександрії».

Павло Полегенько (29 років) та Данило Скорко (22 роки) народилися у Чернігові і в дитячому чи юнацькому віці пройшли академію київського «Динамо». Обидва не пробилися до основи і пішли до інших клубів.

Полегенько добре себе проявляв майже всюди («Зірка», «Маріуполь», «Інгулець», «Зоря») і на рік навіть повертався до Чернігова. Влітку 2023 перейшов у «Карпати» і видав чудовий сезон: непохитна стартова позиція (28 матчів, 6 голів, 5 асистів) та путівка до Прем'єр-ліги. В УПЛ статистика гірша, але восени наш земляк взяв участь у 12 із 17 матчів та відзначився двома голами. Причому іноді він грає і ліворуч, що стало би великим плюсом для нашої чернігівської збірної.

Скорко теж був успішним минулого сезону - 23 матчі та 4+1 за формулою гол плюс пас. Як наслідок – залучався до складу молодіжної збірної України. Проте в цьому чемпіонаті йому довіряють менше. Половину осінніх матчів він просидів на лаві для запасних, а коли з'являвся на полі – грав лічені хвилини (загалом 91 хв. у 8 поєдинках), хоча й так відзначився гольовим пасом.

Поруч з ними досвіду міг би набиратися Єгор Поправка (20 років, народився у Чернігові) з «Колоса». Вихованець чернігівської «Юності» лише минулого літа приєднався до основного складу команди, проте відразу отримав кредит довіри від тренерів і зіграв у 12 матчах першого кола. Причому 11 разів починав ігри в основі.

На протилежному фланзі все не так райдужно. Номером один мав би стати Владислав Шаповал (29 років, народився у Чернігові). Ще один вихованець «Юності» протягом кар'єри упевнено рухався до визнання – був лідером луцької «Волині», гравцем основи у «Дніпрі-1» та допоміг житомирському «Поліссю» пробитися в УПЛ. Утім, на цьому рух угору зупинився. З літа Шаповал грає за аутсайдера УПЛ – столичний «Лівий берег» (10 матчів з 15 можливих).

Реальних дублерів для підсилення на цій позиції більше немає. Хіба що згадаємо про 31-річного ніжинця Артема Сухоцького, який нині виступає в третьому польському дивізіоні. Тож залишається сподіватися на універсалізм Полегенька.

А от в центр оборони майбутньої дрім-тім вкрай важко знайти якісних виконавців. На футбольних полях більш-менш пристойного рівня вдалося знайти лише двох. Однозначно в основі має бути Роман Савченко (20 років, народився у Киїнці) з одеського «Чорноморця», який має певний досвід виступів в УПЛ. Рік тому в «Олександрії» в 19 років його зробили основним центральним захисником, але донецький «Шахтар», якому належить контракт футболіста, не допустив продовження, відправивши влітку 2024-го Савченка до нового клубу. В Одесі справи у захисника йдуть гірше – лавка для запасних і лише 3 матчі за перше коло.

Хто міг би бути його партнером у захисті?

Мирослав Сердюк (25 років, народився у Чернігові) грає в Першій лізі за «Кудрівку», з якою боротиметься навесні за вихід до УПЛ. Не має постійного місця в основі (11 ігор з 17), але має перевагу за рахунок універсальності – і в центрі, і ліворуч.

Є також 26-річний ніжинець Іван Семеніхін. Вболівальники пам'ятають його за виступами у складі «Кривбаса», проте нині футболіст намагається продовжити кар'єру на аматорському рівні у Німеччині, де грає за «Баєрн Гоф» у п'ятій місцевій лізі.

За такої невисокої конкуренції шанс могли би отримати і гравці ФК «Чернігів» з другої ліги. В першу чергу, капітан «тигрів» Анатолій Романченко (23 роки, народився у Мені).
 

В центрі поля - гравці «Динамо» та «Шахтаря»

А от півзахист міг би стати головним козирем віртуальної «Десни». Аж два трикутники в центрі поля потенційно могли би сформувати авторитетні за мірками українського футболу гравці.

Єгор Назарина (27 років, народився у Прилуках). Наразі хавбек «Шахтаря» міцно сів на лавку (зіграв лише 28 хвилин у 2 матчах в першому колі), проте його рівень – беззаперечна основа в будь-якій українській команді, крім двох грандів. Це Назарина довів у двох попередніх сезонах, коли достойно грав як у чемпіонаті, так і в єврокубках, і заслужено отримав право дебютувати в складі збірної України.

Микола Михайленко (23 роки, народився у Варві). Вихованець київського «Динамо» кілька сезонів набирався досвіду в орендах. Остання з них – в «Олександрії» – вийшла настільки успішною (16 матчів, 5 голів, лідер і капітан молодіжної та олімпійської збірних), що кияни влітку вирішили повернути футболіста. В першому колі Михайленко в умовах надвисокої конкуренції взяв участь в 10 матчах УПЛ та провів 5 матчів у єврокубках. 

Руслан Дедух (26 років, народився у Чернігові) тривалий час грав на нижчих рівнях українського футболу, а 3 роки тому приєднався до «Лівого берега», з яким провів хороший попередній сезон (27 матчів, 5+4 за системою гол плюс пас) і піднявся до УПЛ. А в елітному дивізіоні не знітився і в статусі капітана київської команди відзначився 3 голами (в тому числі – переможним дублем у грі проти «ЛНЗ») у 16 матчах першого кола

Андрій Коробенко (27 років, народився у Чернігові) пройшов академію та всі рівні молодіжних команд «Шахтаря», дебютував за дорослу команду «гірників» у 18 років, але так і не пробився на топ-рівень. Нині півзахисник грає за латвійську «Валмієру», де має статус гравця основи (33 з 36 матчів у чемпіонаті-2024, який щойно завершився), але не має видатних здобутків. Двічі поспіль Коробенко з командою фінішує на 4-му місці.

Денис Нагнойний (22 роки, народився у Варві) заявив про себе два з половиною роки тому, коли упевнено увірвався до основи луганської «Зорі» і навіть двічі відзначився голами в єврокубках у матчах проти румунської «Крайови» та бельгійського «Гента». Талановитого атакувального півзахисника клуб захотів залишити, але умови запропонованого нового контракту футболіста не влаштували. Це стало початком проблемного періоду, який розтягнувся на весь 2024 рік. Спершу власники «Зорі» увімкнули шантаж: не підпишеш угоду - відсторонимо від тренувань з основою та матчів. А коли Нагнойний за пів року отримав право змінити місце роботи і перейти в харківській «Металіст-1925», втрутилася важка травма. Як наслідок – оціночна вартість футболіста за рік впала майже вдвічі.

Богдан Білошевський (25 років, народився у Ніжині) влітку 2024 отримав шанс вкотре реалізувати свій високий потенціал. В юному віці він вважався однією з майбутніх зірок київського «Динамо», але травми та кілька невдалих оренд (в тому числі в «Десну» у 2021-му) загальмували розвиток кар'єри. Можливо, перше коло поточного чемпіонату в «Чорноморці» стане новим стартом. Принаймні Білошевський здобув стабільне місце в основі. А вік ще дозволяє прогресувати.

Атака з підрізаними крилами

В цій лінії у збірної Чернігівщини теж спостерігається дисбаланс: перебір центральних форвардів і гострий дефіцит на флангах. Що ж, трошки схитруємо і залучимо до чернігівської команди «легіонера». Андрій Ярмоленко (35 років) народився за 1000 км від Сіверщини, але його батьки швидко повернулися, і сам він отримав футбольну освіту в Чернігові. Зрештою, той самий «Атлетік» теж залучав басків, народжених в інших країнах. Тим більше, що перманентні травми й вік все частіше заважають демонструвати гру рівня «Динамо» (хоча в першому колі забив 5 голів у 16 матчах УПЛ та єврокубках). Буде красиво, якщо зірка українського футболу приїде завершувати професійну кар'єру там, де у 16 років її й починав, - на фланзі атаки «Десни».

Цікаво, що в молодіжній команді «Динамо» підросла потенційна заміна Ярмоленко на правому фланзі нападу. І теж із чернігівським минулим. Дмитро Кремчанін (19 років, народився у Чернігові) з 7 до 15 років вчився грати в футбол в «Юності», а цієї осені на його рахунку 12 голів та 4 гольові передачі у 15 матчах за «Динамо» у першості U19. Наш земляк – один з головних проспектів киян. Враховуючи певні проблеми на позиціях вінгерів, Кремчанін має шанс вже у 2025 році приєднатися до основи «біло-синіх».

Лівий фланг атаки – найслабша ланка цієї уявної збірної. Тож беремо до команди Назара Бондаря (17 років, народився у Ніжині), який непогано як на свій вік виступає за команду львівського «Руха» U19 і має в активі 2 голи та 2 асисти в 11 матчах першого кола. Для конкуренції буде Джиліндо Безгубченко (21 рік, народився у Чернігові). В другій лізі у складі ФК «Чернігів» він восени провів 12 матчів і забив 1 гол. Втім, можливо, ліворуч доведеться посунути й когось з центральних форвардів. Тим більше, що їх аж забагато як на одну команду.

Денис Безбородько (30 років, народився у Чернігові). Добре відомий чернігівським вболівальникам нападник ще у 15 років переїхав до академії «Шахтаря», але до основної команди так і не доріс. Пізніше повернувся у «Десну», де за 3 роки (з перервою на «Олександрію») забив 22 голи. Від 2022 року грає в «Колосі», де його результативність відверто шкутильгає. У сезоні 2023/24 – 2 голи у 26 поєдинках, а цієї осені – жодного влучного удару. Та й ігровий час у форварда тепер мінімальний – 266 хвилин в 11 матчах.

Кирило Попов (21 рік, народився у Ніжині). Форвард приєднався до «Чорноморця» пів року тому після кількох років «динамівської» академії та не надто вдалих оренд. Досі на його рахунку немає забитих голів на дорослому рівні, хоча за плечима вже пів сотні зіграних в УПЛ матчів. Майже третина з них (15) – цієї осені. Регулярний ігровий досвід нарешті з'явився – чекаємо на голи. 

Олександр Пищур (19 років, народився у Чернігові). Син відомого чернігівського форварда (насамперед, за результативні сезони у складі «Волині» 15 років тому) починав у академії «Десни», а тепер виступає в другому угорському дивізіоні за «Дьїрмот». Його доросла кар'єра триває лише пів року, але Пищур-молодший вже має пристойні показники: 16 матчів, 6 голів, 2 результативні передачі в чемпіонаті та Кубку.

Богдан Попов (17 років, народився у Ніжині) займався футболом в академії «Динамо», але після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну переїхав до Італії, де приєднався до молодіжної команди «Емполі». В минулому чемпіонаті в 16-річному віці Попов дебютував за команду U20, а нині зі старшми на 3 роки партнерами та суперниками має чудові показники: 5 голів у 15 матчах молодіжного чемпіонату Італії. І місце в складі юнацької збірної України.

Тарас Лях (19 років, народився у Бахмачі). Вихованець «Юності» у 2022 році рятувався від війни в Данії, а після повернення в Україну грає за київську «Оболонь». Причому одночасно за молодіжну і дорослу команди. Проти однолітків Лях відзначився 6 голами в 15 матчах, а от на рівні УПЛ поки має тільки 6 виходів на поле (сумарно 76 хвилин).

Топ-15 найдорожчих футболістів з Чернігова та області (за версією transfermarkt.com станом на грудень 2024 року)

  • Кирило Фесюн (Шахтар) – 1,5 млн євро
  • Єгор Назарина (Шахтар) – 1 млн євро
  • Микола Михайленко (Динамо) – 800 тис євро
  • Павло Полегенько (Карпати) – 400 тис євро
  • Єгор Поправка (Колос) – 400 тис євро
  • Руслан Дедух (Лівий берег) – 400 тис євро
  • Андрій Коробенко (Валмієра) – 400 тис євро
  • Денис Нагнойний (Металіст-1925) – 350 тис євро
  • Данило Скорко (Олександрія) – 300 тис євро
  • Денис Безбородько (Колос) – 300 тис євро
  • Роман Савченко (Чорноморець) – 250 тис євро
  • Богдан Білошевський (Чорноморець) – 250 тисяч євро
  • Кирило Попов (Чорноморець) – 250 тисяч євро
  • Владислав Шаповал (Лівий берег) – 200 тисяч євро
  • Олександр Пищур (Дьїрмот) – 100 тисяч євро

* * *

Поза конкурсом:

Андрій Ярмоленко (Динамо) – 1,5 млн євро

Отже, вся чернігівська команда може коштувати 7 мільйонів євро.